
- •1 Загальна характеристика збудника сибірки
- •2 Резистентність та патогенність збудника сибірки
- •3 Лабораторна діагностика сибірки
- •4 Патогенні стафілококи
- •5 Патогенні стрептококи
- •Лекція 6. Збудники анаеробних інфекцій. Збудник туберкульозу. Збудник бруцельозу.
- •1 Збудник емфізематозного карбункулу патогенні анаероби
- •2 Збудник правця
- •3 Збудник ботулізму
- •4 Збудники злоякісного набряку
- •5 Збудник некробактеріозу
- •6 Збудник туберкульозу
- •7 Збудник бруцельозу
- •Лекція 7. Патогенні ентеробактерії. Збудник туляремії. Збудник лептоспірозу.
- •1 Загальна характеристика представників родини Enterobacteriaceae Класифікація ентеробактерій
- •Токсиноутворення грамнегативних бактерій
- •2 Характеристика роду escherichia
- •3 Характеристика роду salmonella
- •4 Збудник туляремії
- •5 Збудник лептоспірозу
- •Лекція 8. Збудник бешихи свиней. Збудник лістеріозу. Пастерели. Патогенні мікоплазми, хламідії та рикетсії.
- •1 Збудник бешихи свиней
- •2 Збудник лістеріозу
- •3 Збудник пастерельозу
- •4 Патогенні мікоплазми
- •5 Збудники рикетсіозів
- •6 Збудник хламідіозу
2 Збудник правця
Правець (Tetanus) – гостра ранова неконтагіозна інфекція людини та тварин. Характеризується підвищеною рефлекторною збудливістю, клонічними й тонічними скороченнями мускулатури тіла або окремих груп м’язів, високою смертністю.
Збудник – СІ. tetani. Відкритий Н. Д. Монастирським (1883) та А.Ніколайєрем (1884). Чиста його культура була одержана Кітазато, (1889).
Морфологія. СІ. tetani – тоненька паличка, довжиною від 3 до 12 мкм, діаметром 0,3-0,8 мкм. У культурах зустрічаються також ниткоподібні клітини. Рухлива (перитрих). Капсул не синтезує, утворює спори. Останні розміщені термінально, діаметр їх у 2-3 рази перевищує діаметр вегетативної клітини, що надає мікроорганізму характерного вигляду барабанної палички (Рис.2). Спороутворення може відбуватися як у зовнішньому середовищі, так і в ураженому організмі тварини, в місці розмноження збудника. В культурі спороутворення спостерігається звичайно на 2-3-тю добу культивування. Збудник добре фарбується аніліновими фарбами. В молодих культурах завжди грампозитивний, у старих – грамнегативний.
Рис.2 Clostridium tetani
Резистентність. У вегетативній формі збудник термолабільний – гине протягом 20-30 хв. при 60-70 °С, швидко інактивується під дією дезінфікуючих речовин у загальноприйнятих концентраціях. Спори ж, навпаки, надзвичайно резистентні. Більше 10 років вони залишаються життєздатними на різних об’єктах зовнішнього середовища. У запаяних ампулах, в умовах кімнатної температури, спори не гинули до 30 років..
Прямі сонячні промені вбивають спори збудника лише за 3-5 діб, кип’ятіння – протягом 30-50 хв., 10 %-й розчин хлорного вапна – за 10 хв. 5 %-й розчин фенолу – за 8-10 год., 5 %-й розчин креоліну – за 5 год., 1 %-й розчин азотнокислого срібла – за 1 хв.
Антигенна структура. Збудник правця містить соматичний (О) та джгутиковий (Н) антигени. Перший груповий, останній – типоспецифічний. Спори містять лише соматичний антиген. За характеристикою джгутикового антигену розрізняють 10 серологічних варіантів збудника. У природі циркулюють переважно перші два сероваріанти. Різні серологічні варіанти продукують імунологічно однорідний екзотоксин, який нейтралізується протиправцевою сироваткою.
Патогенність. На відміну від більшості патогенних анаеробів збудник правця не має факторів інвазивності. В той же час він продукує надзвичайно сильний фактор токсичності – екзотоксин. Останній містить два компоненти: тетаноспазмін та тетанолізин.
До токсину СІ. tetani чутливі ссавці усіх видів. Найбільш чутливими є коні, потім вівці, кози, велика рогата худоба, свині, собаки, коти, а також люди. Більш чутливими є молоді тварини. Серед лабораторних тварин надзвичайно чутливі білі миші, морські свинки, кролі.
Крім екзотоксину, факторами патогенності збудника правця є також РНК-аза та фібринолізин. РНК-аза токсична для лейкоцитів, гальмує фагоцитарну їх активність. Патогенна дія фібринолізину пояснюється, зокрема, тим, що він сприяє всмоктуванню екзотоксину.
Джерелом інфекції є переважно клінічно здорові тварини, у кишечнику яких є збудник правця, де він розмножується і виділяється у зовнішнє середовище, контамінуючи різні об’єкти. Майже постійно збудник виділяється з добре угноєного грунту, де він тривалий час може не лише зберігатися, а й розмножуватися.
Діагностика. Лабораторна діагностика ґрунтується на виявленні екзотоксину та виділенні збудника з наступною характеристикою його токсигенності.
Імунітет. Численні спостереження свідчать, що людина, мавпи, свині, морські свинки не набувають природного активного імунітету проти правця. У той же час жуйні тварини на це здатні. В організмі останніх постійно виявляють антитоксини. Вважається, що вони є результатом субінфекції, зумовленої розмноженням токсиноутворюючого збудника правця в рубці.
В Україні зареєстровано комбінований препарат «Nobi-Eyenza» проти грипу та правця коней (Нідерланди). Вакцинаінактивована, містить антигени трьох штамів збудника грипу та очищений анатоксин збудника правця. Коней, які раніше не вакцинувались, щеплять з 4-х місячного віку з інтервалом 4 тижні та ревакцинують у 6 місяців. Імунітет формується на 21 добу та триває 1 рік.
З метою пасивної імунізації застосовують протиправцеву гіперімунну сироватку. Одержують її гіперімунізацією коней, інколи великої рогатої худоби або овець.
Протиправцеву сироватку застосовують при пораненнях, опіках, перед кастрацією чи іншими маніпуляціями у неблагополучних стадах тварин. Дорослим великим тваринам сироватку вводять у кількості 8000 АО (антитоксичних одиниць), дрібним тваринам і молодняку – 4000 АО. При тяжких пораненнях дозу збільшують вдвічі.
З профілактичною метою препарат застосовують підшкірно, з лікувальною – півдози вводять підшкірно та півдози – внутрішньовенно.