
- •1 Загальна характеристика збудника сибірки
- •2 Резистентність та патогенність збудника сибірки
- •3 Лабораторна діагностика сибірки
- •4 Патогенні стафілококи
- •5 Патогенні стрептококи
- •Лекція 6. Збудники анаеробних інфекцій. Збудник туберкульозу. Збудник бруцельозу.
- •1 Збудник емфізематозного карбункулу патогенні анаероби
- •2 Збудник правця
- •3 Збудник ботулізму
- •4 Збудники злоякісного набряку
- •5 Збудник некробактеріозу
- •6 Збудник туберкульозу
- •7 Збудник бруцельозу
- •Лекція 7. Патогенні ентеробактерії. Збудник туляремії. Збудник лептоспірозу.
- •1 Загальна характеристика представників родини Enterobacteriaceae Класифікація ентеробактерій
- •Токсиноутворення грамнегативних бактерій
- •2 Характеристика роду escherichia
- •3 Характеристика роду salmonella
- •4 Збудник туляремії
- •5 Збудник лептоспірозу
- •Лекція 8. Збудник бешихи свиней. Збудник лістеріозу. Пастерели. Патогенні мікоплазми, хламідії та рикетсії.
- •1 Збудник бешихи свиней
- •2 Збудник лістеріозу
- •3 Збудник пастерельозу
- •4 Патогенні мікоплазми
- •5 Збудники рикетсіозів
- •6 Збудник хламідіозу
6 Збудник туберкульозу
Туберкульоз (Tuberculosis) - інфекційне захворювання людини і тварин, яке частіше перебігає хронічно й характеризується утворенням у внутрішніх органах і тканинах типових вузликів-туберкулів, схильних до казеозного переродження.
Збудник туберкульозу має три основних види: Mycobacterium tuberculosis, M. bovis, М. avium а також M. murium, M. poykilothermorum. У «Визначнику бактерій» Берджі (1997) відносяться до Групи 21 «Мікобактерії».
Морфологія. M. tuberculosis – це прямі або злегка зігнуті палички довжиною 1-6 і шириною 0,3-0,6 мкм. Зустрічаються дуже короткі або видовжені й навіть гіллясті форми (Рис.6).
Рис.6 M. tuberculosis
Культуральні властивості. Усі види збудника туберкульозу культивуються на елективних живильних середовищах в аеробних умовах. М. bovis – мікроаерофіл і в рідких та напіврідких середовищах росте в їх глибині. В лабораторних умовах при пересівах культура адаптується до росту в аеробних умовах. Оптимальна температура росту для М. tuberculosis 37-38 °С, М. bovis – 38-39 °С, М. avium – 39-41 °С з величиною рН для усіх видів 6,8-7,4.
Із елективних середовищ широко застосовують також середовища Гельберга, Петраньяні, Мордовського та інші, із синтетичних —Сотона, Моделя та інші, рецептура яких і спосіб приготування описані в спеціальних довідниках.
Антигенна структура. Для всіх мікобактерій спільним є термостабільний антиген поліцукридної природи. Кожен вид збудника туберкульозу має від 4-6 до 8-10 антигенних компонентів, серед яких є і групові. Зокрема, М. avium має 4, сапрофітні мікобактерії – 2-3 антигени, ідентичні з антигенами М. bovis. Це в значній мірі ускладнює імунологічну діагностику туберкульозу через групові реакції. Незважаючи на спільність антигенних комплексів, виявилося, що окремі антигени мікобактерій різняться між собою за кількісною і якісною структурою хімічних речовин.
Резистентність збудника туберкульозу у зовнішньому середовищі значна. Пташиний вид в ґрунті на глибині до 2 см зберігає життєздатність протягом 13 міс, в глибших шарах не лише виживає, а й зберігає високу патогенність для кролів протягом 18 міс. У відкритих водоймах зберігається не більше 12 днів. У воді, що знаходиться у приміщені і в повітрі при розсіяному світлі, залишається живим до 7 міс, в сухому посліді – до 12 міс, у глибокій підстилці – 12 міс, а в приміщеннях, які не обігріваються – більше дев’яти років.
Нагрівання до 60 °С знищує збудника через 30-50 хв., але М. bovis витримує таку температуру навіть протягом 65 хв. При 80 °С туберкульозні бактерії гинуть через 5 хв., при кип’ятінні – у перші хвилини. В молоці резистентність мікробів посилюється і для їх знищення продукт необхідно нагрівати до 85°С протягом 30 хв., або до 90 °С – 5 хв. Прямі сонячні промені інактивують збудника через 60 хв. Вплив мінеральних кислот мікроб переносить добре. В 5-10 %-му розчині сірчаної кислоти залишається життєздатним протягом 24 год. У зв’язку з цим для дезінфекції при туберкульозі застосовують такі речовини як фоносмолін, який у 8 %-й емульсії знищує туберкульозних мікробів у ґрунті на глибині до 5 см через 24-48 год. 0,5%-й розчин естостерилу знищує цих мікробів уже через 30 хв. Ефективними виявилися також 0,5%-і розчини парасоду, фоспару й метафору.
Патогенність збудника туберкульозу надзвичайно велика. Найбільш чутливі до захворювання мавпи, морські свинки, велика рогата худоба, кролі, деякі інші тварини та люди. До резистентних тварин відносять бyйвoлiв, кіз, віслюків, собак і кoнeй. Деякі види тварин можуть бути чутливими до одного і навіть трьох видів збудника. Наприклад, морські свинки, мавпи чутливі до мікобактерій людського і бичачого видів, а кролі – бичачого та пташиного.
Діагностика. Застосовують бактеріологічний, серологічний та алергічний методи діагностики туберкульозу.
Імунітет при туберкульозі нестерильний і забезпечується Т-лімфоцитами.
Для лікування хворих на туберкульоз людей застосовують стрептоміцин, тубазид, фтивазид в поєднанні з дієтотерапією. У ветеринарній практиці хворих тварин не лікують через економічну недоцільність, а відправляють на забій.