1.Предмет мовознавства. Зміст і основні завдання курсу «Вступ до мовознавства».

Мовознавство (лінгвістика) – наука про природну людську мову загалом і мови світу як її представників.

В усіх мовах для вираження думки використовують звуки, зі звуків будують слова, азі слів – речення. Спільні ознаки, властиві всім мовам світу, називають універсаліями («загальний»).

Кожна мова є надбанням певного народу. Вона не тільки найпотужніший засіб спілкування, знаряддя думки (мислення), а й дух народу, його історія і водночас необхідна умова існування не лише культури народу, а і його самого. Мова є важливим державотворчим чинником, засобом консолідації народу.

Виникнення мовознавства, як і будь-якої іншої науки, зумовили практичні потреби( навчання грамоти , оволодіння культуро усного та писемного мовлення, вивчення іноземних мов..)Згодом воно розвинулось в розгалужену систему дисциплін.

Розрізняють конкретне(часткове) і загальнемовознавство.

Конкретне мовознавство вивчає окремі (конкретні) мови (укр.., англ..,) або групу споріднених мов (слов’янські, романські, балтійські). Кожна мова має своєрідну структуру , власні норми, неповторну історію. В кожній мові є специфічні звуки, морфеми, слова, синтаксичні конструкції. Окремі мови різняться ступенем унормованості, стилістичною диференціацією мовних засобів, багатством словника, що зумовлено різними історичними й суспільними чинниками. Такі особливості стосуються однієї, а не багатьох мов.

Загальне мовознавство вивчає загальні особливості мови абстраговано від конкретних мов. До них належать суть мови, її природа, походження, закони розвитку, зв’язок із мисленням, культурою. Вивчає структуру й закономірності функціонування всіх мов світу. Загальне мовознавство створює лінгвістичну теорію, тому його часто називають теоретичним.Теоретичне мовознавство протиставляється прикладному.

Прикладне мовознавствовивчає застосування мовознавчої теорії (у викладанні рідної мови та іноземної, у практиці перекладу, при ств. алфавітів, навчання письма)

У межах мовознавства виділяють зіставне (типологічне) мовознавство, яке шляхом зіставного вивчення мов виявляє в їх структурі спільні і відмінні риси.

Курс мовознавства охоплює такі проблеми:1). Природу і сутність мови

2). Структуру мови ( мова – складне явище; чітке визначення структури мови, вироблення строгої системи наукових понять – одне із важливих завдань загального мовознавства);

3). Походження мови та закономірності розвитку мов;

4). Виникнення і розвиток письма;

5). Класифікацію мов св.. за походженням і за будовою;

6). Шляхи і методи вивчення мовного матеріалу;

7). Зв'язок мовознавства з іншими науками.

Місце мовознавства в системі наук.

Мовознавство пов’язане як із суспільними, так і з природничими науками. Ці зв’язки є обопільними: результати мовознавчих досліджень викор. іншими науками і навпаки.

Мова – явище суспільне, отже, мовознавство належить до суспільних наук і перед усім пов’язана з такими сусп.. науками як історія, археологія, етнографія, соціологія, психологія.

З історією. Історія мови є частиною історії народу. Мова в своєму словнику фіксує історичні факти життя народу, його контакти з іншими етносами, розв. культури

Археологія. Постачає мовознавству віднайдені при розкопках пам’ятки писемності, які розшифровують лінгвісти

Етнографія. Вивчає побут і культуру народу, допомагає в дослідженні говірок.

Соціологія. Соц. – наука про суспільство,бо мова функціонує тільки в сусп.. і сусп.. впливає на розвиток і функціонування мови.

Психологія. В мові відображається психічний склад, менталітет народу – носія мови, а породження і сприйняття мовлення має психологічне підґрунтя .

Логіка.Вивчає форми і закони мислення, мовознавство поєднує те, що мова є найважливішим способом мислення.

Природничі науки:

Фізіологія людини. Допомагає пояснити артикуляцію звуків.

Антропологія. Походження мови.

Медицина. Мовознавчі факти корисні у психіатрії, логопедії, в лікуванні порушення мовлення.

Фізика. Акустична характеристика звуків мови.

Семіотика. Вивчає різні знакові системи (мова є однією зі знакових систем).

Географія. Мовні явища наносять на географ. карту для показу зон їх поширення.

На стику мовознавства і цих наук виникли: нейролінгвістика, інженерна лінгвістика, лінгвосеміотика, лінгвогеографія.

Особлива увага – Філософія. Вивчає найзагальніші закони природи, суспільства і мислення. Дає мовознавству методологію. Системний підхід до вивчення мовних явищ, принцип історизму в поясненні мовних фактів. Мовознавство виникло на лоні філософії і лише згодом виокремилась я к наука.

Отже, мовознавство пов’язане майже з усіма науками, бо мова є основним компонентом усіх без винятку видів діяльності людини й є основним джерелом збереження інформації.