39

ЗМІСТ

РОЗДІЛ І ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ В УКРАЇНІ

1.1. Закономірності розміщення туристичних ресурсів України…..9

1.2.Туристичне районування Херсонської області. Аналіз туристичної діяльності……………………………………………….10

РОЗДІЛ ІІ ЗЕЛЕНИЙ СІЛЬСЬКИЙ ТУРИЗМ

2.1 Зелений сільський туризм України………………………………..21

2.2 Передумови розвитку зеленого туризму в селі Зміївка…………23

2.3. Передумови розвитку зеленого туризму на території Голопристанського р – ну Херсонської області ……………….

2.4. Діяльність туристичної бази Остапа Вишні (Кринки)…………27

РОЗДІЛ ІІІ ШЛЯХИ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ НА ТЕРИТОРІЇ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3.1. Пропозиції розвитку нових видів міжнародного туризму Херсонщини…………………………………………………..……...29

3.2.Рекомендації удосконалення роботи управлінням туризмом на Херсонщині…………………………………………………………...31

3.3.Шляхи розвитку дитячого туризму Херсонщини ………………34

ВИСНОВКИ………………………………………………………………37

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………38

Вступ

На даний момент туризм перетворився на масове соціально-економічне явище міжнародного масштабу. Це явище має багато граней і жодна з тих, що існують нині наук не може повністю охарактеризувати його як об'єкт власних досліджень. Туризм в уявленні більшості людей пов'язаний з відпочинком, задоволенням, новими враженнями. Він став характерною рисою способу життя сучасної людини, яка прагне до зміни вражень, пізнання яскравого і різноманітного світу.

Тема розвитку міжнародного туризму в Херсонській області є дійсно актуальною, так як саме ця прибуткова галузь економіки може стати однією з основних статей поповнення державного та міського бюджету.

Мета роботи :проаналізувати стан міжнародного туризму в Херсонській області для розробки проектних рішень щодо його розвитку, з’ясувати основні проблеми в розвитку зеленого туризму , сформулювати шляхи подолання , що до процвітання туристичної ланки Херсонщини

Об’єкт: туристична база України

Предметом дослідження: зелений сільський туризм

Завдання:

1. Проаналізувати стан туризму в Україні.

2. Проаналізувати розвиток зеленого сільського туризму на Херсонщини

3. Розробити проектні рішення щодо розвитку міжнародного туризму в Херсонській області.

Методи досліджень: літературно – аналітичний, метод системного підходу

Інформаційна основа : газетні та журнальні матеріали, наукові статті, теоретичні і практичні праці

Структура роботи: робота складається із вступ трьох розділів, висновків, списку використаної літератури. Обсяг роботи машинописного тексту складає сторінки: 6 таблиць, 3 діаграми, 1 графік.

Розділ і основні тенденції розвитку туризму в україні

1.1 Закономірності розміщення туристських ресурсів України

Наша країна володіє значними природними туристськими ресурсами: сприятливими кліматотерапевтичними умовами, привабливими рівнинними, гірськими й аквальними (морськими та річковими) ландшафтами, багатою флорою і фауною. Геологічні лікувально-оздоровчі природні ресурси країни - мінеральні і радонові води, лікувальні грязі, бішофіт, озокерит, ропа лиманів - належать до унікальних у світовому масштабі.

Україна належить до країн із потужними суспільними туристськими ресурсами. Численні унікальні пам'ятки архітектури, археології, мистецтва формують неповторну ауру історичної і культурної значимості нашої держави, що є додатковим позитивним чинником розвитку туризму в країні.

Україна має все необхідне для розвитку подорожей і оздоровлення: сприятливі природні умови, історико-культурні, матеріальні та людські ресурси. Туристсько-рекреаційний потенціал створює можливості для всебічного задоволення пізнавальних, оздоровчо-спортивних і духовних потреб вітчизняних та іноземних туристів.

Територія України характеризується винятково сприятливими кліматичними умовами для відпочинку, лікування, різних видів туризму. Природно-рекреаційні ресурси – це природні умови, явища природи, що створюють комфортні умови для рекреаційно-туристичної діяльності і сприяють організації відпочинку і оздоровлення. Основними серед них є клімат, акваторії, ландшафт, а також деякі природні об'єкти, що мають пізнавальні і атрактивні властивості. Кліматичні ресурси визначають загальну комфортність території, її придатність для лікування і відпочинку. Серед основних кліматичних особливостей, що визначають її комфортність – температурний режим, кількість сонячних днів на рік, вологість, атмосферний тиск, режим вітрів[1].

1.2. Туристського районування території Херсонської області. Аналіз туристичної діяльності

Херсонщина за своїм природно-рекреаційним та історико-культурним потенціалом має всі можливості прилучатися до загальноукраїнського туристичного процесу. Херсонська область за розвитком інфраструктури, інтенсивністю туристичних потоків і поєднанням природно-рекреаційних та соціально-історичних умов і ресурсів відноситься до районів високого рівня розвитку туризму. Слід зазначити, що інтенсивність туризму часто пов'язана не стільки з наявністю та якістю відповідних ресурсів, скільки з наявністю відповідної інфраструктури. У дипломній роботі проаналізовано туристичну інфраструктуру та природно-історичний потенціал Херсонщини, а також виконано районування території як показник її диференціації з точки зору можливого туристичного навантаження. Районування території провадиться також для систематизації майбутніх витрат, визначення найбільш перспективних та вигідних напрямків інвестування.

Туристичні ресурси (об'єкти туризму) розподілені на три групи: перша — об'єкти природно-заповідного фонду (ПЗФ), рекреаційні об'єкти та мисливські угіддя; друга — археологічні та архітектурні пам'ятки; третя — культурно-освітні об'єкти, пам'ятники і місця воєнно-історичних подій та пов'язані з іменами видатних людей. Розподіл об'єктів інфраструктури та туристичних об'єктів по адміністративних районах Херсонської області наведено в таблиці 3.1.

Туристичне районування території Херсонщини, як і районування взагалі, є основним методом виявлення і вивчення неоднорідності територій. З цієї точки зору важливим є правильний вибір одиниць районування, значимість якого пов'язана з об'єктивним існуванням диференційованих територіальних структур, у межах яких концентруються потоки природно-ресурсних та соціально-економічних систем. У даному випадку такими одиницями районування будуть низовий адміністративний район та міста Херсон та Нова Каховка. Виходячи з показника кількості туристичних ресурсів та рівня розвитку туристичної індустрії пропонується такий варіант групування НАР Херсонської області НАР розподілені на п'ять груп. До першої групи — районів з високим наповненням туристичними ресурсами належать чотири райони: Генічеський, Садовський, Чаплинський райони та м. Херсон, у яких нараховується від 62 до 119 об'єктів, що відносяться до туристичних ресурсів. При цьому в перших двох районах переважають об'єкти рекреаційної зони та природно-заповідного фонду; Чаплинський район характеризують всі три групи туристичних об'єктів (окрім рекреації) — заповідник «Асканія-Нова, м. Херсон насичений архітектурними пам'ятками, культосвітніми закладами та історичними пам'ятками. Слід зазначи­ти диспропорцію між кількістю об'єктів туристичної інфраструктури та мас шта­бами туристичних об'єктів Чаплинського району (відповідно 4 проти 76).

До другої групи — районів з рівнем розвитку туристичних ресурсів та інфраструктури вище середнього (63 об'єкти) належить Голопристанський район, де переважають рекреаційні ресурси (Залізний Порт, Гопри) та природні об'єкти (Чорноморський біосферний заповідник).

До наступної групи —районів середнього рівня наповненості (від 35 до 60) належать 4 райони: Бериславський, Цюрупинський, Каховський, Велико-олександрівський.

Таблиця 1.2.1

Туристичні ресурси Херсонщини

			Назва району		Кількість об'єктів
	№				Інфраструктури		ПЗФ, рекреації		Археології, архітектури		Культурно-освітніх		Всього
1		Бориславський		7		5		23		7		42
2		Бєлозерський		2		6		4		2		14
3		Великолепетиський		2		2		7		2		12
4		Великоолександрівсь		4		8		15		8		35
5		Верхньорогачіський		1		0		4		2		7
6		Високопільський		1		1		2		2		6
7		Генічеський		103		5		4		7		119
8		Голо пристанський		38		8		8		9		63
9		Горностаївський		3		3		10		5		21
10		Іванівський		2		1		11		3		17
11		Каланчацький		3		6		7		4		20
12		Каховський		3		1		9		22		35
13		Нижньосірогозький		1		1		4		3		9
14		Нововоронцовський		3		4		3		3		13
15		Ново троїцький		2		3		4		1		10
16		Садовський		67		11		3		2		83
17		Цюрупинський		8		7		13		9		37
18		Чаплинський		4		13		37		26		80
19		м. Херсон		9		8		36		47		100
20		м. Нова Каховка		4		2		9		8		23
		Всього		267		95		213		171		745

До четвертої групи — районів з низьким рівнем розвитку туристичних ресурсів належить найбільша кількість районів — Білозерський, Великолепетиський, Горностаївський, Каланчацький, Іванівський, Нововоронцовський та м. Нова Каховка. Ці регіони налічують від 12 до 23 об'єктів. При цьому слід зазначити відносність цього групування. Адже зазначені райони належать до цієї групи лише у порівнянні з найбільш розвиненими регіонами, але в абсолютному значенні достатньо насичені туристичними ресурсами. І до п'ятої групи — районів з нерозвинутим туризмом віднесено 4 райони: Верхньорогачицький, Нижньосірогозький, Новотроїцький та Високопільський, у яких нараховується від 6 до 10 об'єктів. Найбільш насичені зонами мисливства Цюрупинський, Нововоронцовський, Великоолександрівський, Скадовський та Генічеський райони; архітектурними та історичними об'єктами — м. Херсон, Нова Каховка, Каховський та Берис-лавський райони; архіологічними — Цюрупинський (Стародавнє Олешшя), Іванівський, Чаплинський.

За даними районування можна зробити висновок про суттєву неоднорідність території Херсонщини і надати пропозиції щодо фінансування туристичної сфери. Найбільш пріоритетними для інвестування є райони 1 та 2 груп (відновлення матеріально-технічної бази готельного господарства та санаторно-курортних закладів, реставрація пам'яток архітектури, рекламно-інформаційна діяльність). Для декількох районів 3, 4 та 5 груп (Білозерського, Великолепетиського, Великоолександрівського, Горностаївського, Каланчацького, Нововорон-цовського, Новотроїцького, Цюрупинського районів) першочергово пропонуєть­ся розвивати види туризму, що не потребують значних капіталовкладень, а саме: екологічний та сільський зелений туризм.

Аналіз туристичної діяльності в Херсонській області

За даними всього у 2010 році обслуговано 410944 туриста, що на 35% перевищує показники минулого року.

Мал.1.2.1. Співвідношення кількості туристів за видами туризму

Діаграма свідчить про незадовільний стан іноземного і закордонного туризму на Херсонщині. Але хоча частка іноземного туризму й мала, та все ж таки має місце стрімкий темп росту порівняно з минулим роком (98%). Таких результатів отримано за рахунок збільшення кількості екскурсантів та підвищення ділової активності підприємств та установ Херсонщини, що призвело до притоку іноземців до нашого регіону. Попри все ліцензовані фірми мають великий резерв збільшення об'ємів обслуговування так як такі фірми мають можливість надавати послуги в більшому об'ємі, ніж санаторно-курортні заклади, бо мають більші контактні аудиторії та маркетингові можливості та необмежені розміром вироб­ничої потужності. Найчастіше Херсонщина приймає туристів з близького зарубіжжя (Росії, Білорусі, Молдови), а також Польщі, Чехії, Франції, Англії, Угорщини, США. (див. мал. 1.3.2.).

Мал. 1.2.2. Кількісний розподіл іноземних туристів за країнами

Щодо закордонного туризму, то він має не тільки меншу частку в загальному обсязі, ніж іноземний, але й зростає значно меншими темпами (30%) порівняно з минулим роком (70% у 2009 р.) й у порівнянні з іноземним та внутрішнім туризмом. Можливо, на Херсонщині, як і по всій Україні намічається тенденція до зниження темпів росту закордонного туризму. Хоча туристичні фірми розширюють коло країн, до яких можна виїхати херсонським туристам. На сьогодні це майже 45 країн світу. При цьому слід відмітити зміни у цілях виїзду херсонських туристів за кордон у порівнянні з минулим роко

м: збільшилася кількість туристів, які виїхали за комерційними та пізнавальними цілями і навпаки зменшився відсоток виїзду на відпочинок (див. мал. 1. 2.3. та 1.2.4.).

Мал. 1.2.3. Цілі закордонного туризму в 2009 році

Мал. 1.2.4. Цілі закордонного туризму в 2010 році

У цілях іноземного туризму також відбулися зміни: збільшився відсоток пізнавального та ділового туризму і зменшився приїзд іноземних туристів на відпочинок, (див. мал. 1.2. 5. та 1.2. 6.).

Мал. 1.2.5. Цілі іноземного туризму у 2009 році.

Мал. 1.2. 6. Цілі іноземного туризму у 2010 році.

Внутрішній туризм займає найбільшу частку в загальному об'ємі туризму. Крім зрозумілих факторів причиною цьому є також різноманітність цілей туризму. На відміну від інших видів туризму внутрішній передбачає екологічний, спортивно-оздоровчий туризм. Хоча Херсонщина володіє великим потенціалом для здійснення екологічного туризму (Азово-сиваське державне заповідне госпо­дарство, острів Бірючий, Чорноморський біосферний заповідник, Гаврилівське заповідне господарство, державний заказник Джарилгач), на даний момент його обсяги порівняно незначні і охоплюють лише вітчизняних туристів. Аналогічна ситуація склалася і в спортивно-оздоровчому туризмі. Незважаючи на велику частку внутрішнього туризму в загальному обсязі темп його росту знизився з 70% у 2009 р. до 59% — у 2010-му. Лише на 26% зросли показники внутрішнього туризму санаторно-курортних закладів. Це пояснюється загостренням конкуренції (наприклад, Крим займає міцніші позиції в туристичній галузі України), погіршенням екологічної ситуації в Україні (що тим більше змушує українців обирати Крим у якості найбільш чистої зони для відпочинку), а також порівняно низький рівень якості обслуговування у санаторно-курортних закла­дах Херсонщини.

За 2010 рік мисливськими господарствами було обслуговано біля 1500 туристів з інших країн і областей України. Але такі послуги надаються переважно в якості додаткових, а окремі мисливські тури майже не розробляються. Особливої уваги заслуговує молодіжний туризм. Зменшилася завантаженість дитячих таборів, збідніла їх матеріально-технічна база, деякі виставлені на продаж або продані; зменшилася кількість баз відпочинку молоді. Ціни на путівки зростають і досягай вже майже 500—700 гривень і багатьом багатодітним сім'ям недоступні. Також слід відмітити відсутність системи екскурсійної діяльності з учнями та студентами. Молодіжний, дитячий туризм має свої переваги в осінньо-зимовий період, особливо в періоди передноворічних та різдвяних свят.

В Херсонській області недостатньо використовується потенціал санаторно-курортних закладів. Протягом останніх років 40% пансіонатів, санаторіїв щорічно заповнені лише на 50%. Причиною цього є не стільки високі ціни, фінансова неспроможність громадян, скільки збідніла матеріально-технічна база, яка негативно впливає на якість обслуговування і призводить до неконкурентоспроможності підприємств. Доказом цього є той факт, що інші підприємства санаторно-курортної сфери, які мають ліпшу матеріально-технічну базу та у яких рівень обслуговування і ціни вищі, заповнюються щорічно на 90— 100%. Стримуючим моментом для всіх туристичних підприємств і санаторно-курортних закладів є важкий податковий прес.

Готелі Херсонської області взагалі за 2010 рік прийняли 1568 іноземних та 29580 вітчизняних туристів. Найбільшу частку усієї кількості іноземців приймає туристичний комплекс «Фрегат».3а даними управління за 2010 рік всього було обслуговано 60383 екскурсанти, (що на 122% більше, ніж у 2009 p.). З них 1930 іноземців, 43674 вітчизняних туриста з інших областей та 10320 мешканців Херсонщини. При цьому можливості екскурсійної діяльності майже в 1,5 рази перевищують ці показники. Наприклад, заповідник «Асканія-Нова» протягом року надав послуг лише на 78% від своїх можливостей. Це при тому, що відвідування заповідника входить майже в кожний екскурсійний маршрут.

Загальні обсяги реалізації туристичних послуг ліцензованими підприємствами за 2010 рік склали 15 млн. 119 тисяч гривень, що на 149,5% перевищує показники минулого року. Платежі до бюджету склали 2386 тисяч гривень, що на 45% вище, ніж у 2009 році. Зростаючою проблемою є неорганізований туризм (туристи, що відпочивають самі або за допомогою неліцензованих фірм). У 2010 році його обсяги перевищили обсяги організованого туризму майже на 22%. Таке становище є негативним з погляду обслуговування туристів, їх безпеки, фінансової дисципліни, впливу на екологічну ситуацію. До того ж значно ускладнюється праця медичних, правоохоронних та інших органів та установ. На сьогоднішній день туристичні фірми недостатньо використовують можливості реклами. Це пов'язане з високими цінами на друковану рекламну продукцію, рекламні послуги на телебаченні та радіо.

Аналіз туристичної галузі Херсонщини

1: Вигідне географічне становище; сприятливі кліматичні умови; наявність при­родних рекреаційних ресурсів; багата історико-культурна спадщина; потенціал для розвитку оздоровчого туризму; потенціал для молодіжного і дитячого туризму.

2: Зростання обсягу туристичного рин­ку; несприятливе політичне становище в США та Близькому Сході; структура туристичного ринку; екологічна забрудненість Центрального регіону України.

3: Нерозвинена туристична інфраструктура, недосконалість митної та по­даткової систем; низький рівень інфор­маційного забезпечення туризму; недоско­налість управління міжнародним туризмом з боку держави.

4: Негативний імідж Херсонщини і України взагалі у світі; висока конкуренція на світовому і національному туристичних рин­ках; активний розвиток туризму у сусідніх країнах.