3. Заходи щодо ліквідації захворювання
3.1. При встановленні діагнозу на хворобу Марека керівники господарств різних форм власності, спеціаліст ветеринарної медицини птахогосподарства або власник птиці негайно інформують про захворювання головного державного інспектора ветеринарної медицини району, міста, області.
3.2. При епізоотичному спалаху хвороби Марека (масова захворюваність птиці і тенденція до розповсюдження) у птахогосподарстві вводять обмеження, за умов якого:
а) забороняють реалізацію інкубаційних яєць і живої птиці;
б) призупиняють закладку яєць з птахогосподарств на інкубацію та приймання на вирощування молодняка птиці;
в) товарні яйця птахофабрик допускаються до реалізації після дезінфекції (не пізніше1,5 години після знесення та перед відправленням на переробку або в торговельну мережу);
г) всю птицю неблагополучних пташників, цехів, ферм забивають на птахобойні господарства або на підприємствах м'ясопереробної промисловості (з дотриманням вимог, зазначених в п.п.3.8,3.9);
і) проводять ретельну очистку, миття та дезінфекцію інкубаторію, пташників, підсобних приміщень, обладнання, інвентарю, прилеглих територій (згідно з пунктом3.11).
3.2.1. Приймати курчат на вирощування дозволяється через місяць після завершення санації господарства, заключної дезінфекції з наступним контролем якості проведеної дезінфекції і після отримання дозволу державної служби ветеринарної медицини.
3.2.2. Господарства приймають на вирощування молодняк, щеплений проти хвороби Марека в добовому віці.
3.3. Обмеження з господарства знімають при відсутності захворювання птахомолодняка хворобою Марека протягом 6 місяців після останнього випадку захворювання та після проведення необхідних ветеринарно-санітарних заходів і лабораторних досліджень.
3.4. При встановленні поодиноких випадків хвороби Марека та відсутності тенденції до її розповсюдження в господарстві проводять систематичну вибраковку та забій усієї хворої і підозрілої на захворювання птиці, здійснюють комплекс ветеринарних і загально-санітарних заходів щодо ліквідації та попередження розповсюдження захворювання.
3.5. Якщо захворювання не проявляє тенденцій до розповсюдження, то з таких господарств дозволяють реалізацію інкубаційних яєць після їх дезінфекції парами формальдегіду або іншими дозволеними деззасобами, а також реалізацію добового молодняка, який щеплений проти хвороби Марека, в господарства з аналогічною епізоотичною ситуацією щодо хвороби Марека.
3.6. У неблагополучних господарствах виконують поточну та заключну дезінфекції пташників, інкубаторію, обладнання, інвентарю, виробничих територій, транспортних засобів та інших об'єктів (згідно з пунктами3.10,3.11) з постійним лабораторним контролем якості проведених дезінфекцій в лабораторіях ветмедицини, а щодо заключної - в лабораторії держветмедицини.
3.7. Яйця, які отримані від курей з неблагополучних господарств, дезінфікують парами формальдегіду за такою схемою:
а) інкубаційні яйця: перший раз дезінфікують не пізніше1,5 години після знесення, другий - перед закладкою в інкубатори; третій раз - у вивідних шафах, відразу після перенесення яєць (ставляться лотки або ванночки з водноформаліновим розчином у співвідношенні1:1 до кінця інкубації яєць);
б) харчові яйця дезінфікують - один раз не пізніше1,5 години після знесення та перед відправкою на переробку або в торговельну мережу. Для дезінфекції можна використовувати інші дозволені засоби дезінфекції згідно з настановами щодо їх застосування.
3.8. При забої птиці із пташників, які не благополучні щодо хвороби Марека, проводять повне патрання тушок, всі внутрішні органи утилізують, а тушки використовують для виготовлення варених ковбас або консервів. При наявності пухлин в шкірі або м'язах тушки направляють на технічну утилізацію.
3.9. Пух, перо, які отримані від забою хворої або підозрілої в захворюванні птиці, дезінфікують шляхом занурення у лужний розчин формальдегіду (3%-ний формальдегід на основі1%-ного розчину їдкого натрію) з експозицією1 година або іншими деззасобами і вивозять на переробні підприємства у тарі з подвійною упаковкою із зазначенням у ветеринарному свідоцтві про неблагополучність господарства щодо хвороби Марека.
3.10. Весь інвентар перед проведенням дезінфекції спочатку зрошують дезінфекційним розчином або водою, а потім очищують від пуху, посліду та сміття; стіни, стелю, вентилятори, сідала, гнізда обмітають щітками або мітлами, змоченими у дезінфікуючому розчині (воді).
Зібраний послід, залишки корму, сміття прибирають із приміщень та спалюють або складають у відведеному місці і піддають біотермічному знезараженню.
Після цього усе приміщення, обладнання, клітки, сідала, підлогу ретельно обмивають гарячим (не нижче 700 град. C)1,5-2%-ним розчином кальцинованої соди або гарячою (не нижче 800 град. C) водою, а потім їх дезінфікують дозволеними деззасобами.
3.11. Поточну дезінфекцію проводять кожні 5 діб до зняття карантинних обмежень. Годівниці, поїлки, відра та інший інвентар підлягають дезінфекції щоденно шляхом занурення на 5-10 хвилин у киплячий2%-ний розчин кальцинованої соди; при неможливості дезінфекції в такий спосіб інвентар та обладнання ретельно очищають щітками, змоченими в дезінфікуючому розчині. Після дезінфекції інвентар просушують, потім ретельно промивають водою і знову просушують. Після дезінфекції приміщень очищують та дезінфікують усі вигульні майданчики суспензією хлорного вапна, яка містить не менше 5% активного хлору, із розрахунку 5 л на1 кв. м площі. Можна застосовувати інші дезінфекційні засоби.