Правопис складних прийменників

Складні прийменники пишуться разом, окремо і через дефіс.

Разом пишуться:

1) Складні прийменники, утворені сполученням одного або кількох прийменників з будь-якою частиною мови: вн<слідок, впод>вж, з<мість, навк>ло, наперед>дні, наприкінц% тощо.

2) Складні прийменники, утворені з двох простих прийменників: з<для, зар<ди, навпр>ти, окр%м, п>за, п>між, п>над, п>перед, п>серед, пр>між.

Через дефіс пишуться:

Складні прийменники, першою частиною яких є прийменник з-(із-): з-за, із-за, з-над, з-п+ред, з-під, із-під, з-п>за, з-п>між, з-п>над, з-п>під, з-п>серед, з-пр>між.

Окремо пишуться:

Прийменникові сполуки у(в) р<зі, під кін+ць, під ч<с, щ> ж до.

13.-14 написання складних Числівників, мякий знак у числівниках.

Правопис складних числівників

Разом пишуться:

а) складні кількісні числівники: одинадцять, п'ятдесят, триста (трьохсот, трьомстам);

б) складні порядкові числівники й схожі з ними прикметники, останнім компонентом яких є -сотий, -тисячний, -мільйонний: дев'ятисотий, тридцятисемитисячний, п'ятсоттридцятитисячний, двохсотий, шістдесятип'ятимільйонний, багатотисячний, кількамільйонний.

Окремо пишуться:

а) складені кількісні та порядкові числівники: тисяча п'ятсот тридцять вісім, тисяча дев'ятсот вісімдесят восьмий;

б) порядкові числівники, до складу яких входять слова з половиною й под., теж пишуться окремо: три з половиною тисячний загін.

Через дефіс пишуться:

а) порядкові числівники, написані цифрами й літерами: 7-й, 10-ї, 11-го, 35-мільйонний, 3-тисячний;

б) складні займенники з компонентами -будь, -не-будь, казна-, хтозна-: хтозна-скільки, скільки-небудь іт. ін.

М'який знак у числівниках

М'який знак пишеться:

1. У кінці числівників п'ять, шість, дев'ять, десять, від одинадцяти до двадцяти та в числівнику тридцять.

2. У непрямих відмінках після літери, що позначає м'який приголосний, перед о та закінченням -ма: трьох, двадцятьох; трьома, двадцятьма.

3. У називному відмінку числівників від п'ятдесяти до вісімдесяти та від п'ятисот до дев'ятисот м'який знак не пишеться ні в середині, ні в кінці слова: п'ятдесят, вісімдесят.

4. У непрямих відмінках числівників, що позначають сотні, м'який знак вживається у їхній першій частині: трьохсот, трьомстам, трьомастами.



15. Обгрунтувати правила ДІЄВІДМІНИ ДІЄСЛІВ

Змінадієслів за особами, часами і числами називається дієвідмінюванням.За типом відмінюваннядієсловаподіляються на дієслова 1-ої і 2-ої дієвідмін:

1-а дієвідміна	привезуть, скажуть, зможуть
2-а дієвідміна	заходять, говорять, сидять

Практично 1-а і 2-а дієвідміниподіляються за закінченням 3-ої особи множинитеперішнього часу, тобто до 1-ої дієвідміни належать дієслова, які у 3-ії особімножинимаютьзакінчення -уть, -ють (думають, хочуть, переживають), до 2-ої дієвідміни- закінчення -ать, -ять(сушать, варять).

Голосні звуки [е], [є] та [и] (ї) в закінченняхдієслів, за якимирозрізняютьсядієвідміни, називають тематичнимиголосними (шиєш, шиємо; стоїш, стоїмо).

До 1-ої дієвідміни належать дієслова:

• з основою на -оро-, -оло- (полоти, бороти, колоти);

• з односкладовою основою (бити, лити, пити);

• з суфіксами -ува-, -ну-, -і-, -а-, які в особових формах не випадають (крикнути, грати, перезимувати);

• з основою на приголосний (берегти, могти, нести);

• дієслова іржати, ревіти, сопіти, гудіти, хотіти.

Дієслова 1-ої дієвідмінивідмінюються так:

	однина	множина
1-а особа 2-а особа 3-я особа	везу, принесу везеш, принесеш везе, принесе	веземо, принесемо везете, принесете везуть, принесуть

. До 2-ої дієвідміни належать дієслова:

• з суфіксом -а- післяшиплячих та [й], якийвипадає в особових формах (стояти, лежачи);

• з суфіксами -и-, -і- (-ї-)-, які в особових формах випадають (клеїти, сидіти);

• дієслова бігти, спати.

 

Дієслова 2-ої дієвідмінивідмінюються так:

	однина	множина
1-а особа 2-а особа 3-я особа	стою, прошу стоїш, просиш стоїть, просить	стоїмо, просимо стоїте, просите стоять, просять

Окремугрупускладаютьдієслова їсти, бути, дати і вісти (в сучасніймовівживаєтьсялише з префіксами: розповісти, відповісти та ін.):

	однина	множина
1-а особа 2-а особа 3-я особа	відповім, їм відповіси, їси відповість, їсть	відповімо, їмо відповісте, їсте відповідять,їдять

Віддієслова бути вживаєтьсялише форма є (втім, інколи в поетичніймовізустрічаються єсть- для першої і третьої особи однини, а також суть- для третьої особи множини)

16.одна дві літери перед закінченням орудного відмінка однини

В орудному відмінку одини іменники ІІІ відміни мають закінчення -ю.

Перед закінченням приголосні звуки подовжуються: мідь – міддю, віддаль – віддаллю.

Не подовжуються перед закінченням губні звуки та [р]. Після букв, що їх позначають, ставиться апостроф: любов’ю, кров’ю, матір’ю.

Якщо основа іменника закінчується сполученням приголосних, подовження не відбувається: радістю, скатертю, якістю, нехворощю.