3. Діагностика післяпологового метриту

Питання діагностики післяпологового ускладнення - метриту необхідно в першу чергу, пов'язувати з факторами ризику цієї патології.

На нашу думку, до першого ступеню ризику слід віднести вагітних корів з запальними захворюваннями статевих органів, особливо при специфічних хворобах (бруцельоз, хламідіоз, вібріоз, трихомоноз та ін).

До другого ступеню - корів, яким надавалася "некваліфікована" акушерська допомога при патологічних родах, затримці плідних оболонок, випадінні матки, при передчасному втручанні у пологовий процес.

До третього ступеню - корів з тривалими пологами (слабкість переймів і потуг), яким надавалася рододопомога, а також корів з травмами родових шляхів.

Діагностика повинна бути комплексною і включати:

• анамнез;

• загальне клінічне обстеження тварин;

• клініко-акушерське дослідження;

• лабораторні дослідження.

За анамнезом враховують: благополучність господарства щодо інфекційних захворювань, з'ясовують частоту випадків післяпологового метриту у корів, вік тварини, дату пологів (або аборту), характер перебігу родів, санітарний стан пологового відділення, умови годівлі і утримання корів у сухостійний та післяпологовий періоди, стан організації штучного осіменіння.

При загальному клінічному обстеженні визначають загальний стан тварини, ії вгодованість, температуру тіла, частоту пульсу і дихання, скорочення рубця, стан молочної залози.

Спеціальне акушерське дослідження включає: зовнішній огляд статевих органів, внутрішнє (піхвове і ректальне) дослідження. Оглядом визначають стан тазових зв'язок, вульви, кореня хвоста та промежини, загальну конфігурацію крупа, звертають увагу на наявність і характер виділень із статевої щілини.

Внутрішнє акушерське дослідження проводять у поліетиленових або гумових рукавичках. Спершу оглядають слизову оболонку переддвер'я піхви, визначають її колір, наявність слизу чи ексудату, крововиливів, ерозії та ін. Після цього, за допомогою стерильного піхвового дзеркала, зволоженого теплим стерильним фізрозчином, проводять вагінальне дослідження. Зовнішні статеві органи обмивають теплою водою, протирають ватним тампоном, змоченим розчином фурациліну (1: 5000) або калію перманганату (1: 2000). При введенні дзеркала звертають увагу на реакцію та поведінку тварини, далі уважно оглядають і визначають стан слизової оболонки піхви і піхвової частини шийки матки, ступінь розкриття цервікального каналу, наявність і характер виділень із нього.

Після вагінального поводять ректальне дослідження, у цьому разі визначають місце находження, розмір, форму, консистенцію, тонус шийки, тіла і рогів матки, стан яєчників і яйцепроводів.

Ранньою клінічною ознакою порушення інволюційного процесу в статевих органах є субінволюція матки.

Післяпологовий метрит слід розглядати як закономірний етап динамічного бактеріального процесу. На нашу думку функціонально-морфологічні зміни при субінволюції є початковою стадією гнійно-запального процесу у матці. Диференційна діагностика клінічних форм метриту у корів наведена в додаткові 4.

У ветеринарній практиці для діагностики гострих форм метриту слід використовувати лабораторні методи.