- •Донецький державний університет управління, 2012
- •Передмова
- •Мета і завдання дисципліни
- •Питання та завдання до контролю та самоконтролю
- •Практичні завдання
- •Теми доповідей і рефератів
- •Змістовий модуль 1. Теоретико-методологічні основи психології. Семінарське заняття 2. Теоретико-методологічні основи психології: проблеми становлення самосвідомості.
- •Методичне забезпечення заняття
- •Питання та завдання до контролю та самоконтролю
- •Теми доповідей і рефератів
- •Змістовий модуль 2. Психологія особистості. Семінарське заняття 3. Психологія особистості: предмет, поняття, концепції.
- •Теми доповідей і рефератів
- •Змістовий модуль 2. Психологія особистості. Семінарське заняття 4. Психологія особистості. Особистісна норма, відхилення у розвитку, соціалізація особистості.
- •Практичні завдання
- •Творчі завдання
- •Теми доповідей і рефератів
- •Змістовий модуль 3. Психологічна структура особистості. Семінарське заняття 5. Психологічна структура особистості. Спрямованість особистості.
- •Практичні завдання
- •Теми доповідей і рефератів
- •Семінарське заняття 6: Психологічна структура особистості: види та типи темпераменту.
- •Методичне забезпечення
- •Питання та завдання до контролю та самоконтролю
- •Теми доповідей і рефератів
- •Змістовий модуль 4. Когнітивна сфера особистості. Семінарське заняття 7. Когнітивна сфера особистості: сенсорно-перцептивні, атенційні процеси.
- •Теми доповідей і рефератів
- •Змістовий модуль 4. Когнітивна сфера особистості. Семінарське заняття 8. Когнітивна сфера особистості. Психологія пам’яті.
- •Методичне забезпечення заняття
- •Теми доповідей і рефератів
- •Змістовний модуль 4. Когнітивна сфера особистості. Семінарське заняття 9. Когнітивна сфера особистості: імажинативні, мисленеві процеси
- •Питання та завдання до контролю та самоконтролю
- •Практичні завдання
- •Теми доповідей і рефератів
- •Змістовий модуль 4. Когнітивна сфера особистості. Семінарське заняття 10. Когнітивна сфера особистості. Психологія інтелекту.
- •Теми доповідей і рефератів
- •Практичні завдання
- •Творчі завдання
- •Теми доповідей і рефератів
- •Методичне забезпечення
- •Теми доповідей і рефератів
- •Змістовий модуль 5. Емоційно-вольова сфера особистості Семінарське заняття 13. Вольова сфера особистості: основні поняття та положення.
- •Теми доповідей і рефератів
- •Змістовий модуль 5. Емоційно-вольова сфера особистості Семінарське заняття 14. Вольова сфера особистості. Прояв локусу контролю та імпульсивності в поведінці.
- •Методичне забезпечення
- •Теми доповідей і рефератів
- •Теми доповідей і рефератів
- •Теми доповідей і рефератів
- •Творчі завдання (за бажанням)
- •Змістовий модуль 7. Психологія спілкування. Семінарське заняття 17. Психологія спілкування: поняття, функції, види, структура.
- •Теми доповідей і рефератів
- •Змістовий модуль7. Психологія спілкування. Семінарське заняття 18. Психологія спілкування. Комунікативні потреби та здатності.
- •Теми доповідей і рефератів
- •Тестові завдання до поточного контролю знань
- •Змістовий модуль 2. Психологія особистості
- •Змістовий модуль 3. Психологічна структура особистості
- •Змістовий модуль 4. Когнітивна сфера особистості (сенсорні, перцептивні, атенційна, мнемічні процеси).
- •Змістовий модуль 4. Когнітивна сфера особистості (мисленеві та імаженативні процеси).
- •Змістовий модуль 5. Емоційно-вольова сфера особистості (емоційна сфера).
- •Змістовий модуль 5. Емоційно-вольова сфера особистості (вольова сфера).
- •Змістовий модуль 6. Потребнісно-мотиваційна підсистеми діяльності та поведінки особистості.
- •Змістовий модуль7. Психологія спілкування.
- •9. До механізмів спілкування відносяться:
- •10. До засобів розташування співбесідника у діловому спілкуванні відносять:
- •Список рекомендованої літератури Основна
- •Додаткова
Змістовий модуль 4. Когнітивна сфера особистості (мисленеві та імаженативні процеси).
Інструкція: оберіть одну правильну відповідь
1. Уява – це:
а) активізація закріпленого раніше змісту психіки;
б) психічний пізнавальний процес створення нових уявлень на основі попереднього досвіду;
в) процес відтворення конкретних образів предметів і явищ зовнішнього світу, які раніше впливали на органи почуттів.
2. До мисленевих операцій відносяться:
а) розподіл, переключення;
б) аналіз, класифікація, синтез, конкретизація;
в) швидкість, гнучкість, послідовність.
3. До індивідуальних особливостей мислення людей відносять:
а) міцність, точність;
б) самостійність, критичність;
в) швидкість, об’єм.
4. Основними формами мисленевої діяльності є:
а) поняття, умовиводи, судження;
б) креативність, творчість;
в) аглютинація, перенесення, типологізація;
5. Мислення-це:
а) процес практичного використання людиною мову з метою спілкування з іншими людьми;
б) психічний пізнавальний процес відображення суттєвих зв’язків і відношень, предметів та явищ об’єктивного світу;
в) зберігання матеріалу після його відбитку на час який є необхідним для виконання задачі.
6. Поняття в психології визначають як:
а) це продовження відчуттів, коли дія подразника вже припинилася;
б) здатність переводити відчуття частин до відчуття цілого;
в) відображення у свідомості людини загальних та суттєвих властивостей предметів та явищ.
7. Видами уяви зазначають:
а) мимовільна, довільна, відтворююча, творча;
б) осмисленість, цілісність;
в) предметність, структурність.
8. За формою відображення дійсності виділяють наступні види мислення:
а) практичне, теоретичне;
б) наочно-дійове, наочно-образне, абстрактне;
в) емпіричне, теоретичне.
9. Мрію визначають як:
а) це образ бажаного майбутнього;
б) теорія самого себе;
в) функція результатів уявлень про себе.
10. Видами мислення за ступенем новизни продукту розумової діяльності є:
а) дискурсивне, інтуїтивне;
б) саногенне, патогенне;
в) продуктивне, репродуктивне.
Змістовий модуль 5. Емоційно-вольова сфера особистості (емоційна сфера).
Інструкція: оберіть одну правильну відповідь
1. Психічними станами називають:
а) функціональні стани організму, які виникають під впливом значних за силою або тривалістю подразників;
б) стани, які характеризуються виснаженням потенціалу активності організму;
в) визначений рівень працездатності та якості функціонування психіки людини, які характерні для неї в кожний момент часу.
2. Прийомами та методами емоційної саморегуляції вважають:
а) емоційність, діловитість;
б) прийом «сповільнені рухи», метод контрасту;
в) рефлексію, ідентифікацію. .
3. До психічних станів відносять:
а) радість, здивування;
б) сум, образа, роздратування, злість;
в) стрес, фрустрація.
4. Емоції розуміють як:
а) відносно стійкий стан помірної або слабої інтенсивності, який діє протягом більш або менш тривалого періоду, визначений емоційний фон психічного життя людини;
б) безпосередня форма прояву почуттів;
в) особлива форма активності, яка виникає під час руйнування колишніх ідеалів та цінностей, блокування можливостей до досягнення провідних мотивів життя.
5. Виникнення емоцій пояснюють наступні теорії:
а) теорія В. Давидова, Д. Ельконіна;
б) Теорія Джеймса-Ланге; теорія П. Симонова, теорія Л. Фестингера;
в) теорія П. Гальперіна.
6. Стресом називають:
а) ланцюг порушених операцій;
б) послаблення або повне руйнування сформованих автоматизмів;
в) функціональний стан організму, який виникає, під дією значних за силою або тривалістю неприємних подразників (стресорів).
7.Фрустрація- це:
а) стан інтелектуального, емоційного поведінкового розладу, який пов’язаний з появою неочікуваних труднощів на шляху до досягнення мети, з усвідомленням марності зусиль, що докладається;
б) складна аналітична синтетична діяльність кори великих півкуль головного мозку
в) це одночасна та погоджена діяльність аналізаторів, яка відбувається за участю асоціативних відділів кори головного мозку та центрів мови;
8. До емоцій відносяться:
а) фрустрація, стрес, тривожність, втома;
б) гіпнотичний стан, психогенії, патологічні стани;
в) радість, веселощі, здивування, страх, гнів.
9. В психології афект визначають як:
а) стан, який характеризується виснаженням потенціалу організму;
б) це сильний, відносно нетривалий за часом стан, який пов’язаний з різкою зміною важливих для людини життєвих обставин.
в) це відносно стійкий стан помірної або слабої інтенсивності.
10. Фізіологічними основами психічних станів вважають:
а) передні відділи кори великих півкуль;
б) моделюючі системи та фронтальні зони;
в) функціональні стани психіки людини, які забезпечують адекватну мобілізацію, коли всі системи людини працюють оптимально і відповідають вимогам діяльності.
