ЗМІСТ

1.Предмет, завдання, основні категорії педагогіки. 3

2. Принципи науковості, систематичності, системності. Основні умови і шляхи реалізації в навчанні. 4

3. Педагогічна професія та її призначення у суспільстві. Професіограма вчителя. 4

4.Характеристика методів стимулювання та мотивації пізнавальної діяльності школярів 5

5. Розвиток виховання і формування особистості.Школяр, рушійні сили та фактори роз витку його особистості. Взаємообумовленість процесів виховання, навчання і розвитку. 5

6. Сутність і основні риси наукового світогляду. Шляхи і засоби його формування Проблема формування світогляду в Сухомлинського "Павлишська середня школа ". 6

8. Планування – усвідомлене цілеспрямоване прогнозування цілей виховання і шляхів їх досягнення. 7

9. Вікова періодизація у сучасній педагогіці: психолого –педагогічна характеристика різних вікових груп. 7

11. Принципи виховання як відображення закономірностей виховного процесу. Характеристика принципів національного виховання. 9

12. Мета, завдання, зміст, форми і методи естетичного виховання. Використання народних традицій у вихованні. 9

13. Колектив, його ознаки і структура. Закони життя дитячого колективу. Динаміка та етапи його розвитку 10

15 Демократизація управління освітою в Україні. Управління школою. Директор школи, його заступники та їх функції. Громадські органи шкільного самоврядування. 11

16. Закон України „Про освіту”. Система освіти в Україні і принципи її побудови. 11

17. Розумове виховання. Методика роботи вчителя-вихователя по розвитку пізнавальних інтересів. Досвід Павлишської середньої школи. 13

19. Загальні форми організації навчання: фронтальна, групова, індивідуальна. Нестандартні форми навчання 13

21. Мета, зміст, форми, методика морального виховання. Проблеми морального виховання у Сухомлинського "Народження громадянина", "Серце віддаю дітям". 14

22. Методи організації діяльності і формування суспільної поведінки особистості та їх характеристика. 14

23. Система педагогічних наук. Взаємозв’язок педагогіки з філософією, психологією, соціологією, етнопедагогікою та іншими науками. 15

29. Поняття про методи, прийоми виховання. Методи виховання свідомості особистості. 16

32. Підготовка вчителя до уроку. Тематичне і поурочне планування. Аналіз уроку. 17

33. Методи стимулювання та корекції поведінки і діяльності. 17

35. Закон України "Про молодіжні і дитячі громадські організації". Завдання, принципи, основні напрями і зміст діяльності дитячих та громадських організацій України. 18

36. Сутність, основні функції та структура процесу навчання. Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті. 19

38. Класно-урочна система навчання, урок як основна форма організації навчання. Типи і структура уроку. 20

40. Завдання, зміст, форми і методи екологічного виховання учнів у навчальній роботі. 21

41. Практикуми, семінари, навчальні екскурсії, факультативи, домашня робота та інші форми навчання та їх характеристика. 22

42. Система фізичного виховання, його завдання, зміст, форми, методи. 22

43. Розвиваюча та виховна функція навчання. Методика її реалізації в процесі вивчення дисципліни. 23

44. Система роботи класного керівника. Зміст, форми і методи роботи. Планування і облік роботи. 23

47. Сутність, основні функції та структура процесу навчання. Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті. 24

50. Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності 26

51. Проблеми алкоголізму і наркоманії та їх вплив на фізичне, психічне, духовне здоров'я дітей та молоді. Форми і методи профілактики вживання алкоголю і наркотичних речовин у середовищі учнівської молоді. Концепція освіти "рівний - рівному" щодо здорового способу життя серед молоді України. 26

52. Закономірності і принципи навчання. Методика їх реалізації в процесі вивчення певних дисциплін. 27

53. Завдання, зміст, форми і методи трудового і економічного виховання школярів 27

54. Сутність, основні функції та структура процесу навчання. 28

55. Закон України „Про освіту”. Система освіти в Україні і принципи її побудови. 29

57. Педагогіка співробітництва. Основні ідеї педагогів-новаторів. 30

58. Поняття про дидактику. Основні категорії дидактики Дидактика і методика викладання окремих предметів. 30

59.Педагогічні технології нав-ня. Індивідуальний та диференційований підхід у навчанні. 31

61. Оцінювання успішності учня, його значення у навчальному процесі. Критерії оцінювання ЗУН у суч школі. Індивідуальний підхід до оцінки успішності учня. 31

62. Принципи наочності, міцності, доступності знань. Методика їх реалізації у проц. вивчення спеціальних дисциплін. 32

63. Методична робота школи. Вивчення, узагальнення, розповсюдження продуктивного педагогічного досвіду. Аналіз інноваційного досвіду вчителів України і Житомирщини. 32

64. Індивідуальна робота вчителя-вихователя у навчально-виховному процесі. Робота з важковиховуваними учнями. 33

65. Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю. Функції, зміст, види контролю. 34

66. Загальні поняття про методи і методичні прийоми навчання, їх характеристика. 34

67. Характеристика положень концепції виховання дітей та молоді у національній системі освіти. 35

69. Закон України “Про позашкільну освіту”. Завдання і зміст позашкільних освітньо-виховних закладів. Концепція позашкільної совіти і виховання. 36

Основні напрями: соціокультурний, художньо-естетичний, дослідницько-експерементальний, науково-технічний, еколого-природничий, туристсько-краєзнавчий, фізкультурно0оздоровчий, військово-патріотичний, дозвіллєво0розважальний. 36

1.Предмет, завдання, основні категорії педагогіки.

Об’єкт педагогіки – с-ма педагогічних явищ.

Предмет педагогіки – дослідження сутності розвитку та формування особистості та формування на цій основі теорії та методики виховання як спеціально створеного процесу.(різні проблеми виховання)

Завдання : а) вдосконалення змісту освіти, б) вироблення принципово нових засобів навчання, в) підготовка підручників відповідно до вдосконалення змісту освіти, г) комп’ютеризація праці вчителя, д) вироблення нових і модернізація наявних форм і методів навчання, е) підсилення виховної ролі уроку, є) удосконалення політехнічної підготовки учнів, їх професійної орієнтації та підготовки до праці, ж) вироблення шляхів демократизації життя й діяльності школи.

Основні категорії педагогіки :

• Виховання – спеціально організований процес педагогічного впливу на особистість, що розвивається з метою формування у неї конкретних рис і якостей.

• Навчання – процес двосторонній, цілеспрямована взаємодія вчителя і учнів у процесі якої засвоюються знання, формуються вміння і навички.

• Освіта – процес і результат засвоєння учнями цілеспрямованих знань, умінь, навичок, формування на їх основі наукового світогляду, моральних та інших якостей особистості, розвиток її творчих сил і здібностей.

• Розвиток – ряд послідовно пов’язаних кількісних та якісних змін, що відбувається з організмом людини від моменту її народження і до кінця життя, становлення людини як соціальної істоти.

• Самоосвіта – освіта, яка одержується поза навчальним закладом шляхом самостійної роботи.

• Самовиховання – цілеспрямований свідомий процес формування морально-психологічних якостей особистості або свідома цілеспрямована діяльність людини по вдосконаленню своєї особистості.

Педагогіка – це наука про виховання (навчання, освіту) людини на всіх етапах життя.

Наукові дослідження – особлива форма процесу пізнання, систематичне цілеспрямоване вивчення об’єктів, в якому використовують засоби і методи науки і яке завершується формулюванням знання про досліджуваний об’єкт. У педагогіці використовують фундаментальні і прикладні дослідження. Фундаментальні і теоретичні дослідження здійснюють науково-дослідні інститути, об’єднані в Академію педагогічних наук України, прикладні дослідження – науково-методичні центри вищої, середньої освіти Міністерства освіти і науки України.

Організація пед.досліджень – взаємозв’язок складових елементів дослідницької роботи (складові елементи: об’єкт пед. дослідження, предмет, мета, завдання, наукова гіпотеза, методика дослідження, отримання та аналіз наукових фактів, втілення в практику результатів роботи). Мета пед. досліджень – відкриття об’єктивних закономірностей навчання, виховання та розвитку особистості та свідоме і цілеспрямоване застосування вже відомих законів у практиці виховної роботи.

Правила пед досліджень: цілісне вивчення пед. явищ та процесу, комплексне використання методів досліджень, об’єктивність, єдність навчання та виховання, вивчення в розвитку та зміні, принцип історизму, проєднааня науковості та сміливості з обережністю, глибинний розгляд проблеми, пед ефективність. Рівні пед досліджень: емпіричний, теоретичний, методологічний.

Результати досліджень повинні відповідати вимогам: суспільна актуальність, наукова новизна, теоретична і практична значущість, наукова об’єктивність і достовірність, доступність висновків і рекомендацій для використання їх в інших наукових дослідженнях або в практичній діяльності.

Методи досліджень – сукупність прийомів і операцій, спрямованих на вивчення пед явищ і вирішення різноманітних науково-педагогічних проблем.

Метод науково-педагогічного дослідження шлях вивчення й опанування складними психолого-педагогічними процесами формування особистості, встановлення об’єктивної закономірності виховання і навчання.

Метод педагогічного спостереження. Розрізнять спостереження пряме й опосередковане, відкрите й закрите, а також самоспостереження. Воно повинно мати план, визначити термін, фіксувати результати, повинно бути систематичним.

Метод бесіди. Джерело і спосіб пізнання педагогічного явища через безпосереднє спілкування з особами, яких дослідник вивчає в природних умовах. Необхідно мати план, основні і додаткові запитання, створити сприятливу атмосферу, враховувати індивідуальні особливості співбесідника, виявити пед. Такт, уміти запротоколювати бесіду. Отримані результати порівнюють з результатами інших методів.

Метод анкетування. Анкети бувають відкриті(можна висловити і власну думку) та закриті( пропонуються варіанти готових відповідей), полярні (відповіді „так” чи „ні”).

Метод експерименту. Констатуючий експеримент (вивчає наявні пед явища), перебірковий, уточню вальний (перевіряється гіпотеза, створена у процесі усвідомлення проблеми), творчий, формуючий (констатуються нові пед явища).

Метод вивчення шкільної документації та учнівських робіт.

Метод рейтингу. (оцінка окремих сторін діяльності компетентними суддями-експертами).

Метод узагальнення незалежних характеристик. Узагальнення відомостей про учнів, отриманих за допомогою інших методів, зіставлення цих відомостей, їх осмислення.

Метод психолого-педагогічного тестування – випробування учнів на певний рівень знань, умінь або загальну інтелектуальну розвиненість за допомогою карток, малюнків, задач-шарад, ребусів, кросвордів. Результати тестування визначають підрахуванням відсотків розв’язання тестів.

Метод соціометрії. Вивчення структури і стилю взаємин у колективі ( запозичений із соціології).

Метод-аналіз результатів діяльності учня.

Математичні методи: метод ранжування – розміщення зафіксованих показників у певній послідовності ( наприклад, складання списку учнів залежно від рівня успішності). Метод моделювання – створення і дослідження моделей.

Теоретичні методи: аналіз, синтез, узагальнення, порівняння, висновки.