- •1.1.2. Писемний етап доіндустріального періоду.
- •1.1.3. Друкарський етап індустріального періоду.
- •18 Частина перша
- •1.1.4. Аудіовізуальний етап індустріального періоду.
- •1.1.5. Новітній період розвитку масового спілкування.
- •20 Частина перша
- •1.2. Природа масової комунікації.
- •1.2.2. Система масової комунікації.
- •24 Частина перша
- •28 Частина перша
- •1.3.2. Формати масової комунікації.
- •1.3.3. Використання масової комунікації в інших форматах.
- •34 Частина перша
- •1.4.2. Рекламна комунікація.
- •1.4.5. Агітаційна комунікація.
- •1.5. Фактори масової комунікації.
- •1.5.1. Людські (особистісні) фактори масової комунікації.
- •42 Частина перша
- •46 Частина перша
- •52 Частина перша
- •1.5.3. Ситуаційні фактори.
- •54 Частина перша
- •56 Частина перша
- •58 Частина перша
- •60 Частина перша
- •2.1.1. Визначення маси.
- •68 Частина перша
- •70 Частина перша
- •72 Частина перша
- •78 Частина перша
- •80 Частина перша
- •82 Частина перша
- •84 Частина перша
- •2.1.7. Натовп і публіка.
- •86 Частина перша
- •2.1.8. Масова аудиторія.
- •88 Частина перша
- •2.2. Настрої, думки, свідомість і поведінка мас.
- •90 Частина перша
- •2.2.1. Масові настрої.
- •92 Частина перша
- •96 Частина перша
- •2.2.4. Масова поведінка.
- •100 Частина перша
- •102 Частина перша
- •3.1.2. Професійний і соціальний аспекти діяльності професійних ко-мунікантів.
- •104 Частина перша
- •106 Частина перша
- •108 Частина перша
- •110 Частина перша
- •3.2. Типи комунікантів у масовій комунікації.
- •3.2.1. Агітатор.
- •3.2.4. Піарник.
- •122 Частина перша
- •3.3.2. Єдність творчого й виробничого в масовій комунікації.
- •124 Частина перша
- •126 Частина перша
- •128 Частина перша
- •130 Частина перша
- •132 Частина перша
- •3.4.2. Трансформація систем масової комунікації.
- •134 Частина перша
- •136 Частина перша
- •138 Частина перша
- •140 Частина перша
- •4.1.2. Концептуальні засади масовокомунікаційного впливу.
- •144 Частина друга
- •148 Частина друга
- •4.2.2. Масова сугестія.
- •4.2.3. Масова маніпуляція.
- •154 Частина друга
- •5.1.2. Концептуальні засади масовокомунікаційних технологій.
- •158 Частина друга
- •160 Частина друга
- •5.2.1. Технології проектування та змін соціального простору.
- •5.2.5. Рекламні технологіі.
- •166 Частина друга
- •5.2.6. Пропагандистські технології.
- •5.2.7. Технології нових медіа як противага масовокомунікаційним тех-нологіям.
- •172 Частина друга
- •176 Частина друга
- •5.3.3. Техніки масовокомунікаційного впливу.
- •6.1.2. Ефективність та дієвість.
- •6.2.3. Міф як результат масової комунікації.
- •184 Частина друга
- •188 Частина третя
- •7.1.1. Перший етап у розвитку науки про масову комунікацію.
- •7.1.2. Другий етап у розвитку науки про масову комунікацію.
- •7.1.3. Третій етап у розвитку науки про масову комунікацію.
- •7.3.2. Розвиток науки про масову комунікацію в Інституті журналіс-тики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
- •198 Частина третя
- •8.1.1. Основні теорії масової комунікації.
- •212 Частина третя
- •214 Частина третя
- •8.1.2. Макквейлова теорія масової комунікації
- •8.2.1. Модель комунікації як трансмісії.
- •218 Частина третя
- •8.2.4. Модель рецепції (сприймання): кодування й декодування ви-словлювання.
- •226 Частина третя
- •9.1.2. Інші напрями досліджень.
- •9.2.1. Структура і логіка наукового дослідження.
- •232 Частина третя
- •9.2.2. Класифікація методів досліджень.
5.2.1. Технології проектування та змін соціального простору.
Масова комунікація належить до асиметричних комунікацій (зв’язки з громадськістю, реклама, просування, продаж, медіаінформування), які пере-дбачають однобокий потік інформації від професійного комуніканта до ау-диторії (симетричною є спілкування, наприклад, у громаді — громадська ко-мунікація, де відбувається рівноправний діалог). Через те в частині масової комунікації, як спосіб технократичного чи автократичного розвитку соціаль-ного буття, технологія проектування та змін соціального простору нале-жить до глобальних соціальних технологій впливу на соціум. Мова йде про раціональні засоби, способи, техніки зміни суспільних систем і підсистем, про зміну типів відносин у спільнотах, зміну суспільної думки та масової свідомості. Ця технологія передбачає зв’язок між суспільними процесами й суспільною думкою, розглядає громадськість як об’єкт суспільних впливів.
Результатом застосування цих технологій у мас-медіа є зміна кордонів де-ржав, перерозподіл територій, регіональні конфлікти чи перемир’я і т. п. Те-хнологія проектування та змін соціального простору використовується під час ведення інформаційно-комунікаційних кампаній, інформаційних війн, гострих інформаційних конфліктів тощо.
5.2.2. Інформаційні технології.
Інформаційні технології — це сукупність методів, виробничих процесів і програмно-технічних засобів, що поєднані у технологічний комплекс і вико-ристовуються для виготовлення, зокрема, масовоінформаційної продукції. Сюди належать:
164 Частина друга
•
технології формування, організації та використання інформаційних ресурсів,
•
технології виробництва інформації,
•
технології управління інформацією та інші.
Інформаційні технології враховують комунікаційні особливості масовоін-формаційного продукту (його призначення, умови споживання, характери-стики адресата — масової аудиторії тощо). Через те інформаційні технології опосередковано є технологіями масовокомунікаційного впливу, вони біль-шою мірою мають кваліфікуватися як технології масовоінформаційного ви-робництва.
5.2.3. Інформаційні інтерактивні технології, або інтерактивні техно-логії спілкування.
Ці технології властиві новим медіа, що протиставляються масовим і спря-мовані на особистість, а не аудиторію. Проте в умовах масового спілкування інформаційні інтерактивні технології використовуються як засіб плюраліза-ції, демократизації та створення умов рівноправності комунікаторів. Середо-вище масової комунікації, однак, по своїй природі не сумісне з такою інтер-активністю, бо масова комунікація одностороння, нерівноправна, асиметри-чна, в якій перевагу над аудиторією та особистістю має професійний комуні-кант.
5.2.4. PR-технології.
PR-технології, або технології для встановлення зв’язків з громадськістю, включають в себе елементи усіх видів масової комунікації, необхідні для до-сягнення як стратегічних, тактичних, так і технічних цілей спілкування з громадою з метою формування потрібної громадської думки стосовно пев-ної організації чи особи. Це можуть бути інформаційні кампанії, спеціальна подача новин через ЗМІ, особлива реклама і т. д. Через те й існують різні спеціалізації діяльності у сфері PR: менеджер PR, спічрайтер (хто пише про-мови, виступи), іміджмейкер, прес-секретар, менеджер новин, переговорник, рекламіст, фахівець зі слухів, кризовий менеджер тощо.
Особливого значення у PR-технологіях надають кампаніям у ЗМІ, зокре-ма їхньому плануванню.
Успіх комунікаційної кампанії залежить не від публіки, а від її плануваль-ників. Комунікаційна кампанія повинна відповідати таким умовам:
1) повідомлення, що буде поширюватися, має передбачати цілком реальні цілі, актуальні для масової аудиторії, інакше вона на нього не зреагує;
2) необхідно підтримувати міжособистісне спілкування в умовах масово-го з приводу поширеної інформації;
Частина друга 165
3) планувальники повинні ділити масову аудиторію на різні цільові гру-пи, оскільки масова аудиторія соціально, демографічно й психологічно неоднорідна.
Вважається, що інформаційно-комунікаційна кампанія має три етапи: планування, проведення та аналіз результатів (оцінювання) (про це пише, зо-крема: Почепцов Г. Г. Теория коммуникации.— М.: “Рефл-бук”; К.: “Вак-лер”, 2003. С. 153).
Технологічні завдання в PR-технологіях такі: коригування поведінки, ло-біювання інтересів, формування та корекція іміджу тощо. Кожне з завдань породжує свої технології, наприклад іміджеві. Тобто можна говорити про існування технологічних вимог до розробки, проектування та впровадження іміджу, заходів з формування іміджу (церемонії відкриття, презентації, кон-ференції, виставки тощо).
