- •2. Предмет теорії держави та права та його структура
- •3. Функції теорії держави і права
- •4.Методологія і методи в пізнані держави і права
- •5.Спеціальні методи пізнання юридичної науки
- •6.Місце теорії держави та права в системі юридичних і суспільних наук
- •7. Публічна влада і нормативне регулювання у первісній общині
- •8. Ознаки держави, що відрізняють її від самоврядування первісної общини
- •9. Походження (виникнення) держави
- •10,11,12. Силова концепція держави
- •13. Деспотія, держава, тоталітаризм
- •14,15. Поняття, ознаки держави
- •2. Основні ознаки держави. Населення (народ)
- •Структура (зміст) держави
- •17. Державна влада та її елементи
- •20. Сутність держави
- •21. Державний суверенітет.
- •22.Типи держав
- •Залежно від рівня економічного розвитку
- •Залежно від політичного режиму
- •Залежно від пануючої ідеології держави
- •Типи держав
- •23.Функції держави та їх класифікація
- •24. Структура функції держави та механізм їх зміни
- •25. Функції, цілі, завдання держави
- •27.Форми держави
- •28.Державне правління та його види
- •29.Державний устрій та його види
- •30. Державний режим та його види
- •32.Механізм державної влади та його структура
- •33. Державний апарат та його структура
- •34.Державний орган та його структура
- •36. Легітимність і легальність державної влади
- •37. Державна служба та її види
- •38. Державний службовець. Посадова особа
- •39. Права і свободи людини та їх класифікація
- •40. Гарантії прав людини та їх класифікація
- •41. Механізм гарантії прав людини та його рівні
- •42. Держава і суспільство
- •43. Громадське суспільство
- •46. Правова держава
- •47. Механізм функціонування правової держави
- •49. Соціальна держава
33. Державний апарат та його структура
У широкому сенсі державний апарат ототожнюється з поняттям механізму держави, у вузькому – державний апарат розуміється як система виконавчо-розпорядчих органів держави.
Державний апарат як частину механізму держави визначають як юридично оформлену систему всіх державних органів, які безпосередньо здійснюють управління суспільством, виконують завдання та функції держави.
Структура державного апарату
Під структурою державного апарату розуміється його внутрішня будова. Структура завжди звертає увагу на те, з чого формується державний апарат: ієрархія, компетенція, принципи організації і функціонування.
виступає як цілісна система, яка включає ряд підсистем – однородові за внутрішньою будовою, функціями, цілям і завданнями державні органи.
Найбільш важливими підсистемами сучасної державного апарату є:
- система органів державної влади,
- система органів державного управління,
- система судових органів,
- система правоохоронних органів,
- система органів прокуратури.
34.Державний орган та його структура
- структурна організація, направлена на реалізацію функції держави, управляє державними підприємствами і установами, підпорядковує своїй волі поведінку людей.
– створений державою або безпосередньо народом структурно-організований колектив уповноважених осіб (депутатів або державних службовців), наділений владними повноваженнями.
ознаки органу держави:
створюються, відповідно до закону, шляхом безпосередньої чи представницької демократії, покликані виконувати чітко визначену законом діяльність;
- наділені державно-владними повноваженнями;
- пов'язані між собою відносинами субординації;
- створюють єдину систему – апарат держави.
Структура органу держави:
- головний апарат, що безпосередньо виконує цілі, завдання держави;
- допоміжний апарат, який забезпечує діяльнісЛеть апарату органу держави.
36. Легітимність і легальність державної влади
Легітимність влади – сприйняття державної влади населенням країни, готовність їй підкорятися, визнання за нею абсолютного права управляти соціальними процесами.
Іншими словами, легітимність влади - це
а) визнання влади населенням;
б) прийняття влади як правомірну і справедливу;
в) наявність у влади авторитету в очах населення.
Легальність влади означає, що
а) влада має законне походження;
б) влада здійснюється за допомогою закону (а не шляхом свавілля, насильства тощо);
в) влада сама підпорядковується закону.
Звідси видно, що легітимність і легальність влади - це близькі, але не тотожні поняття.
Різниця двох зазначених характеристик влади виражається також у тому, що легальна влада може на певному етапі стати нелегітимною в очах населення. У зв'язку з цим в західній політології розроблений такий показник, як поріг легітимності влади.