26.Зміст і форма трудового договору

Розрізняють такі форми трудового договору:

- письмову;

- усну;

- контракт.

Згідно з ч. 1 ст. 24 КЗпП трудові договори, як правило укладаються в письмовій формі. З такого законодавчого закріплення випливає, що допускається укладення трудового договору і в усній формі. Що стосується контракту, то відповідно до ч. 3 ст. 21 КЗпП контракт є особливою формою трудового договору.

У письмовій формі трудові договори мають укладатися в обов’язковому порядку в таких випадках:

- при організованому наборі працівників;

- при укладені трудового договору про роботу в районах з особливими природними геологічними і географічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров’я;

- при укладені трудового договору з неповнолітніми;

- при укладенні трудового договору з роботодавцем – фізичною особою;

- при укладенні контракту;

- у випадках коли працівник наполягає на укладенні трудового договору в письмовій формі;

- в інших випадках, передбачених законодавством (наприклад при прийнятті на роботу пов’язану з державною чи комерційною таємницею).

Трудовий договір вважається укладеним в письмовій формі, якщо він виражений у вигляді одного документа під назвою „трудовий договір”, що підписаний сторонами. Але трудовий договір у такому вигляді укладається досить рідко. Письмовий трудовий договір оформляється в двох примірниках, один з яких залишається у роботодавця, а інший – у працівника. Саме укладення трудового договору обов’язково оформляється наказом (розпорядженням) роботодавця про прийняття працівника на роботу.

В усній формі вважається укладеним такий трудовий договір, який виражений у вигляді заяви працівника про прийняття на роботу та наказу (розпорядження) роботодавця про зарахування працівника на роботу. Крім цього. Згідно з ч. 4 ст. 24 КЗпП трудовий договір вважається укладеним навіть тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника було фактично допущено до роботи. Але тут слід пам’ятати, що договір буде вважатися укладеним тільки при умові, що працівника було допущено до роботи з відома роботодавця. Даний випадок також слід віднести до усної форми трудового договору.

Контракт є особливою формою трудового договору. На відміну від будь-якого іншого трудового договору в контракті визначаються: строк його дії, права, обов’язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організація праці працівника, умови розірвання контракту (в тому числі дострокового), можуть встановлюватися угодою сторін. А сфера застосування контракту визначається законами України.

Зміст трудового договору становить сукупність його умов. Умови трудового договору можуть визначатися як нормативно-правовими актами про працю так і самими сторонами трудового договору. Всі умови трудового договору можна поділити на:

1) обов’язкові (істотні) умови;

2) додаткові (факультативні).

Обов’язкові умови трудового договору – це ті умови, які потрібні для цього договору як юридичного факту.

Додаткові умови трудового договору можуть зазначатися, а можуть і не зазначатися в трудовому договорі. Їх відсутність не свідчить про неповний зміст трудового договору. Але якщо сторони побажали їх включити в трудовий договір, вони стають обов’язковими для сторін. Невиконання додаткових умов може призвести до виникнення трудового спору та їх захисту з боку держави.