- •Голосні і приголосні звуки
- •Правопис складних прийменників
- •17 Орфографія. Орфоепія. Класифікація звуків української мови.Абетка
- •Основні принципи української орфографії
- •Класифікація звуків української мови
- •20.Подвоєння і подовження в групах пригосних.
- •21. Поділ іменників на відміни і групи
- •22. Правила вживання м'якого знаку
- •24. Правопис префіксів. Буквосполучення йо, ьо
- •25. Правопис складних іменників
- •26. Правопис складних прикметників
- •27. Правопис складних часток разом та через дефіс
- •28. Правопис сполучників
- •29. Пунктуація. Принципи української пунктуації. Розділові знаки в кінці речення.
- •Розділові знаки
- •Система розділових знаків
- •Принципи української пунктуації
- •Загальні пунктуаційні правила
- •Виділення речення на письмі
- •30. Розділові знаки при вигуках, стверджувальних і заперечних словах
- •31. Розділові знаки при відокремлених додатках
- •32. Розділові знаки при відокремлених обставинах
- •33. Розділові знаки при відокремлених означеннях
- •34. 34. Розділові знаки при відокремлених прикладках
- •35. Розділові знаки при вставних словах, словосполученнях і реченнях
- •36. Розділові знаки при звертаннях
- •37. Розділові знаки при однорідних членах речення
- •38. Розділові знаки при прямій мові та цитатах
- •39. Розділові знаки при уточнюючих, пояснювальних і приєднувальних членах речення
- •40. Розділові знаки у безсполучникових членах речення
- •41. Розділові знаки у реченнях з як, мов, наче та ін.
- •42. Розділові знаки у складнопідрядних реченнях
- •43. Розділові знаки у складносурядних реченнях
- •44. Спрощення в групах приголосних. Зв'язок числівників з іменниками
- •45. Тире між підметом і присудком
- •46. Узагальнюючі слова при однорідних членах речення. Розділові знаки при них
Правопис складних прийменників
Складні прийменники пишуться разом, окремо і через дефіс.
Разом пишуться:
1) Складні прийменники, утворені сполученням одного або кількох прийменників з будь-якою частиною мови: вн<слідок, впод>вж, з<мість, навк>ло, наперед>дні, наприкінц% тощо.
2) Складні прийменники, утворені з двох простих прийменників: з<для, зар<ди, навпр>ти, окр%м, п>за, п>між, п>над, п>перед, п>серед, пр>між.
Через дефіс пишуться:
Складні прийменники, першою частиною яких є прийменник з-(із-): з-за, із-за, з-над, з-п+ред, з-під, із-під, з-п>за, з-п>між, з-п>над, з-п>під, з-п>серед, з-пр>між.
Окремо пишуться:
Прийменникові сполуки у(в) р<зі, під кін+ць, під ч<с, щ> ж до.
13.-14 написання складних Числівників, мякий знак у числівниках.
Правопис складних числівників
Разом пишуться:
а) складні кількісні числівники: одинадцять, п'ятдесят, триста (трьохсот, трьомстам);
б) складні порядкові числівники й схожі з ними прикметники, останнім компонентом яких є -сотий, -тисячний, -мільйонний: дев'ятисотий, тридцятисемитисячний, п'ятсоттридцятитисячний, двохсотий, шістдесятип'ятимільйонний, багатотисячний, кількамільйонний.
Окремо пишуться:
а) складені кількісні та порядкові числівники: тисяча п'ятсот тридцять вісім, тисяча дев'ятсот вісімдесят восьмий;
б) порядкові числівники, до складу яких входять слова з половиною й под., теж пишуться окремо: три з половиною тисячний загін.
Через дефіс пишуться:
а) порядкові числівники, написані цифрами й літерами: 7-й, 10-ї, 11-го, 35-мільйонний, 3-тисячний;
б) складні займенники з компонентами -будь, -не-будь, казна-, хтозна-: хтозна-скільки, скільки-небудь іт. ін.
М'який знак у числівниках
М'який знак пишеться:
1. У кінці числівників п'ять, шість, дев'ять, десять, від одинадцяти до двадцяти та в числівнику тридцять.
2. У непрямих відмінках після літери, що позначає м'який приголосний, перед о та закінченням -ма: трьох, двадцятьох; трьома, двадцятьма.
3. У називному відмінку числівників від п'ятдесяти до вісімдесяти та від п'ятисот до дев'ятисот м'який знак не пишеться ні в середині, ні в кінці слова: п'ятдесят, вісімдесят.
4. У непрямих відмінках числівників, що позначають сотні, м'який знак вживається у їхній першій частині: трьохсот, трьомстам, трьомастами.
15. Обгрунтувати правила ДІЄВІДМІНИ ДІЄСЛІВ
Змінадієслів за особами, часами і числами називається дієвідмінюванням.За типом відмінюваннядієсловаподіляються на дієслова 1-ої і 2-ої дієвідмін:
1-а дієвідміна |
привезуть, скажуть, зможуть |
2-а дієвідміна |
заходять, говорять, сидять |
Практично 1-а і 2-а дієвідміниподіляються за закінченням 3-ої особи множинитеперішнього часу, тобто до 1-ої дієвідміни належать дієслова, які у 3-ії особімножинимаютьзакінчення -уть, -ють (думають, хочуть, переживають), до 2-ої дієвідміни- закінчення -ать, -ять(сушать, варять).
Голосні звуки [е], [є] та [и] (ї) в закінченняхдієслів, за якимирозрізняютьсядієвідміни, називають тематичнимиголосними (шиєш, шиємо; стоїш, стоїмо).
До 1-ої дієвідміни належать дієслова:
з основою на -оро-, -оло- (полоти, бороти, колоти);
з односкладовою основою (бити, лити, пити);
з суфіксами -ува-, -ну-, -і-, -а-, які в особових формах не випадають (крикнути, грати, перезимувати);
з основою на приголосний (берегти, могти, нести);
дієслова іржати, ревіти, сопіти, гудіти, хотіти.
Дієслова 1-ої дієвідмінивідмінюються так:
|
однина |
множина |
1-а особа 2-а особа 3-я особа |
везу, принесу везеш, принесеш везе, принесе |
веземо, принесемо везете, принесете везуть, принесуть |
. До 2-ої дієвідміни належать дієслова:
з суфіксом -а- післяшиплячих та [й], якийвипадає в особових формах (стояти, лежачи);
з суфіксами -и-, -і- (-ї-)-, які в особових формах випадають (клеїти, сидіти);
дієслова бігти, спати.
Дієслова 2-ої дієвідмінивідмінюються так:
|
однина |
множина |
1-а особа 2-а особа 3-я особа |
стою, прошу стоїш, просиш стоїть, просить |
стоїмо, просимо стоїте, просите стоять, просять |
Окремугрупускладаютьдієслова їсти, бути, дати і вісти (в сучасніймовівживаєтьсялише з префіксами: розповісти, відповісти та ін.):
|
однина |
множина |
1-а особа 2-а особа 3-я особа |
відповім, їм відповіси, їси відповість, їсть |
відповімо, їмо відповісте, їсте відповідять,їдять |
Віддієслова бути вживаєтьсялише форма є (втім, інколи в поетичніймовізустрічаються єсть- для першої і третьої особи однини, а також суть- для третьої особи множини)
16.одна дві літери перед закінченням орудного відмінка однини
В орудному відмінку одини іменники ІІІ відміни мають закінчення -ю.
Перед закінченням приголосні звуки подовжуються: мідь – міддю, віддаль – віддаллю.
Не подовжуються перед закінченням губні звуки та [р]. Після букв, що їх позначають, ставиться апостроф: любов’ю, кров’ю, матір’ю.
Якщо основа іменника закінчується сполученням приголосних, подовження не відбувається: радістю, скатертю, якістю, нехворощю.
