2. Структура міжнародної економіки

Структура міжнародної економіки як цілісного системного утворення може розглядатися в різних площинах.

Відповідно до першого напряму в економічній літературі виділяються чо­тири концепції розвитку структури міжнародної економіки. Перша концепція носить назву системного підходу до виділення структурних елементів між­народної економіки. За цією концепцією у структурі міжнародної економіки виділяють чотири складових елементи, а саме:

• світове ринкове господарство, яке об'єднує економіку економічно роз­винених країн та більшості держав, що розвиваються;

• національне ринкове господарство, яке виділяють у межах світового ринкового господарства як сукупності економік відповідних держав;

• світове соціалістичне господарство, яке у світовому господарстві фун­кціонує як його структурний елемент, до складу якого входять такі краї­ни, як КНР, КНДР, Соціалістична Республіка В'єтнам, Республіка Куба, Лаос, але економіки навіть цих країн мають певні ознаки ринкового гос­подарства, хоча ми не можемо вважати їх ринковими;

• національне соціалістичне господарство - економіка окремих країн, що входять до світового соціалістичного господарства.

Друга концепція виділення структурних елементів міжнародної економіки грунтується на теоретичному положенні про існування трьох світів у світо­вому співтоваристві, серед яких виділяють:

• світ капіталізму, до якого належать країни з розвинутою ринковою еко­номікою;

• світ соціалізму, до якого належать країни з командно-централізованою системою управління народним господарством;

• світ, що розвивається, - об'єднує країни, які йдуть шляхом розвитку товарно-грошових відносин і мають ще недостатньо розвинений націо­нальний господарський потенціал.

Третя концепція структуризації міжнародної економіки грунтується на те­оретичних положеннях про те, що в її межах можна виділити центр і перифе­рію. До центру міжнародної економіки як структурного елементу відносять економічно розвинені країни. Периферія як складова міжнародної економіки включає країни, що розвиваються.

Четверта концепція структуризації міжнародної економіки базується на принципі політичної противаги. За цим принципом виділяють два види структури міжнародної економіки:

• поділ міжнародної економіки на Схід та Захід. До країн Сходу відно­сять держави перехідної економіки та ті, що розвиваються, які знахо­дяться у східній півкулі нашої планети. До Заходу - економічно розви­нені країни, розташовані у західній півкулі;

• поділ міжнародної економіки на Північ та Південь. Відповідно до цьо­го, Північ, як складова міжнародної економіки, включає економічно роз­винуті країни, а Південь - країни, що розвиваються.

Другий напрям дослідження, структури міжнародної економіки грунтуєть­ся на таких принципах:

1. Економічний принцип,

2. За принципом ступеня розвитку ринку

3. За організаційним принципом

4. Соціально-економічний принцип

5. принцип аналізу її складових,

6. Регіональний принцип

7. Регіонально-економічний принцип

Отже, структура міжнародної економіки розгалужена і базується на кон­кретних підходах до її систематизації. Визначення окремих структур міжна­родної економіки має наукове і практичне значення при дослідженні сучасних та перспективних форм її розвитку.