
- •11.Закони та підзаконні нормативно-правові акти як джерела трудового права
- •12.Акти соціального діалогу як джерела трудового права
- •13. Локальні нормативно-правові акти як джерела трудового права
- •1.Предмет трудового права
- •2.Поняття та особливості Індивідуальних трудових відносин
- •3.Колективні трудові відносини
- •4.Метод трудового права
- •5.Система трудового права і трудового законодавства
- •6.Відмежування трудового права від суміжних галузей права
- •7.Поняття джерел трудового права
- •8.Ку як основне джерело
- •9.Кодекс законів про працю України
- •10.Конвенція і Рекомендації моп як джерела трудового права
- •11.Закони та підзаконні нормативно-правові акти як джерела трудового права
- •12.Акти соціального діалогу як джерела трудового права
- •13. Локальні нормативно-правові акти як джерела трудового права
- •14.Принципи правового регулювання індивідуальних трудових відносин
- •15.Принципи правового регулювання колективних трудових відносин
- •16. Єдність і диференціація правового регулювання трудових відносин
- •17.Поняття і класифікація суб’єктів трудового права
- •18.Трудова правосуб’єктність працівників
- •19. Трудова правосуб’єктність роботодавця
- •20.Трудовий колектив як суб’єкт трудового права
- •21.Державні гарантії у сфері зайнятості
- •22.Заходи щодо сприяння зайнятості населення
- •23.Правовий статус безробітного
- •24.Поняття трудового договору
- •25.Сторони трудового договору
- •26.Зміст і форма трудового договору
- •27.Юридичні гарантії при прийомі на роботу
- •28.Загальний порядок укладення трудового договору
- •29.Випробування при прийнятті на роботу
- •30.Види трудових договорів
- •31.Контракт
- •32.Особливості трудового договору з прокурорсько-слідчими працівниками
- •33.Переведення на іншу роботу
- •34.Порядок переведення працівників на іншу роботу
- •35.Зміна істотних умов праці
- •36.Атестація працівників
- •37.Поняття і випадки відсторонення від роботи
- •38.Загальна характеристика підстави припинення трудового договору
- •39.Підстави припинення трудового договору
- •40.Розірвання трудового договору за ініціативою працівника
- •41. Розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця, які не містять вини працівника
- •44.Порядок звільнення працівників і проведення розрахунку.Вихідна допомога
- •45.Поняття робочого часу і його правове регулювання
- •46.Види робочого часу
- •47.Режим та облік робочого часу і порядок його встановлення. Ненормований робочий день. Гнучкий робочий час. Вахтовий метод роботи
- •48.Надурочні роботи
- •49.Поняття і види часу відпочинку
- •50.Право працівника на відпустку
- •51.Щорічна основна відпустка
- •52.Щорічна додаткова відпустка
- •53.Відпустка у зв`язку з навчанням. Творчі відпустки
- •54.Соціальні відпустки
- •55.Відпустки без збереження зарплати
- •56.Заробітна плата
- •57.Мінімальна зарплата
- •58.Тарифна система та її елементи
- •59.Система заробітної плати
- •60.Сфери регулювання оплати праці
- •61.Права працівників на оплату праці та їх захист
- •62.Премії і винагороди за підсумками роботи за рік
- •63.Поняття та види гарантійних виплат
- •64.Поняття та види компенсаційних виплат
- •65.Дисципліна праці
- •66.Правове регулювання внутрішнього трудового порядку
- •67.Заохочення
- •68.Поняття і види дисциплінарної відповідальності працівників
- •69.Підстава і умови дисциплінарної відповідальності працівників
- •70.Порядок застосування, оскарження та зняття дисциплінарних стягнень
- •72.Поняття, значення і функції матеріальної відповідальності сторін трудового договору
- •73.Види матеріальної відповідальності працівників
- •74.Порядок відшкодування шкоди, заподіяної працівником роботодавцю
- •75.Підстави,умови і види матеріальної відповідальності роботодавця за шкоду, заподіяну працівникові
- •76. Організація охорони праці на підприємстві
- •77.Організаційно правові форми забезпечення охорони праці
- •78.Охорона праці жінок, молоді та осіб із заниженою працездатністю
- •79.Трудові спори
- •80.Система органів розгляду трудових спорів
- •83.Колективні трудові спори
- •84.Страйк
- •87.Соціальний діалог у сфері праці
- •88.Поняття, функції, права та обов`язки профспілок
- •89.Поняття, предмет та метод права соціального забезпечення
- •93.Закони України та підзаконні нпа в галузі соцзабезпечення
- •94.Міжнародно правові акти як джерела права соцзабезпечення
- •95.Суб`єкти, об`єкт та зміст правовідносин у сфері соцзабезпечення
- •96.Соціальні ризики:поняття і класифікація
- •97.Державні соціальні стандарти
- •98.Прожитковий мінімум
- •99.Організаційно-правові форми соцзабезпечення
- •100.Види соцзабезпечення
- •101.Поняття і види стажу
- •102.Спеціальний стаж
- •103.Страховий стаж
- •104.Докази трудового та страхового стажу
- •105.Поняття, принципи та види загальнообовязкового державного соціального страхування
- •106.Єдиний внесок
- •107.Державне пенсійне страхування
- •108.Пенсії за віком
- •109.Пільгове пенсійне забезпечення
- •110.Пенсії по інвалідності
- •111.Пенсії по втраті годувальника
- •112.Пенсії за вислугу років
- •113.Порядок призначення та перерахунку пенсій
- •114.Соцстрахування на випадок безробіття
- •116.Тимчасова втрата працездатності
- •118.Нещасний випадок
- •120.Загальна характеристика медичного страхування
- •121.Порядок та умови призначення і виплати допомог у звязку з вагітністю та пологами
- •122. Порядок та умови призначення і виплати допомог при народженні дитини
- •123.По догляду за дитиною
- •124.На дітей одиноким матерям
- •125.Дітям інвалідам та інвалідам з дитинства
- •126.Малозабезпеченим сім`ям
- •127.Соціальні послуги:форми, види та умови їх укладання
- •128.Соціальні пільги, як правовий засіб соцзахисту
78.Охорона праці жінок, молоді та осіб із заниженою працездатністю
За Конституцією України (ст. 24) жінки мають рівні з чоловіками права щодо праці та винагороди за неї. Працюючі жінки мають можливість поєднувати працю з материнством. Система норм з охорони праці жінок має особливий характер. Одна група цих норм, з огляду на особливості жіночого організму, забороняє залучення й застосування жіночої праці на важких, небезпечних і нічних роботах, обмежує застосування праці жінок у нічний час. Інша група передбачає охорону праці жінок у зв'язку з материнством. Це встановлення знижених норм виробітку вагітним жінкам відповідно до медичного висновку, а працівниці, які мають дітей віком від трьох до 14 років або дитину-інваліда, не можуть залучатися до надурочних робіт або направлятись у відрядження без їхньої згоди (ст. 177 КЗпП України). Додаткові пільги для жінок у зв'язку з материнством передбачають надання відпусток і перерв для годування дитини та низку інших. Так, у зв'язку з вагітністю та пологами встановлена відпустка строком на 70 календарних днів до пологів і на 56 календарних Днів після пологів, а в разі народження двох і більше дітей — на 70 календарних днів (ст. 179 КЗпП України). Така відпустка обчислюється сумарно й надається жінкам повністю незалежно від кількості днів, фактично використаних до пологів. Жінкам-працівницям передбачені й інші додаткові пільги в галузі праці. Особливе місце в системі правових норм посідають норми з охорони праці молоді. Це спеціальні норми, які умовно класифікуються за двома групами. Перша група об'єднує норми, що сприяють залученню неповнолітніх у сферу праці, встановлення для підприємств броні щодо прийняття молоді на роботу чи професійне навчання на виробництві. До другої групи належать норми, що забороняють працю молоді віком до 18 років на важких, небезпечних і шкідливих роботах, обмежують вік прийняття молоді на роботу, як правило, до 16 років, і лише у виняткових випадках дозволяють приймати на роботу молодь з 15 та 14 років за згодою батьків. Неповнолітні (до 18 років) працівники у трудових правовідносинах прирівнюються у правах до повнолітніх (ст. 187 КЗпП України). Вони приймаються на роботу тільки після попереднього медичного огляду і в подальшому, до досягнення 21 року, щороку проходять медичний огляд (ст. 191 КЗпП України). Для неповнолітніх встановлено скорочений робочий час, їх заборонено залучати до нічних, надурочних робіт і робіт у вихідні дні. їм передбачена відпустка тривалістю 31 календарний день з використанням у літній час або, за бажанням неповнолітнього, у будь-який інший час. Чинне законодавство про працю передбачає полегшені умови праці також для працівників з пониженою працездатністю. До таких осіб належать інваліди та пенсіонери. Відповідно до закону власник або уповноважений ним орган зобов'язаний організувати навчання перекваліфікацію та працевлаштування інвалідів згідно з медичним висновком, встановити на прохання інваліда неповний робочий час (день чи тиждень) та створити пільгові умови праці. Залучати інвалідів до надурочних робіт, праці в нічний час без їхньої згоди не допускається (ст. 172 КЗпП України, ст. 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні").