- •2. Предмет теорії держави та права та його структура
- •3. Функції теорії держави і права
- •4.Методологія і методи в пізнані держави і права
- •5.Спеціальні методи пізнання юридичної науки
- •6.Місце теорії держави та права в системі юридичних і суспільних наук
- •7. Публічна влада і нормативне регулювання у первісній общині
- •8. Ознаки держави, що відрізняють її від самоврядування первісної общини
- •9. Походження (виникнення) держави
- •10,11,12. Силова концепція держави
- •13. Деспотія, держава, тоталітаризм
- •14,15. Поняття, ознаки держави
- •2. Основні ознаки держави. Населення (народ)
- •Структура (зміст) держави
- •17. Державна влада та її елементи
- •20. Сутність держави
- •21. Державний суверенітет.
- •22.Типи держав
- •Залежно від рівня економічного розвитку
- •Залежно від політичного режиму
- •Залежно від пануючої ідеології держави
- •Типи держав
- •23.Функції держави та їх класифікація
- •24. Структура функції держави та механізм їх зміни
- •25. Функції, цілі, завдання держави
- •27.Форми держави
- •28.Державне правління та його види
- •29.Державний устрій та його види
- •30. Державний режим та його види
- •32.Механізм державної влади та його структура
- •33. Державний апарат та його структура
- •34.Державний орган та його структура
- •36. Легітимність і легальність державної влади
- •37. Державна служба та її види
- •38. Державний службовець. Посадова особа
- •39. Права і свободи людини та їх класифікація
- •40. Гарантії прав людини та їх класифікація
- •41. Механізм гарантії прав людини та його рівні
- •42. Держава і суспільство
- •43. Громадське суспільство
- •46. Правова держава
- •47. Механізм функціонування правової держави
- •49. Соціальна держава
20. Сутність держави
Визначення сутності держави у юридичній науці здійснюється з різних позицій.
Перед сучасними науковцями-юристами ключовим залишається питання:
1) дослідження держави як закономірного суспільного динамічного явища (соціологічна концепція держави);
2) дослідження держави з точки зору юридичної техніки організації влади, тобто виходячи з позицій самого поняття (юридична концепція держави).
по-переше: виявлення і дослідження загальносоціальної сторони сутності держави, або закономірності розвитку самого суспільства, що ускладнюються, наслідком яких стала поява держави (С.С. Алексєєв);
по-друге: виявлення і дослідження спеціально-соціальної сторони сутності держави, передовсім класової сторони (В.М. Сирих);
по-третє: можливості альтернативи, коли соціальна сутність держави здатна мати за одних історичних умов лише спеціально-соціальну складову, а за інших – лише загально-соціальну (тобто держава розглядається як організація політичної влади чи то класу, чи то всього суспільства (А.І. Коваленко);
по-четверте: одночасної наявності двох сторін – спеціально-соціальної та загально-соціальної (О.Ф. Скакун).
Отже, сутність держави є відображення закономірностей формування, розвитку та функціонування держави.
Оскільки у державі, як і в будь-якому іншому соціальному явищі, одночасно виявляються закономірності явищ різного рівня:
– механізм держави (сутність першого рівня);
– держава як організація політичної влади (сутність другого рівня);
– держава як політична організація суспільства, виразник його само суб’єктності (сутність третього рівня).
21. Державний суверенітет.
Державний суверенітет – історично обумовлена політико-юридична властивість сучасної держави, що відображає її верховенство і рівень її самостійності у вирішенні внутрішніх питань та у взаємовідносинах з іншими державами і міжнародними організаціями (корпораціями).
Ознаки суверенітету:
єдність;
неподільність;
невідчужуваність.
Поняття і ознаки суверенітету
Єдність – у державі може бути лише одна суверенна влада.
Неподільність – державній владі, яка діє на території певної країни належить вся повнота суверенітету. Державна влада не може бути частково суверенною. Не є суверенними державні автономні утворення, які наділені окремими суверенними правами.
Невідчужуваність – не може бути переданим, обмеженим.
Ідея суверенітету виникла в умовах монархічного правління. Такі ознаки монархії, як одноособовість, спадковість, безстроковість владарювання визначають і сприйняття державного суверенітету як влади абсолютної, нічим не обмеженої. Перехід до республіканської форми правління призводить до зміни природи суверенітету. В нових умовах державна влада не може розглядатися як абсолютна категорія.
22.Типи держав
Типологія держав - це наукова класифікація держав за певними типами (групами) на основі їх спільних ознак, відбиває властиві даному державі їх загальні закономірності виникнення, розвитку та функціонування. Сприяє більш глибокому виявлення ознак, властивостей, сутності держав, дозволяє простежити закономірності їх розвитку, структурні зміни, а також прогнозувати подальше існування.