- •Голосні і приголосні звуки
- •Правопис складних прийменників
- •17 Орфографія. Орфоепія. Класифікація звуків української мови.Абетка
- •Основні принципи української орфографії
- •Класифікація звуків української мови
- •20.Подвоєння і подовження в групах пригосних.
- •21. Поділ іменників на відміни і групи
- •22. Правила вживання м'якого знаку
- •24. Правопис префіксів. Буквосполучення йо, ьо
- •25. Правопис складних іменників
- •26. Правопис складних прикметників
- •27. Правопис складних часток разом та через дефіс
- •28. Правопис сполучників
- •29. Пунктуація. Принципи української пунктуації. Розділові знаки в кінці речення.
- •Розділові знаки
- •Система розділових знаків
- •Принципи української пунктуації
- •Загальні пунктуаційні правила
- •Виділення речення на письмі
- •30. Розділові знаки при вигуках, стверджувальних і заперечних словах
- •31. Розділові знаки при відокремлених додатках
- •32. Розділові знаки при відокремлених обставинах
- •33. Розділові знаки при відокремлених означеннях
- •34. 34. Розділові знаки при відокремлених прикладках
- •35. Розділові знаки при вставних словах, словосполученнях і реченнях
- •36. Розділові знаки при звертаннях
- •37. Розділові знаки при однорідних членах речення
- •38. Розділові знаки при прямій мові та цитатах
- •39. Розділові знаки при уточнюючих, пояснювальних і приєднувальних членах речення
- •40. Розділові знаки у безсполучникових членах речення
- •41. Розділові знаки у реченнях з як, мов, наче та ін.
- •42. Розділові знаки у складнопідрядних реченнях
- •43. Розділові знаки у складносурядних реченнях
- •44. Спрощення в групах приголосних. Зв'язок числівників з іменниками
- •45. Тире між підметом і присудком
- •46. Узагальнюючі слова при однорідних членах речення. Розділові знаки при них
45. Тире між підметом і присудком
Тире ставиться при відсутності зв’язки, якщо: 1) Присудок виражений іменником або кількісним числівником у називному відмінку і стоїть після підмета (Моя мати — наївність, тиха жура і добрість безмежна (М. Хвильовий)). 2) Один із головних членів виражений іменником у називному відмінку, а другий — неозначеною формою дієслова (Говорити — річ нудна. Працювати слід до дна (М. Рильський)). 3) Підмет і присудок виражені неозначеною формою дієслова, навіть коли перед присудком стоїть частка не (Життя прожить — не поле перейти (Нар. тв.)).
Тире також ставиться, якщо перед присудком, вираженим іменником у називному відмінку або неозначеною формою дієслова, стоять слова то, це, це значить, ось (Поезія — це завжди неповторність (Л. Костенко)).
Тире не ставиться, якщо: 1) Підмет чи присудок виражені особовим або питальним займенником (Він запеклий мисливець (Ю. Збанацький)). 2) До складу присудка входять слова як, ніби, мов, неначе (На гіллі рясному цвіт немов сніжинки (В. Сосюра)). 3) Перед присудком стоїть частка не, крім випадків, коли підмет і присудок виражені неозначеною формою дієслова (Пор.: Кров людська не водиця, проливати не годиться (Нар. тв.) — Любити — не знати спокою). 4) Перед присудком є другорядний член речення, що відноситься до нього (Хліб усьому голова (Нар. тв.)). 5) Присудок виражений прикметником або присвійним займенником (З усіх утрат втрата часу найтяжча (Г. Сковорода)).
Тире може ставитися, якщо хочуть виділити присудок, підкреслити його смислове навантаження в реченні; у такому випадку він виділяється й інтонацією (Це — моя мати).
46. Узагальнюючі слова при однорідних членах речення. Розділові знаки при них
При однорідних членах речення може бути узагальнююче слово. У ролі узагальнюючого слова вживаються різні частини мови, але найчастіше займенники і прислівники: все, ніхто, ніщо, скрізь тощо. Узагальнююче слово може стояти перед або після однорідних членів речення. Узагальнюючі слова в реченні виконують ту саму синтаксичну функцію, що й однорідні члени, до яких вони відносяться. Узагальнюючі слова означають родові поняття, а перелічувані однорідні члени — видові.
Якщо узагальнююче слово стоїть перед однорідними членами речення, то перед ними ставиться двокрапка (Усе зникло, наче в казці: і місто, і гори, і поле, і гай).
Якщо узагальнююче слово стоїть після однорідних членів речення, то перед ним ставиться тире (І земля, і вода, і повітря — усе поснуло).
Якщо узагальнююче слово стоїть перед однорідними членами речення, а після них речення продовжується, то перед однорідними членами ставиться двокрапка, а після них — тире (Твори багатьох українських письменників: Т. Шевченка, І. Франка, В. Винниченка — перекладені різними мовами світу). Іноді після узагальнюючого слова перед однорідними членами з волі автора може ставитись не двокрапка, а тире (Неспокій, рух і боротьбу я бачив скрізь — у дубовій корі, у старих пеньках, у болотяній воді).