V. Обов'язки і відповідальність керівників господарств, фермерів, громадян, власників тварин, спеціалістів ветеринарної медицини

5.1. Керівники господарств (підприємств), фермери, інші власники тварин зобов'язані забезпечити проведення передбачених чинною Інструкцією організаційно-господарських, спеціальних і ветеринарно-санітарних заходів для запобігання захворюванню тварин на лейкоз, а також для ліквідації вогнища інфекції у разі його виникнення.

5.2. Спеціалісти державної служби ветеринарної медицини відповідають за організацію своєчасної діагностики хвороби і розробку та контроль протилейкозних заходів.

Заступник Голови

Державного комітету

ветеринарної медицини

України О.М.Вержиховський

Висновки

1. Лейкоз великої рогатої худоби (Leucosis, гемобластоз) -- широко розповсюджене хронічне захворювання сільськогосподарських тварин, яке спричиняється ретровірусом - вірусом лейкозу великої рогатої худоби (ВЛ ВРХ).

2. Етіологічним фактором хвороби є РНК-місткий пухлинний вірус з родини Retroviridae

3. Персистентний лімфоцитоз з пухлинним проявом хвороби можливий лише у тварин при наявності трьох факторів: вірусу лейкозу великої рогатої худоби, генетичної схильності організму до лейкозу та імунологічної недостатності організму.

4. Основним методом діагностики лейкозу в Україні є серологічний (РІД).

5. Джерелом збудника інфекції є тварини хворі на лейкоз, реагуючі позитивно в РІД з антигенами вірусу лейкозу великої рогатої худоби.

6. Основний шлях передачі – горизонтальний (від хворої тварини – здоровій). Зараження можливе з внесенням в організм лімфоцитів, інфікованих вірусом лейкозу великої рогатої худоби (осіменіння, взяття крові, кастрація, щеплення, вакцинація, випоювання телятам збірного молока і ін.).

7. Розвиток епізоотичного процесу при лейкозі обумовлений взаємодією джерела збудника інфекції, механізму його передачі і поголів’я сприйнятливої великої рогатої худоби. Вивчення закономірностей прояву епізоотичного процесу в історичному аспекті дозволить мати інформацію про поширення лейкозу, провести порівняльну оцінку різних методів управління ним та запропонувати більш досконалу систему боротьби з лейкозом великої рогатої худоби.

8. Лікування лейкозу худоби не розроблене. Основою ефективного забезпечення благополуччя тваринництва щодо лейкозу є:

• своєчасна діагностика лейкозу;

• чітке знання епізоотичної ситуації;

• негайне виведення із стад вірусоносіїв і забій тварин з гематологічними ознаками лейкозу;

• забезпечення чіткого зоотехнічного обліку і нумерації тварин;

• дотримання ветеринарно-санітарних правил на фермах;

• забезпечення асептики та антисептики при масових обробках тварин (нумерація, взяття крові, вакцинація і ін.).

1.6.Список використаної літератури

1. Абрамова А., Собко Ю., Собко І. та ін. Сучасний метод лабораторної діагностики лейкозу великої рогатої худоби // Ветеринарна медицина України. – 1999. - №9. – С. 39-41.

2. Ефективність оздоровлення великої рогатої худоби від лейкозу / В. Аранчій, Г. Русанова., І. Товма, С. Аранчій // Агроінком. – смт. Чабани, 1998. – № 1-2. – С. 21-22.

3. Баркова Н. В. Иммунологический контроль как основа повышения эффективности мероприятий по борьбе с лейкозом крупного рогатого скота: Автореф. Дис…канд. Вет. Наук: / Всерос. НИИ эксперим. Ветеринарии им. Я.Р. Коваленко. – М., 1998. – 24 с.

4. Бердник В. П. Проблеми і завдання ветеринарної медицини // Вісник Полтав. Держ. с.– г. – інституту. – Полтава, 1998. – № 1. – С. 31-35.

5. Виготовлення дослідних серій протилейкозної вакцини та перевірка її в лабораторних умовах / Бусол В.А., М'ягких Н.В., Зданевич П.П. та ін. // Науковий вісник Національного аграрного університету. – 2000. – №28. – С. 120-122.

6. Бусол В.А., Шаповалова О.В., Мягких Н.В. Оценка имуногенных свойств новых профилактических препаратов против лейкоза КРС // Ветеринарна медицина України. – 1998. - № 2 – С. 29-35.

7. Здобутки та проблеми у боротьбі з лейкозом великої рогатої худоби у Львівській області / Бусол В., Косенко М., Мандигра М. та ін. // Ветеринарна медицина України. – 2000. – №2. – С.23.

8. Епізоотологічний моніторинг. Лейкоз великої рогатої худоби / Бусол В., Постой В., Коваленко І. та ін. // Ветеринарна медицина України. – 2002. – №2. – С.10-13.

9. Выявление вируса лейкоза крупного рогатого скота посредством полимеразной цепной реакции / В.А. Бусол, О.Ю. Лиманская, А.П.Лиманский, В.И. Цымбал // Ветеринарна медицина України. – 1998. - № 2. – С. 35-44.

10. Галеев Р.Ф. Вирус лейкоза КРС (культуральные, инфекционные и имуногенные свойства). – Уфа: Ветеринарна медицина, 1999. – 147 с.

11. Голубець Р., Балацький В. Вивчення змін у генетичному апараті великої рогатої худоби, яка позитивна у РІД на лейкоз, методом полімеразної ланцюгової реакції // Ветеринарна медицина України. – 2001. – №4. – С.18.

12. Горальський Л.П. Патоморфологічна характеристика лейкозу великої рогатої худоби // Ветеринарна медицина України . – 1999. – №2. – С. 26-27.

13. Горальський Л.П., Бялецький С.А., Мандигра М.С. Морфологічні зміни у лімфоїдних органах і печінці овець після тотального гамма-опромінення та зараження вірусом лейкозу // Ветеринарна медицина України. – 1997. – №71. – С. 24-27.

14. Горальський Л.П. Морфологічна та морфометричнахарактеристика органів імуногенезу великої рогатої худоби на ранній стадії лімфоїдного лейкозу // Вісник аграрної науки. – 1999. – №6. – С. 42-46.

15. Горбатенко С. Лейкоз - минуле, сьогодення, перспективи викорення // Ветеринарна медицина України. – 2002. – №9. – С.28.

26