26. Форми забезпечення матеріальними ресурсами.

В практиці роботи підприємств застосовують дві форми постачання: транзитну та складську. При транзитній формі постачання підприємства одержують сировину і матеріали безпосередньо від підприємств-виробників. Ця форма виправдана у цих випадках, коли потреба у матеріалах і сировині на цей час дорівнює транзитній нормі або більша за неї. Вона потребує також високого ступеню організації. Складську форму постачання використовують у тому випадку, коли матеріальні ресурси потрібні у невеликій кількості. У кожному конкретному випадку потрібно економічно обґрунтувати форму постачання: , де Рmax – максимальна кількість матеріалів, яку необхідно отримати від складських організацій в натуральному виразі; К – коефіцієнт використання виробничих фондів і утримання виробничих запасів, %; Птр, Пскл – середня транзитна та складська партія у натуральних одиницях; Сскл, Стр – величина витрат на доставку, зберігання матеріалів відповідно при транзитній та складський формах у відношенні до ціни (питома вага витрат).

16. Планування обсягів виробництва продукції у вартісному вираженні.

Вартісними показниками виробничої програми є обсяги товарної валової, реалізованої, чистої, умовно-чистої про­дукції, нормативної вартості обробітку, валового і внутрі­заводського обороту, обсяг незавершеного виробництва. В обсяг товарної продукції включають готову продукцію, послуги, ремонтні роботи, капітальний ремонт свого підприємства, напівфабрикати і запчастини на сторону, капітальне будівництво для непромислових господарств свого підпри­ємства, роботи, пов'язані з освоєнням нової техніки, тару, що не входить в гуртову ціну виробу. Обсяг товарної продукції (ТП) визначають у діючих та порівняльних цінах за формулою: , де Qі — випуск продукції і-го виду в натуральних одини­цях; Ці — гуртова ціна підприємства одиниці виробу і-го виду, грн.; Р — вартість робіт і послуг на сторону, грн.; n – кількість видів продукції, що виготовляються на підприємстві. Показник товарної продукції використовується для визначення витрат виробництва, фінансових результатів та показників ефективності діяльності підприємства. У валову продукцію (ВП) включають всю продукцію у вартісному виразі, незалежно від ступеня її готовності і виз­начають у порівняльних цінах за формулою: , де НЗВп, НЗВк — вартість залишків незавершеного вироб­ництва відповідно на початок і кінець планового періоду, грн.; Іп, Ік — вартість інструменту для власних потреб відповідно на початок і кінець планового періоду, грн. НЗВ визначається: , де Qі — кількість виробів в натуральних одиницях; С — собівартість одного виробу, гри.; Тц — тривалість циклу виготовлення одного виробу, робо­чих днів; Кнз — коефіцієнт наростання витрат при виготовленні виробу. , де Мв — сума первісних матеріальних витрат на виробництво одного виробу, грн.; С — собівартість одиниці виробу, грн.; У випадку нерівномірного наростання витрат для визначення коефіцієнта наростання витрат виробничий цикл варто розбити на інтервали часу (дні, тижні, місяці), протягом яких витрати наростають рівномірно, і розрахунок вести по формулі середньозваженої арифметичної: , де Зі - витрати на виготовлення одиниці виробу в і-му інтервалі часу; tі - час від середини і-го інтервалу часу до кінця виробничого циклу. Валовий оборот підприємства (ВО) — це обсяг валової продукції незалежно від того, де вона буде використана: чи в межах підприємства, чи поза ним. Внутрізаводський оборот (ВЗО) — це та кількість про­дукції підприємства, яка використовується всередині нього для подальшої переробки. Валову продукцію можна також обчислити: Реалізована продукція – це продукція, що відвантажена та оплачена споживачами. РП розраховується у діючих цінах за формулою: , де НРПп, НРПк – вартість нереалізованої продукції відповідно на початок та кінець періоду. До нереалізованої продукції відносять залишки готової продукції на складі та продукцію відвантажену, за яку термін оплати не настав, а також продукцію на відповідному зберіганні у покупців. Обсяг чистої продукції підприємства (ЧП) обчислюється у діючих цінах за формулою: , де Мз – матеріальні витрати на виробництво продукції, грн.; А – сума амортизаційних відрахують за відповідний період, грн. Чиста продукція підприємства може бути також обчислена як сума основної і додаткової заробітної плати працівників підприємства і прибутку. Показник умовно-чистої продукції (УЧИ) обчислюється: . В матеріаломістких галузях використовується показник нормативної вартості обробітку (НВО), який одержують як добуток показника нормативної вартості обробітку одного виробу і-го виду (НВОі) і кількості виготовлених виробів і-го виду (Qi): , , де ЗПі — заробітна плата виробничих робітників на одиницю виробу і-го виду, грн.; Ці — цехові витрати на одиницю виробу і-го виду, грн.; АдВ — адміністративні витрати на одиницю виробу і-го виду, грн.; Пі — прибуток, що припадає на одиницю виробу і-го виду, грн.