43. Громадське суспільство

Громадя́нське суспі́льство — система інститутів поза межами державних та комерційних, яка забезпечує самоорганізацію та розвиток населення; це сукупність громадянських і соціальних інституцій і організаційних заходів, які формують базис реально функціонуючого суспільства на противагу і доповнення виконавчих структур держави (незалежно від політичної системи).

Отже, громадянське суспільство — історичний тип у розвитку людського суспільства, його конкретна якісна характеристика; це сфера самовиявлення і реалізації потреб та інтересів вільних індивідів через систему відносин (економічних, соціальних, релігійних, національних, духовних, культурних). Структурними елементами цієї системи є організації (політичні партії, громадські об'єднання, асоціації) та різні об'єднання (професійні, творчі, спортивні, конфесійні тощо), що охоплюють всі сфери суспільного життя і є своєрідним регулятором свободи людини.

Громадянське суспільство- це насамперед сукупність громадян одного суспільства, одного регіону, однієї країни чи регіонального об'єднання. У будь-якому разі, на практиці, ГС не досягається індивідуально, лише спільнотою. Таку спільноту можна розглядати як утворену на добровільних, волонтерських засадах і сукупні особисті зацікавлення громадян формально від імені членів спільноти (організації).

46. Правова держава

Правова держава- певне об'єднання великої групи людей на основі принципу підкорення лише законам, де діє правило, відповідно до якого законодавець не має права вирішувати за народ те, що сам народ вирішити не в змозі.

• - панування закону над державою;

• - розмежування правових і неправових форм правління;

• - висунення ідеї природного і позитивного права, їх зіставлення і розмежування;

• - обґрунтування правової рівності громадян;

• - розгляд держави як правового об’єднання людей.

Поняття і ознаки:

• суперечки ведуться вже більш двох століть

• по-перше, правова держава організована (інституційована) особливим чином;

• по-друге, це одночасно держава, яка сполучає у своїй реалізації і кількісний показник – демократія, і якісний показник – панування права;

• по-третє, правова держава є соціальною

• по-четверте - гарантує три групи суспільних прав суб'єкта:

• права на незалежність від влади;

• права на участь у владі;

• економічні, соціальні і культурні права ( у т.ч. право на соціальну допомогу з боку державної влади).

47. Механізм функціонування правової держави

Механізм держави - цілісна ієрархічна система державних органів, які здійснюють її завдання і реалізують функції.

Ознаки механізму держави:

ієрархічна система, тобто система, побудована на основах субординації і координації - обов'язкове виконання рішень вищих органів нижчими органами;

цілісна система внутрішньо організованих елементів, яка має єдині принципи побудови, єдині завдання і цілі діяльності;

чітко визначені зв 'язки між елементами цієї системи, кожен з яких має певну сферу діяльності і компетенцію. Як механізм годинника складається з різних елементів, так і механізм держави, маючи єдність, включає органи, блоки, підсистеми і навіть самостійні гілки влади: законодавчу, виконавчу, судову. У цій розчленованості прослідковується ієрархія: різні державні органи, їх блоки, підсистеми займають неоднакове місце у державному механізмі, але всі разом вони повинні діяти узгоджено, без зупинки;

має єдину бюджетну, грошову, банківську системи, державну власність, які складають її організаційно-економічну основу;

динамічна і реально працююча система, за допомогою якої функціонує держава, здійснюється управління суспільством.

Структура механізму держави:

1) державні органи, які мають владні повноваження, тобто державний апарат, який включає два важливих структурних елементи:

а) апарат управління, до якого входять чиновники - державні службовці, які спеціально займаються управлінням;

б) апарат примусу - армія, поліція, розвідка і контррозвідка, митниця, тюрми, виправні установи та ін.;

2) державні установи, державні підприємства, які не мають владних повноважень (у сфері охорони здоров'я, наукових досліджень, навчально-виховна, духовна сфера та ін.).

Державні підприємства та установи - це організації, які під керівництвом державних органів (апарату держави) практично здійснюють функції держави у сфері виробничої діяльності, безпосередньо пов'язані зі створенням матеріальних цінностей (державні підприємства), чи діяльності, пов'язаної зі створенням нематеріальних цінностей (державні установи).

Таким чином, державні підприємства та установи відрізняються від органів держави, але вони належать до державних організацій: державний апарат забезпечує реалізацію функцій держави завдяки діяльності підприємств і установ, якими керує.

Відповідно до форм власності, встановлених Законом України "Про власність" від 7 лютого 1991 р., до механізму держави в

Україні у повному обсязі належать лише державні підприємства, які діють на основі загальнодержавної власності.