
- •1. Системи числення. Переведення чисел із однієї системи числення в іншу.
- •2. Прямий, обернений та додатковий коди. Виконання операції складання (віднімання) в двійковій системі числення.
- •3. Логічні операції та функції. Способи задання функцій. Функціонально повні системи логічних операцій
- •4. Форми запису логічних функцій. Диз'юнктивна (кон'юктивна) нормальна форма
- •5. Мінімізація логічних функцій методом карт Карно. Приклади
- •6. Мінімізація неповністю визначених функцій. Приклад.
- •7. Класифікація цифрових схем та динамічні параметри цифрових елементів
- •Динамічні параметри цифрових мікросхем
- •8. Методика синтезу комбінаційних вузлів з одним виходом у різних базисах. Навести приклад.
- •9. Призначення, класифікація, способи завдання та схеми побудови дешифратора.
- •10. Призначення, способи завдання та побудови шифраторів. Пріоритетні шифратори.
- •11. Призначення, способи завдання та побудови мультиплексорів.
- •12. Призначення, способи завдання та побудови демультиплексорів.
- •13. Асинхронні та синхронні r-s тригери. Способи завдання, принципові схеми та часові діаграми їх роботи.
- •14. Синхронні d-тригери. Способи завдання, принципові схеми та часові діаграми їх роботи.
- •15. Способи завдання, принципові схеми та часові діаграми роботи j-к та т- тригерів.
- •16. Призначення, класифікація та характеристики регістрів. Паралельні однофазні та парафазні регістри.
- •Класифікація регістрів
- •Операції в регістрах
- •17. Послідовні регістри. Схеми та робота регістрів зсуву вліво, вправо та реверсивних.
- •18. Призначення, класифікація та характеристики лічильників. Схема двійкового підсумовуючого лічильника із послідовним перенесенням.
- •19. Призначення. Класифікація та характеристики лічильників. Схема двійкового віднімаючого лічильника з послідовним перенесенням.
- •20. Схема кільцевого лічильника.
- •21. Способи та схеми побудови типових недвійкових лічильників та їх характеристики.
Динамічні параметри цифрових мікросхем
Рис. 2.2 Динамічна характеристика інвертуючої мікросхеми
Основними параметрами динамічних цифрових мікросхем є:
час переходу з стану логічного нуля в стан логічної одиниці –
;
час переходу з стану логічної одиниці в стан логічного нуля –
;
час затримки вмикання –
;
час затримки вимикання –
;
час затримки поширення при вмиканні – ;
час затримки поширення при вимиканні –
;
середній час затримки поширення –
;
тривалість імпульсу –
;
динамічна завадостійкість;
динамічна потужність;
імпульсна завадостійкість;
робоча частота перемикання.
8. Методика синтезу комбінаційних вузлів з одним виходом у різних базисах. Навести приклад.
Мультиплексор може бути використаний для синтезу будь-якого логічного пристрою. При цьому може бути досягнуто значне зниження числа використовуваних у схемі елементів.
Правила синтезу пристроїв на мультиплексор
1. Побудувати карту Карно вихідний функції (по змінним функціям)
2. Вибрати порядок мультиплексора, який буде використовуватися в схемі.
3. Побудувати маскирующую матрицю, яка відповідає порядку вибраного мультиплексора.
4. Накласти маскирующую матрицю на карту Карно.
5. Мінімізувати функцію в кожній області маскирующей матриці окремо.
6. Результат мінімізації записується по тими змінним, які не подаються на адресні входи мультиплексора.
7. За результатами мінімізації будується схема, яка може містити і логічний елемент.
Детальніше розглянемо на прикладах:
с
Функція трьох змінних на мультиплексор другого порядку.
9. Призначення, класифікація, способи завдання та схеми побудови дешифратора.
Дешифра́тор
або деко́дер
(англ.
decoder) —
логічний пристрій, який перетворює код
числа, що поступило на вхід, в сигнал на
одному з його виходів. Якщо число
представлено у вигляді
двійкових
розрядів,
то дешифратор повинен мати
виходів.
Дешифратор довільної складності може
бути складено з трьох базових логічних
елементів: кон'юнкції,
диз'юнкції
та заперечення.
Приклад схеми дешифратора 3 на 8
У комп'ютерах дешифратори використовують для виконання таких операцій:
• дешифрації коду операції, записаного в регістр команд процесора, що забезпечує вибір необхідної мікропрограми;
• перетворення коду адреси операнда в команді в керуючі сигнали вибору заданої комірки пам'яті в процесі запису або читання інформації;
• забезпечення візуалізації на зовнішніх пристроях;
• реалізації логічних операцій і побудови мультиплексора і демультиплексор.
Дешифратори класифікують за такими ознаками:
• способу структурної організації - одноступінчасті (лінійні) і багатоступінчасті. в тому числі пірамідальні і прямокутні (матричні);
• форматом вхідного коду - двійкові, двійково-десяткові;
• розрядності дешіфріруемого коду - 2. 3 n;
• формі подачі вхідного коду - з однофазними і парафазного входами;
• кількістю виходів - повні і неповні дешифратори;
• увазі вхідних стробирующих сигналів - у прямому чи інверсному значеннях;
• типом використовуваних логічних елементів - І, НЕ, АБО, І-НЕ, АБО-НЕ і т. д.
За принципом дії розрізняють такі види дешифраторів: послідовні, паралельні, паралельно-послідовні.
Рис. 4.3. Схеми лінійних дешифраторів на елементах І: а - з парафазними входами; б - з однофазними входами і стробуванням
Рис. 4.4. Схема лінійних дешифраторів на елементах АБО: а - С парафазними входами; б - з однофазними входами і стробуванням
Рис. 4.6. Схема прямокутного дешифратора
Рис. 4.8. Каскадування дешифраторів