
- •2. 1. Розряди в газах 4
- •4. Високовольтна ізоляція 69
- •5. Високовольтне випробувальне обладнання і вимірювання 91
- •6. Перенапруги і захист від них 107
- •8. Література 147
- •1. Розряди в газах
- •Конфігурація електричних полів
- •Йонізаційні процеси в газі
- •Види йонізації
- •Лавина електронів
- •Умова самостійності розряду
- •Утворення стримера
- •Закон Пашена
- •Розряд в неоднорідних полях
- •Ефект полярності
- •Вплив часу прикладання напруги на електричну міцність газової ізоляції (вольт-секундна характеристика всх)
- •Коронний розряд
- •Втрати енергії при коронуванні
- •Розряд в повітрі по поверхні ізоляторів
- •Розряд вздовж провідної та забрудненої поверхні ізолятора
- •Пробій рідких діелектриків
- •Вплив вологи і мікродомішок
- •Вплив тиску
- •Вплив температури
- •Вплив часу дії напруги
- •Вплив матеріалу, геометрії електродів, відстані між ними і полярності
- •Бар’єрний ефект
- •Пробій твердої ізоляції
- •Часткові розряди
- •Високовольтна ізоляція
- •Високовольтні ізолятори
- •Лінійні ізолятори
- •Станційно-апаратні ізолятори
- •Ізоляція високовольтних конденсаторів
- •Ізоляція трансформаторів
- •Ізоляція кабелів
- •Ізоляція електричних машин
- •Профілактика ізоляції
- •Задачі та цілі профілактики
- •Вимірювання опору ізоляції (струмів витоку)
- •Вимірювання tgδ
- •Методи виявлення часткових розрядів
- •Методи реєстрації високочастотних складових часткових розрядів (індикатори часткових розрядів –ічр)
- •Контроль вологості ізоляції
- •Випробування підвищеною напругою
- •Високовольтне випробувальне обладнання і вимірювання
- •Установки для отримання високих змінних напруг
- •Установки для отримання високих постійних напруг
- •Імпульсні випрямляючі установки
- •Генераторі імпульсних струмів (гіс)
- •Вимірювання високих напруг
- •Кульові розрядники
- •Електростатичні вольтметри
- •Дільники напруги (дн)
- •Змішаний дільник напруги
- •Перенапруги і захист від них
- •Класифікація перенапруг
- •Внутрішні перенапруги
- •Грозозахист повітряних ліній електропередач і підстанцій
- •Захист від прямих ударів блискавки
- •Зони захисту стрижневого громозводу
- •Зони захистів линвового громозводу
- •Грозостійкість об’єктів (пл)
- •Засоби захисту від перенапруг
- •Хвильові процеси в лініях
- •Переломлення та відбиття хвиль в вузлових точках
- •Перенапруги при несиметричному відключенні фаз
- •Хвильові процеси в обмотках трансформаторів
- •Початкове розподілення напруги вздовж обмотки трансформаторів
- •Усталений режим (або примусовий режим)
- •Перехідний процес
- •Розподілення напруги вздовж обмоток 3—фазного трансформатора
- •Зірка з заземленою нейтраллю
- •Зірка з ізольованою нейтраллю
- •З’єднання обмоток трикутником
- •Передача хвиль перенапруг з однієї обмотки в іншу
- •Перенапруги при ввімкненні ненавантажених леп і батарей конденсаторів
- •Вимкнення ненавантажених пл
- •Вимкнення батарей конденсаторів
- •Дугогасні апарати
- •Література
Електростатичні вольтметри
Розглянемо найбільш широко вживані електростатичні вольтметри.
Електростатичні вольтметри вимірюють діюче значення напруги. Принцип дії оснований на механічному переміщенні одного з електродів вольтметра під дією електростатичних сил. Вимірювання виконується за рахунок вирівнювання цієї механічної сили вантажем чи пружиною:
65365\* MERGEFORMAT (.)
де
- площа рухомого електрода;
- відстань між електродами;
,
Схема улаштування електростатичного вольтметра А.А. Чернишова наведена на рис. 3.9.
Є також кульові вольтметри, наприклад, вольтметр Соренсена, Гобсона і Рамо.
У технічних електростатичних кіловольтметрах, наприклад, С100 на напругу до 75 кВ, зрівняння рухомого електрода здійснюється пружною розтяжкою, на котрій закріплене дзеркальце. Відлік показань здійснюється за рахунок світлового променя.
Рисунок
3.9 – Улаштування електростатичного
вольтметра А.А. Чернишова:
- рухомий заземлений диск,
- нерухомий високовольтний диск,
- охоронне заземлене кільце,
- металічне заземлене коромисло,
- контакти кола гальванометра, Г -
гальванометр
Дільники напруги (дн)
ДН дозволяють не тільки вимірювати напругу, але й зафіксувати форму діючого сигналу за допомогою електронного осцилографа (рис. 3.10).
Рисунок 3.10 – Схема вимірювання високої напруги з використанням дільника напруги
Застосовуються дільники: омічні, ємнісні і змішані омічно-ємнісні.
Дільник
характеризується коефіцієнтом ділення
- відношення величини повного опору
дільника до величини опору низьковольтного
плеча з врахуванням передаючого кабеля
і вимірювального пристрою.
Вимоги, що пред’являються до дільників напруги:
1. Коефіцієнт ділення не повинен залежати від амплітуди, полярності, тривалості вимірюваної напруги.
2. Коефіцієнт ділення не повинен залежати від зовнішніх електричних полів.
3. Дільник повинен бути зручним в експлуатації і відносно дешевим.
В кожного типу дільника є свої переваги і недоліки. Найбільш універсальним є третій тип дільника – ємнісно-омічний, правда, він найбільш складний.
Омічний дільник (R1>>R2)
Схема омічного дільника наведена на рис. 3.11.
Як опір високовольтного плеча використовують рідинні чи дротові малоіндуктивні резистори.
Рідинні
резистори виготовляють, наприклад, з
розчину
в дистильованій воді.
Рисунок 3.11 – Заступна схема омічного дільника
Недоліки рідинних омічних дільників: залежить від температури, від забрудненням сторонніми йонами.
Дротові резистори виготовляють з високоомного дроту – ніхрома, константана. Застосовується малоіндуктивне біфілярне намотування з малим кроком. Індуктивність дротових резисторів більша ніж рідинних, це призводить до спотворення форми імпульсів при коротких інтервалах впливів.
Ємнісний дільник (С2>>C1)
Схема ємнісного дільника напруги наведена на рис. 3.12.
Основний недолік ємнісного дільника: неможливо точно узгодити з передаючим кабелем, що призводить до наявності відбитого сигналу і спотворення основного. При коротких інтервалах впливів краще, ніж омічний ДН. Складності при розрахунку .
Рисунок 3.12 – Заступна схема ємнісного дільника напруги