Патологія родів

Патологія родів

Етіологія

Причини патології родів у тварин можна умовно поділити на дві групи. До першої відносять слабкі або надмірні перейми й потуги, сухість родових шляхів, недостатнє їх розкривання, вузькість таза, тобто всі порушення родового процесу, що залежить від організму породіллі. Другу групу причин становлять неправильне положення, позиція, членорозміщення і передлежання плода, також виродли­ вості та великоплідності. Слабкі перейми і потуги проявляються слабкими або короткочас­ними скороченнями м'язів матки й черевних стінок, довгими інтерва­лами між ними, що гальмує виведення плода через родові шляхи. Слабкі перейми і потуги бувають первинні та вторинні. Первинну слабкість перейм і потуг спостерігають на початку родів. Вона є на­слідком недостатньої годівлі та неправильного утримання вагітних тварин, відсутності моціону, водянки плодових оболонок, перерозвинення плода, багатоплідності та ін. Вторинні слабкі перейми й потуги настають після тривалого енер­гійного і безрезультатного скорочення м'язів матки та черева, що спостерігається переважно при неправильному розміщенні плода, не­ відповідності розмірів плода й таза та у багатоплідних тварин. Вони можуть проявлятися як захисна реакція організму при хворобах інших органів травматичний ретикуліт або ретикуло-перикардит, хвороби нирок тощо).

Діагноз

Ставлять за даними мануального дослідження каналу шийки матки. У разісповільненого її розкривання тварині надають повний спокій. Через 12—36 год шийка матки розкривається, і почи­наються нормальні роди. При неможливості її розкривання корові подають допомогу: шийку матки обколюють навколо у 4—5 місцях, вводячи в стінку по 3—5 мл 1%-го розчину новокаїну на глибину 1—1,5 см.Після цього механічно рукою розтягують шийку матки і вводять у неї спочатку одну, а потім другу кінцівки плода. Рухаючи кінцівками в боки, вверх вниз, відкривають цервікальний канал мак­симально й витягують плід. Якщо відкрити шийку матки не вдається, застосовують кесарів розтин.Сухість родових шляхів буває при затримці другої стадії родів після відходження плодових вод. У разі появи перейм і потуг плодові води можуть повністю відійти й стінка матки прилипне до тіла плода. Тому теля не можна тягнути, оскільки буде вивертатися матка. Допо­мога полягаєу вливанні в порожнину матки через кружку Есмарха 6—8 л теплого слизистого відвару льону, рису або крохмалю. Після цього досліджують розміщення плода, перевіряючи його прилягання до стінки матки. При нормальному розміщення плід витягують і ще раз визначають стан матки.

Лікування

При первинних слабких переймах і потугах застосо­вують гормональні препарати, що стимулюють скорочення матки: окситоцин внутрішньовенно або підшкірно 50—60 ОД великим та З—5 до 10 ОД — дрібним тваринам; пітуїтрин підшкірно 8—10 мл великим і 0,5—1 мл дрібним, синестрол підшкірно 5—8 мл великим та 1—2 мл дрібним тваринам. Коровам доцільно випоювати з пійлом 300—400 г цукру, оскільки м'язи матки як енергетичний матеріал використовують сахарозу. Це стосується, зокрема, вторинних слабких перейм і потуг.Підсилюють родовий процес при вторинній слабкості перейм і потуг лише після подання допомоги за основним діагнозом. Правила рододопомоги при патологічних родах. Надання рододопомоги — це збереження здоров'я породіллі та життя плода. Успіх залежить від правильного діагнозу і вмілого подання допомоги. Для цього потрібно зібрати детальний анамнез, насамперед з'ясувати, коли почалися роди. Початком родів вважають виділення з статевих шляхів корови липкого, мутного слизу, який може звисати від вульви до скакальних суглобів і нижче, що є ознакою розкривання шийки матки. У практиці часто початком родів вважають появу плодо­вого міхура,тобто початок другої стадії родів. Далі з'ясовують питан­ня щодократності родів, умов утримання, годівлі та ін.Після анамнезу здійснюють загальне клінічне обстеження тварини, визначають температуру тіла, частоту пульсу і дихання, стан слизових оболонок та лімфатичних залоз. Потім готують необхідні інстру­менти для надання рододопомоги, пам'ятаючи, що асептика й антисептика відіграють вирішальну роль у запобіганні післяродовим ускладненням. Досліджувати розміщення плода починають з визначення частин тіла, що знаходяться у тазовій порожнині. Передні чи тазові кінцівки відрізняють за карпальними і скакальними суглобами й зразу фік­сують, накладаючи петлю вище путового суглоба. Далі руку вводять по дорсальній стінці таза, знаходять хребет плода і визначають поло­ження та позицію. Неправильне членорозміщення (голови або кінцівок) плода можна виправляти тільки в матці. При недостатній кількості плодових вод у порожнину матки вливають 3—4 л слизового відвару і виштовхують плід із тазової порожнини (із зафіксованими частинами тіла) в черевну. У разі неправильного розміщення голови допомогу подають у такій послідовності: за передні кінцівки (або одну з передніх кінцівок) плід підтягують максимально до входу в тазову порожнину, рукою нама­гаються досягти рота чи очної орбіти плода. При цьому звертають увагу на розміщення шиї, щоб не було виражених складок, які свідчать про її скручування. Голову плода фіксують накладанням петлі, чи очного гачка. Зафіксовані кінцівки й голову підтягують і під контро­лем руки виводять через родові шляхи назовні.Неправильне членорозміщення передніх кінцівок спостерігають при згинанні у плечовому, ліктьовому і карпальному суглобах. При згинанні кінцівки у плечовому суглобі за допомогою петлепровідника проводять тасьму навколо кінцівки, зсуваючи петлю до карпального суглоба. Копитце беруть у руку і, виштовхують тіло плода в матку, виправляють кінцівку та вводять у тазову порожнину. Аналогічно діють при неправильному розміщенні тазових кінцівок.Слід зазначити, що подання рододопомоги при неправильному розміщенні плода завжди потребує послідовного, а інколи одночасно­го здійснення двох маніпуляцій — відштовхування та підтягування плода, які потрібно виконувати обережно, без надмірного застосуван­ня сили, щоб зберегти здоров'я породіллі та життя плода. Фетотомія—розчленування мертвого плода і витягування його по частинах із порожнини матки. Таку операцію застосовують переважно великих тварин при неможливості видалити мертвий плід із родових шляхів породіллі; у разі невідповідності величини плода і розмірів родових шляхів; при виродках та емфіземі плода, тобто у випадках, коли плід уже мертвий, а необхідно зберегти життя породіллі. Фетотомію здійснюють двома методами — закритим і відкритим. Закритий, або підшкірний, метод полягає в тому, що з ділянки тіла плода, яка підлягає ампутації, спочатку відпрепаровують шкіру, а потім під шкірою ампутують кінцівки або голову плода. Наведений метод безпечний для самки. Відкритий метод фетотомії — це ам­путація кінцівки чи голови плода разом із шкірою за допомогою фетотома. Фетотомію починають з підбору та стерилізації інструментів, вибо­ру методу операції і знеболювання матки застосуванням сакрально-епідуральної або парасакральної новокаїнової блокади. Інструменти вводять у матку і використовують під контролем руки. Ампутовані частини тіла плода витягують обережно, щоб гострими краями кісток не травмувати стінки матки. При емфіземі плода операцію проводять в акушерських рукавицях. Після виведення плода обов'язково здійснюють заключну ревізію матки, видаляють залишки тканин тіла, плаценти, згустки крові та виключають або виявляють наявність ран у родовому каналі чи матці. Кесарів розтин — витягування плода через черевну стінку після попередньої лапаротомії. Операцію проводять у корів при вузькості таза, великоплідності, звуженні шийки матки, ненормальному роз­міщенні плода та інших патологіях. Частіше її застосовують у дрібних тварин (суки, кішки). У корів операцію здійснюють у стоячому або лежачому положеннітварини. Лапаротомію краще робити з лівого боку від голодної ямки паралельно реберній дузі у напрямку до білої лінії черева. Після роз­різу черевної стінки рубець зміщують у підребер'я, матку з плодом підтягують до розрізу і розтинають навколоплідні оболонки. Стінку матки корови, вівці, кози розрізають по великій кривизні рога, між карункулами. Успіх операції більшою мірою залежить від післяопе­раційного догляду за твариною, дієти та лікування. У дрібних домашніх тварин (суки, кішки) лапаротомію проводять по білій лінії, стінки матки — в ділянці розміщення першого плода (найбільшого), а потім решту плодів переміщують до місця розтину і витягують. У випадку, коли в матці знаходяться мертві плоди у стані гниття і розвивається сепсис,її ампутують. При дотриманні правил асептики й антисептики та вмілому проведенні операції й післяопе­раційного лікування прогноз сприятливий.

Профілактика

Профілактика має важливіше значення, ніж лікування. Зразу після народження теляти корові випоюють навколоплідні води (у разі, якщо їх зібрали), відро теплого пійла, до якого додають 1 кг висівок та 300—400 г цукру, оскільки міометрій використовує саха­розу як енергетичний матеріал. Із звисаючої частини пуповини, де містяться пупкові судини, рукою стягують максимально кров, що сприяє швидшому відтоку крові з судин ворсинок котиледонів та відокремленню посліду.Зайве молозиво після першого ссання чи випоювання теляті ви­поюють корові або вводять підшкірно (ЗО—50 мл)при дотриманні асептики. У випадку, коли протягом 3 год на звисаючій частині хоріона не видно свіжовиділених котиледонів, корові застосовують парасакральну блокаду нервів тазового сплетіння за В.І.Завірюхою. Основу профілактики акушерської патології, яка об'єднує хвороби вагітних тварин, патологію родів та ускладнення, становить систематич­не проведення акушерської диспансеризації маточного поголів'я худоби.