gogivlya

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

Кафедра годівлі тварин і технології кормів ім. П.Д.Пшеничного

Навчально-практична робота

Тема: Годівля підсисних свиноматок

Виконала

Студентка 2 курсу 6 групи

Сікало Віталіна Володимирівна

Київ 2017

План

1. Огляд літератури

1.1 Норми годівлі

1.2 Корми і раціони

1.3 Режим і техніка годівлі

2. Розрахунково-практичне завдання

2.1 Раціон (раціони, рецепт(и) комбікорму на 1 свиноматку.

2.2 Розрахунок раціонів на зимовий та літній періоди.

3. Найпоширеніші захворювання що виникають за порушень умов годівлі

Висновки

Список використаної літератури

НОРМИ ГОДІВЛІ

Через продукування молока у підсисний період потребують більшої кількості поживних речовин. Потреба у поживних речовинах на пряму залежить від кількості продукованого молока та його складу. А кількість молока в свою чергу залежить від величини гнізда і також закладається генотипово. Як правило, свиноматки, у яких багато поросят, виробляють більше молока, оскільки у них задіяна більша кількість сосків.

У середньому за 2 місяці лактації свиноматки виділяють 200-300 кг молока, а окремі тварини - 400-500 кг. Щоб забезпечити таку високу продуктивність, свиноматки повинні отримувати на 100 кг живої маси по 1,5 к.од. і залежно від терміну відбирання по 0,33 -0,38 к.од. на кожного поросяти. Енергетична поживність 1 кг сухої речовини повинна складати 1,3 к.од. На кожну кормову одиницю повинно бути 110-112 г перетравного протеїну. При нестачі протеїну, незамінних амінокислот зменшується молочність, знижується вгодованість. Втрати живої маси за підсисний період не повинні перевищувати 10-15 кг. Вміст клітковини в сухій речовині має бути не більше 7%. При дефіциті мінеральних речовин (частіше бракує кальцію) вони витягуються з кісткової тканини, кістяк стає пористим або розм'якшується (остеопороз або остеомаляція), свиноматки не можуть встати на ноги, різко знижується молочність. Для кращого засвоєння кальцію з кормів і мінеральних добавок свиноматок треба забезпечити достатньою кількістю вітаміну Д. За високої молочної продуктивності свиноматок рівень надходження поживних речовин з кормом не забезпечує компенсацію витрат, пов’язаних із синтезом молока. Тому відбувається часткове використання резервів організму. Встановлено, що коефіцієнт конверсії енергії мускульної і жирової тканин тіла в енергію молока становить 0,88. Через це у маток з обмеженими резервами знижуються молочність, ріст поросят та репродуктивна здатність. Тому лактуючих маток необхідно годувати досхочу, а правильно організована підгодівля поросят дозволяє зменшити у них втрату живої маси. Це сприяє вчасному осіменінню свиноматок та скороченню періоду між двома суміжнимим опоросами

Нормування годівлі підсисних свиноматок у підприємствах, що виробляють свинину на промисловій основі, здійснюється на основі концентрації енергії і поживних речовин у 1 кг повнораціонного комбікорму. Програма і графік годівлі підсисних свиноматок складаються з урахуванням періоду лактації, кількості поросят у гнізді та їх потенційної маси при відлученні.

Для того щоб одержати від свиноматки більше двох опоросів за рік, необхідно відлучати поросят від них у 26–30 діб, рідше це роблять за досягнення поросятами 21-добового віку. Відповідно до програми годівлі, через добу після опоросу норма комбікорму для свиноматки поступово збільшується від 2 кг до 5 кг упродовж 5 діб. На кінець другого тижня лактації їм дають до 7 кг комбікорму і продовжують годувати на цьому рівні до відлучення поросят.

Як правило, комбікорм задається свиноматкам із розрахунку 1,5 кг + 0,5 кг на одне порося. Для свиноматки з 12 поросятами це буде 7,5 кг комбікорму за добу. Інколи годівля свиноматок комбікормом досхочу супроводжується надто високою молочністю, коли поросята не можуть використати все материнське молоко, що може призвести до захворювання на маститта викликати розлад травлення у поросят. У такому разі кількість комбікорму у раціоні свиноматки по періодах лактації зменшують на 20–30 %.

За 2–3 доби до відлучення поросят добову норму корму для свиноматок знижують до 2,0–3,0 кг, щоб зменшити молокоутворення та попередити мастити. За одну добу до відлучення поросят – увечері свиноматкам не дають ні корму, ні води; у день відлучення – вранці свиноматок не годують, увечері їм дають 1,0–1,5 кг корму. Після відлучення поросят свиноматка продовжує отримувати такий же комбікорм у кількості 3,5 кг до першого парування.

У 1 кг сухої речовини раціону підсисних свиноматок має міститися 13– 14 МДж обмінної енергії і така кількість поживних речовин, г: перетравного протеїну – 140–160, лізину – 8–9, метіоніну з цистином – 6–7, триптофану – 1,5–1,6, кальцію – 9–10, фосфору – 6–7 г. Потреба у вітамінах А і D така ж сама, як і потреба поросних свиноматок. Потреба у клітковині становить 7 % до сухої речовини раціону. Оскільки напруженість обмінних і синтетичних процесів в організмі свиноматок під час лактації значно посилюється, їх раціони балансують так, щоб потреба в поживних і біологічно активних речовинах забезпечувалася систематично й повністю.

Незбалансованість раціону хоча б за однією з речовин викликає втрату живої маси, зниження молочності та погіршення росту й розвитку поросят. Раціон підсисної свиноматки балансують не лише за протеїном, а й за незмінними амінокислотами. Нестача останніх за негативним впливом на молочність рівнозначна дефіциту протеїну.

Лактація у свиноматок протікає оптимально тоді, коли у раціоні дотримуються оптимального співвідношення між окремими поживними речовинами і обмінною енергією: на 1 МДж ОЕ має припадати 12,9 г сирого і 10,1 перетравного протеїну, 0,56 г лізину, 0,33 г метіоніну з цистином, 4,84г клітковини, 0,64 г кальцію і 0,52 г фосфору. Комбікорм для підсисних свиноматок (табл. 125) готують на основі злакових культур – 60–70 % (кукурудза, ячмінь, жито, пшениця, тритикале), що зумовлено його високою енергетичною поживністю. Достатній рівень клітковини досягається за рахунок ячменю, вівса, висівок, сінного борошна.

Кращими інгредієнтами, що забезпечують потрібну кількість протеїну і незамінних амінокислот, вважаються зернобобові (5–10 %), соєвий і соняшниковий шроти (2–7 %) та рибне борошно (2–5 %). Кількість протеїнових інгредієнтів можна зменшити за уведення до складу комбікорму 10–15 % БВМД. Необхідними компонентами комбікорму є також мінеральні добавки і премікс.

РОЗРАХУНКОВА РОБОТА

Знаючи норми годівлі,,.можемо скласти повноцінний раціон для однієї підсисної свиноматки масою 210 кг, віком 2,5 років, поросят 10, відлучення 26 днів. Корми мають бути високоякісними, не уражені пліснявою та не забруднені. Балансують раціони за біологічно активними речовинами допомогою БВМД, мінеральних добавок і преміксів.

У зимовий період свиноматкам дають 65–75 % концентрованих кормів, 15–25 % коренебульбоплодів, 5 % сінного борошна з люцерни або комбінованого силосу; у літній – 75–80 % концентратів, 15–20 % зелених кормів, 5 % збираного молока. Орієнтовна структура таких раціонів, як правило, має зональний і сезонний характер. У середньому на 100 кг живої маси лактуючій свиноматці з 10 поросятами необхідно споживати за добу близько 2,8 кг сухої речовини, поживність 1 кг якої становить 14,4 МДж обмінної енергії.

Отже, виходячи з обох раціонів, можна зробити висновок, що вони певною мірою задовольняють потребу свиноматки в поживних речовинах. Велика недостача лише каротину та вітаміну Д. Це можна виправити додаючи вітамінні добавки (інтровіт, вітафарм АДЕ, імунобактерин Д, оліговіт, мультивітамін «Нурбрук») та риб’ячий жир.

ХВОРОБИ ПРИ ПОРУШЕННЯХ ГОДІВЛІ

Серед захворювань підсисних свиноматок, які можуть бути викликані недостатньою і неповноцінною годівлею їх в останній період поросності та на початку лактації, найчастіше трапляється:

1.гіпогалакія (агалактія). Вона характеризується зменшенням або повним зупиненням секреції молозива і молока. Про її виникнення насамперед свідчить поведінка поросят. Через зниження секреції молока у матки вони дуже неспокійні, пищать, бігають по станку у пошуках корму, смокчуть оточуючі предмети, пробують сечу і кал свиноматки, що призводить до появи діареї. Часто причиною виникнення цього захворювання є нестача протеїну, критичних амінокислот та клітковини у раціонах свиноматок.

При недостатній кількості поживних речовин в раціоні підсисних свиноматок на утворення молока в значній кількості витрачаються жир, протеїн, мінеральні речовини і вітаміни тіла, що при тривалій лактації веде до виснаження свиноматок і в остаточному підсумку знижує їх продуктивність.

Використана література:

• Практикум з годівлі сільськогосподарських тварин: навчальний посібник/[Ібатуллін І.І., Мельник Ю.Ф., Отченашко В.В.,та ін.];під ред. академіка НААН України І.І. Ібатулліна. – К.: 2015. – 422 с.

• http://buklib.net/books/34198/

• http://ua.xn--sviniy.html