2 Методи дослідження мови

Термін метод ("дослідження, вчення,шлях пізнання") неоднозначний: він уживається взагальнонауковому (філософському) значенні, у спеціально-науковому(що стосується певної галузі науки: математики, біології,фізики, мовознавства) і взначенні "прийом, спосіб дії",яке звичайно позначається словом методика.

Термінметод означаєшлях пізнання й витлумачення будь-якого явища.Такийметод є єдиним для всіх наук. Як приклад діалектичний метод, за яким об'єктивний світ пізнають уйого цілісності, суперечливості й розвитку.

Спільними для всіх наук є вихідні підходи до дослідження явищ- індукція й дедукція. їх часто називають методами.

Індукція(«наведення») - метод дослідження,згідно з яким на підставі знання про окреме роблять висновокпро загальне.

Дедукція («виведення») - метод дослідження,згідно з яким на основі загальних положень (аксіом, постулатів, гіпотез)роблятьвисновки про окремі факти.

Індукція - це логічний умовивід відокремого до загального, а дедукція- від загального доокремого.

У мовознавстві частіше використовують індуктивнийметод. До дедуктивного вдаються в тому випадку, коли досліджують явища, які безпосередньо не можна спостерігати, наприклад, механізм сприймання і породження мовлення. Дуже часто в мовознавчих дослідженнях індукцію й дедукцію використовують одночасно, щоробить результати дослідження достовірнішими, об'єктивнішими.

Термінметод означає шлях пізнання й витлумачення явищ, який використовують у певній (окремій) науці. Застосування тих чиінших спеціальних методів залежить віл конкретного об'єкта дослілження і тих завдань, які поставив перед собоюдослідник. Кожен дослідницький методреалізується в певній системі наукових прийомів (суцільна вибірка матеріалу для дослідження текстів, класифікація його за критеріями, зіставлення класифікаційних рядів за певними параметрами, статистична обробка отриманих результатів).

Основними метолами дослідження мови є описовий,порівняльно-історичний, зіставний і структурний.

Описовий метод. Мета -дати точний і повнийопис мовних одиниць. Суть – інвентаризаціяя та систематизаціяя мовних одиниць. Так,наприклад, якщо необхідно дослідити фонетичну системуякоїсьмови, вчений повинен вичленити з мовлення всі звуки.Ідентифікувати їх і подати їх повний список (інвентаризувати звуки), класифікувати їх (виділити голосні й приголосні, приголосні поділити на сонорні й шумні, шумні - на дзвінкі й глухі). Цей методмає велике практичне значення, пов'язує лінгвістику з суспільними потребами. На його основі створеноописові граматики різних мов і тлумачні, орфографічні, орфоепічні нормативні словники.

Порівняльно-історичний метод.Об'єктом є споріднені мови, тобто ті, які мають спільного предка. Головне завдання - відкриття законів, за якими розвивалися споріднені мови в минулому. За його допомогою можна реконструювати (відтворити) давні не зафіксовані в пам'ятках писемності мовні одиниці - звуки, слова, їх форми і значення.

Якщо описовий метод застосовують до вивчення сучасного стану мови, то порівняльно-історичний - до минулого, яке не засвідчене писемними документами. На основі порівняльно-історичного методу вчені дійшли висновку, що у минулому існувала індоєвропейська мова-основа (прамова), відтак спільнослов'янська (праслов'янська) мова, з якої розвинулися всі слов'янські мови. На основі порівняльно-історичного методу: історичні й порівняльно-історичні граматики мов і етимологічні словники.

Зіставний метод.Об’єктом є вивчення різних мов - споріднених і неспоріднених. Мета - шляхом зіставленнявиявити спільні, однакові (ізоморфні) й відмінні, специфічні (аломорфні)риси зіставлюваних мов у звуковій, словниковій і граматичній системах. Наприклад, зіставлення дієслова в українській і англійській мовах виявитьнаявність в українській мові категорії виду (доконаного інедоконаного) і відсутність її в англійській мові, а зіставлення іменника - наявність в англійській мові категоріїозначеності (виражається артиклемthe) і неозначеності (виражається артиклем а), якої немає в українській мові.Практичне застосування зіставний метод знайшов у теоріїтапрактиці перекладу і в методиці викладання іноземнихмов. На його основі створюють зіставні граматики мов, порівняльні типології мов та двомовні перекладні й диференційні словники.

Структурний метод.Він застосовується при дослідженніструктури мови, а його метою є пізнання мови як цілісноїфункціональної структури, елементи якої співвіднесені йпов'язані строгою системою відношень і зв'язків. Структурний метод реалізується в чотирьох методиках лінгвістичного дослідження- дистрибутивній, безпосередніхскладників, трансформаційній і компонентного аналізу.

Дистрибутивний аналіз ("розподіл"). Опирається на положення про те, що різні мовні елементи мають різне оточення (дистрибуцію). Оскільки оточення кожного елемента є своєрідним, специфічним, неповторним, то на його (оточення) основі можна докладно вивчити досліджуваний мовний елемент. Маючи текст, ми можемо вивчати дистрибутивні властивості мовної одиниці (звука, морфеми, слова), навіть не знаючи, як вона вимовляється і що вона означає. У невідомому тексті на основі дистрибуції можна визначити межі слова, відокремити основу ви закінчення (закінчення в тексті буде частіше траплятися, ніж основа), визначити суфікси, префікси, голосні та приголосні звуки.

Дистрибутивний аналіз є корисним для машинного перекладу.

Аналіз за безпосередніми складниками. В його основу покладено поступове членування мовної одиниці (слова, словосполучення, речення) на складники, яке продовжується доти, поки не залишаться нерозкладні елементи.

Трансформаційний аналіз. Його суть - основою класифікації мовних одиниць є їх здатність чи нездатність перетворюватися (трансформуватися) на інші одиниці. Якщо одна з досліджуваних одиниць допускає якусь трансформацію, а інша- ні, то такі одиниці належать до різних класифікаційних рубрик. Трансформаційний аналіз знайшов практичне застосування в прикладній лінгвістиці, особливо в автоматичному перекладі й у викладанні рідної та іноземної мов.

Компонентний аналіз. Застосовується для опису значень слів. Суть його полягає в розщепленні значення слова на його елементарні смисли, які називають семами, або компонентами. Ці компоненти - своєрідні атоми значення. Компонентний аналіз виявився дуже корисним для укладання тлумачних словників: за його допомогою кожне значення слова отримує вичерпне і несуперечливе тлумачення.

Крім розглянутих, у лінгвістиці застосовують соціолінгвістичні, психолінгвістичні, математичні та ін.. методи.