2.2. Розрахунок економічної ефективності ветеринарних заходів при сказі тварин.

За 2012 рік в районі загинуло і було знищено 21 голову великої рогатої худоби. Збиток від загибелі і знищення тварин (З1) визначають за формулою:

З = М х Ж х Ц - В_ф

де М – кількість загиблих, вимушено забитих, знищених тварин, гол.;

Ж – середня жива маса однієї тварини, кг.;

Ц – закупівельна ціна одиниці, грн..;

В_ф – виручка від реалізації продуктів забою, трупної сировини, грн..;

З=

Загальна сума економічного збитку становить

Коефіцієнт можливої захворювасті в районі (Кз) визнають шляхом ділення числа захворілих тварин, відповідно, на поголів’я неблагополучних стад господарства чи району.

К_з=М_зр:М_ср

де М_ср – загальне поголів’я сприйнятливих тварин у районі, гол.;

М_зр –число захворілих тварин в районі гол.;

К_з =

К_л = М : М_з,

Де М – кількість загиблих і знищених тварин, гол.;

М_з – кількість захворілих тварин, гол.

Кл =

Питома величина економічного збитого, спричиненого захворюванням.

Визначається одну захворілу тварину (К_зб), розділивши загальну суму складових частин економічного збитку на кількість захворілих тварин

К_зб = З : М_з

Де З – загална сума економічного збитку, грн..;

М_з –кількість захворілих тварин, гол.;

К_зб=

Економічний збиток, попереджений внаслідок профілактики та ліквідації сказу тварини у районі (П_з), визначають за формулою:

П_з= (М_ср х К_з – М_зр) х К_зб,

де М_ср – кількість сприйнятливих тварин у районі, гол.;

К_з – коефіцієнт можливого захворювання тварин у районі;

М_зр – кількість захворілих у районі, гол.;

К_зб – питома величина економічного збиту в розрахунку на одну захворілу тварину, грн..;

П_з =

Розрахунок економічного ефекту, отриманого як результат проведення профілактичних заходів (Е_е) визначається за формулою

Е_е = П_з – В_в

де П_з - попереджений економічний збиток, грн..;

В_в – витрати на ветеринарні заходи, грн.;

Витрати на ветеринарні заходи (В_в) поділяються на прямі та непрямі і складаються з трудових та матеріальних ресурсів у грошовому виразі, потрібних для здійснення відповідних протиепізоотичних, лікувально-профілактичних, ветеринарно-санітарних, зоогієнічних, організаційно-господарських та інших заходів. До прямих витрат відносять:

1. оплату праці робітників, безпосередньо зайнятих на роботах з проведення ветеринарних заходів, в тому числі і відрахування на соціальне страхування тощо.

2. Амортизаційні відрахування від балансової вартості ветеринарного обладнання, апаратів, приладів та витрати на поточний ремонт приміщень і догляд за технікою.

3. Вартість використання біопрепаратів, медикаментів, дезінфектантів,перев’язувальних засобів, палива, електроенергії, горючо-мастильних матеріалів, а також інструментів та обладнання малої вартості.

4. Витрати на спорудження тимчасових забійних майданчиків, пастеризаційних установок, пропускних пунктів, шлагбаумів, дезенфікційних барєрів, знезараження продуктів забою та трупної сировини.

Непрямі витрати включають оплату праці переважно головних та старших спеціалістів ветеринарної медицини, транспортні витрати, на утримання аптек.

Загальна сума витрат на ветеринарні заходи визначаєть шляхом складання всіх витрат.

За 2013 рік щеплено гол великої рогатої худоби, на що витрачено мл вакцини по мл на голову з врахуванням 10% на витрати.

Вартість літрів вакцини складає

Всього на проведення профілактичних заходів було витрачено грн.

Ее=

Економічний ефект від проведення профілактичних заходів на одну гривню витрат (Егрн) визначається за формулою

Егрн=Ее:Вв

Де Ее – економічний ефект отриманий в результаті проведених профілактичних заходів

Вв – витрати на ветеринарні заходи, грн..;

Егрн =

Висновки

1. Сказ тварин у Компаніївському районі реєструється майже щорічно. Період спостереження склав п’ятнадцять років (1998-2013р.р.)

2. Найвища захворюваність сказом спостерігалася за аналізовані роки в 1990, 1999; 2002,2003 роках.

3. В Компаніївському районі переважає захворюваність сказом домашніх тварин у порівнянні з дикими.

4. Головним джерелом зараження сільськогосподарських і свійських тварин є хворі сказом лисиці.

5. Захворювання в районі характеризується періодичністю з інтервалом у два роки і сезонністю з двома піками - весною та восени.

6. Сказ в районі реєструється в буйній і тихій формах.

7. Діагноз на сказ ставили комплексно з врахуванням епізоотологічних даних, клінічних ознак і за результатами лабораторних досліджень.

8. Ефективним в діагностиці сказу є біологічний метод з використанням мишей-сисунів при їх інтрацеребральному зараженні.

9. Антирабічні заходи, проведені в районі мають велике соціальне значення.

Враховуючи особливості перебігу сказу в районі з метою покращення профілактичних і ліквідаційних заходів пропоную:

6. Активізувати роботу по знищенню головних розповсюджувачів сказу — лисиць та безпритульних собак і котів.

7. У всіх населених пунктах району не рідше одного разу на рік проводити реєстрацію собак і котів з обов’язковим їх щепленням.

8. Для недопущення доступу лисиць на ферми. У стаді необхідно утримувати охоронних собак та систематично щеплювати їх проти сказу.

9. Керівникам тваринницьких господарств та спеціаліста ветеринарної медицини забезпечити огородження ферм від проникнення на їх територію диких та бродячих свійських м’ясоїдних тварин.

10. Необхідно проводити роботи по знищенню мишоподібних гризунів на фермах, комплексах, фуражних пунктах та інших.

11. Мисливські бригади повинні постійно проводити запланований відстріл диких тварин, регулюючи щільність диких м’ясоїдних тварин, особливо лисиць.

12. Для профілактики сказу у Компаніївському районі спеціалісти ветеринарної та гуманної медицини повинні приділяти більше уваги роз’яснювальній роботі серед населення про особливості клінічного перебігу захворювання сказом та його епізоотологію.

4