30. Розділові знаки при вигуках, стверджувальних і заперечних словах

31. Розділові знаки при відокремлених додатках

На відміну від означень і обставин, додатки відокремлюються досить рідко. Їхнє відокремлення залежить від смислового навантаження. Відокремлюються насамперед додатки, які вводяться до речення за допомогою слів крім, окрім, опріч, зокрема, замість, за винятком, на відміну від, навіть. Вони виступають з іменником у родовому відмінку. Ці додатки виражають насамперед значення виключення, виділення або заміщення і перебувають у тісному зв’язку з невідокремленими додатками у реченні або з дієсловом-присудком (А я не знаю нічого ніжного, окрім берези (Леся Українка)).Усередині речення відокремлені додатки з обох боків відокремлюються комами (Всі, за винятком Бойчука, здивовано дивилися на свого шкіпера (М. Тараненко).Деякі відокремлені додатки з прийменником замість не відокремлюються і на письмі комами не виділяються. Це буває у випадках, коли додаток з цим прийменником не означає предмет вибору серед інших, а вжитий у значенні заміщення чогось іншого (Замість відповіді мати голосно сміється). У таких випадках прийменник замість можна замінити прийменником за (Іду в подорож замість брата) або й весь додаток замінити конструкцією з часткою не (Замість квітів біля школи посадили декоративні кущі. — Не квіти посадили біля школи, а декоративні кущі).

32. Розділові знаки при відокремлених обставинах

Відокремлені обставини можуть бути виражені одиничними дієприслівниками, дієприслівниковими зворотами, а також іменниками з прийменниками. Вони бувають поширеними й непоши-реними.

І. Обставини, виражені дієприслівниковими зворотами та дієприслівниками.

Виділяються комами:

а) обставини, виражені дієприслівниковим зворотом, незалежно від його місця в реченні: Жовте листя, тремтячи і коливаючись у повітрі, тихо раз по раз сідало на землю, вкриваючи її пишним золотим накриттям (Грін.

); Заплющивши очі, він піддався сумові, що колисає душу (Підм.).

Примітки: 1. Два чи більше дієприслівникових зворотів, з'єднаних між собою інтонацією або повторюваними сполучниками, на письмі один від одного відділяються JKOMOIO: Хустину кинувши на плечі, надівши плаття весняне, берізка вибігла надвечір і жде чи вітру, чи мене (Буд.); Bin несподівано з 'являвся в степу на шляху,'чи відійшовши з-за могили, чи випроставшися з яру, високий, кремезний... (Підм.).

2. Якщо дієприслівникові звороти з'єднані між собою неповторюваними єднальними чи розділовими сполучниками, то кома між ними не ставиться: Він устав разом із сонцем, довго кашляв, сидячи в солом 'яній постелі і туго обіпнувшись рябою плащ-палаткою (Тюх).

3. Якщо дієприслівниковий зворот стоїть після сполучника, то він відокремлюється комою: Він наближався й, кинувши гострий погляд з-під навислих рудих брів, підносив над землею кийок... (Підм.).

б) обставини, виражені одиничним дієприслівником: Щохвилі творим ми нове, йдучи, співаючи і мислячи (Бич.).

Примітка. Якщо одиничний дієприслівник означає спосіб дії, своїм значенням близький до прислівника й стоїть після дієслова-присудка, то він не відокремлюється: Людина! Це ж яке слово! Його треба завжди говорити стоячи і кашкета скидати (Зар.).

Не відокремлюються:

а) обставина, виражена дієприслівниковим зворотом фразеологічного типу: Працювати не покладаючи рук', Сидіти склавши руки; Бігти не чуючи ніг; Говорити не переводячи духу; б) обставина, виражена дієприслівниковим зворотом, на початку якого стріть підсилювальна частка і (й): Можна переказати зміст статті і не перечитуючи її вдруге;

Інформаційні документи

в) дієприслівниковий зворот, що за змістом тісно пов'язаний з діесловом-присудком: Вона читала лежачи на піску;

г) дієприслівниковий зворот, однорідний з іншим невідокрем-леним членом речення: Оксана стояла непорушна й не зводячи з Андрія очей;

д) дієприслівниковий зворот, утворений дієприслівником і сполучним словом який, у складі підрядного речення: Це книга, прочитавши яку одержиш насолоду.

II. Відокремлені обставини, виражені сполученням іменників з прийменниками.

1. Завжди відокремлюються обставини допусту, виражені імен^ ником з прийменником незважаючи на: Незважаючи на ранню пору, то в одному кінці, то в іншому зривалася пісня (Гонч.).

2. Обставини, виражені іменниками та прислівниками з прийменниками у зв 'язку з, залежно від, на відміну від, завдяки, внаслідок, з причин, за браком, згідно з, за згодою, відповідно до, на випадок, можуть відокремлюватися і не відокремлюватися. Відокремлення залежить від того, наскільки зворот поширений, близький за змістом до основної частини речення, яка його стилістична функція, залежно від наміру автора: Усі мовні органи, залежно від їх участі у процесі мовлення, поділяються на активні і пасивні; Залежно від положення язика голосні характеризуються за місцем артикуляції та ступенем підняття язика (3 підручника); Всупереч зовнішній легковажності, Люба напрочуд чесно уміла зберігати таємниці (Гонч.); Всупереч тим віщуванням проходили грози (Рил.).