2). Багатомовні словники

У багатомовних (перекладних) словниках дається не пояснення (тлумачення) значень слів, а переклад, тобто під-

бирається слово-відповідник іншої мови. Найчастіше це двомовні словники. їх створюють для цілей перекладу й акти-

вно використовують при вивченні іноземної мови. Значно рідше за двомовні створюються словники, що охоплюють три і більше мов. Особливо багато останнім часом з'явилося перекладних термінологічних словників. Створено чимало диференційних словників, в яких наводяться лише ті слова, які не збігаються за значенням.

Як бачимо, сучасна лексикографія задовольняє потреби в найрізноманітніших типах інформації про слова. Вона розвивається за двома основними напрямками:

1) створення спеціалізованих словників, у яких була б інформа-

ція тільки одного характеру (лише написання, лише походження тощо);

2) створення комплексних словників, які б включали по можливості всі відомості про слово: тлумачення, граматичну характеристику, вимову, написання, смислові зв'язки з іншими словами (синонімічні, антонімічні), особливості вживання в різних стилях. Інколи такі комплексні словники включають й енциклопедичну інформацію про річ, яку називає слово.

47. Предмет граматики. Розділи граматики. Основні одиниці граматичної будови мови.

Граматика-

1) будова мови (система морфологічних категорій і форм, синтаксичних категорій і конструкцій);

2) наука, яка вивчає будову мови.

Що стосується граматики як науки, то розрізняють:

1) формальну, яка вивчає граматичні форми та їх структуру, і контенсивну (семантичну), яка вивчає значення

цих форм і структур;

2) синхронічну, що вивчає будову мови на певному умовно виділеному часовому етапі, і діахронічну, яка вивчає мовну будову в її історичному розвитку. Із синхронічної граматики виокремлюють функціональну, яка вивчає функції граматичних одиниць.

Розділи граматики:

1. Морфологія - розділ граматики, що вивчає граматичні властивості слова, зміну форм слів і пов'язаних із ними граматичних значень. До морфології належить і вчення про частини мови.

Можна сказати, що морфологія — це граматика слова.

2. Синтаксис - розділ граматики, який вивчає засоби і правила побудови висловлювань, тобто його предметом є речення. Іншими словами, синтаксис — це граматика зв'язного мовлення.

Поділ граматики на морфологію й синтаксис є умовним. По-перше, граматичні значення слів повністю розкриваються тільки в реченні; по-друге, значення такого поділу для кожної конкретної мови залежить від типу її будови: для мов із бідною морфологією (англійської, індонезійської, багатьох тибето-бірманських та ін.) морфологія відходить на задній план, а для китайської, в'єтнамської, тайських, йоруба не має жодної цінності, бо там її (морфології) немає.

Словотвір, або дериватологія - займає проміжне місце між лексикологією і граматикою.

У структурі мови граматиці належить центральне місце, а фонетиці й лексиці — периферійне. Фонетика — це

матеріальна периферія, а лексика — смислова. Оскільки граматика має узагальнюючий характер, то в ній найяскравіше виявляються найбільш суттєві риси структури мови, а це ще одне свідчення належності граматики до центральної частини, ядра мови.

Однією з особливостей граматики є її абстрактність. Щоправда, абстрактною є й лексика. Слово будинок позначає

будь-який будинок незалежно від його форми, розміру, матеріалу, з якого він побудований тощо, а слово людина по-

значає будь-якого homo sapiens (кожну окрему людину і всіх). Однак граматична абстракція є значно вищою від лек-

сичної, так що факти лексичної абстракції здаються конкретними порівняно з граматичною абстракцією. Наприк-

лад, слова будинок, стіл, віз, віл, лікар для лексики —різні одиниці, а для граматики — одне й те ж: іменники чоловічого роду в називному відмінку однини.

Основні одиниці граматики — морфема для морфології і конструкція (речення) для синтаксису. Правда, є й інші погляди щодо цього. Дехто вважає, що їх значно більше й серед них називає слово, словоформу, словосполучення, просте речення, складне речення, надфразну єдність ц навіть текст. Однак таке розуміння основних одиниць морфології та синтаксису не є коректним хоча б тому, що кожен мовний рівень повинен мати тільки одну основну одиницю.

Хоч у граматиці певною мірою використовують суто формальний, технічний опис будови мови, проте головною її метою є виявлення значень, що стоять за мовними структурами. Таким чином, основними для граматики є проблеми граматичної семантики (граматичних значень).