80. Структура конституційно-правового інституту державної влади в Україні.

Президент - глава держави, Законодавча влада (Верховна Рада України - парламент), Виконавча влада( Кабінет Міністрів України – уряд), Судова влада ( Конституційний суд і суди загальної юрисдикці

Стаття 6 Конституції України, закріплюючи принцип поділу влади, згідно з яким державна влада в Україні здійснюється на за­садах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову, визначила також і відповідні види органів у системі органів державної влади України: органи законодавчої, виконавчої та судової влади. Кож­ний із цих видів (незважаючи на спільні риси: статутно-правовий характер, участь у реалізації завдань і функцій держави, державно-владний характер повноважень, загальні принципи організації та діяльності тощо, які обумовлюють єдність системи органів держа­вної влади України Органи законодавчої влади в демократичних державах - це представницькі законодавчі органи - народні (національні) пред­ставництва або легіслатури, які утворюються шляхом вільних і загальних виборів. Вони виражають волю всього народу, і їхньою основною функцією згідно з принципом поділу влади є законо­творчість. Згідно зі ст. 75 Конституції України єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. Конституювання Верховної Ради України як єдиного органу зако­нодавчої влади не означає, що закони в Україні можуть приймати­ся лише цим органом. Законодавча влада може здійснюватися на­родом України не тільки через своїх представників у Верховній Раді, а й безпосередньо - всеукраїнським референдумом,- хоча практики проведення законодавчого референдуму в Україні ще немає.

Органи виконавчої влади відповідно до принципу поділу влади утворюються для здійснення виконавчої та розпорядчої діяльності з керівництва господарською, соціально-культурною та адмі­ністративно-політичною сферами життя суспільства . До системи органів виконавчої влади Конституція України відносить насампе­ред Кабінет Міністрів України - вищий орган у цій системі. Кабі­нет Міністрів України спрямовує і координує роботу інших орга­нів виконавчої влади:

а) центральних- міністерства і центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом;

б) місцевих - місцевих державних адміністрацій.

Органи судової влади - суди відповідно до принципу поділу влади здійснюють судову владу шляхом конституційного, цивіль­ного, кримінального та адміністративного судочинства. Конститу­ція України до системи судових органів відносить суди загальної юрисдикції (ст. 125 Конституції України) та Конституційний Суд України (ст. 147 Конституції України)..

Особливе місце в системі органів державної влади України посідає Президент України. Конституція України безпосередньо не відносить Президента України до якоїсь певної гілки влади (законодавчої, виконавчої чи судової) і закріплює його статус як глави держави, що дає можливість зробити висновок про особли­вий характер президентської влади як специфічної самостійної гілки влади.

Особливу групу органів державної влади, які також безпосеред­ньо не входять до законодавчої, виконавчої чи судової гілок влади, становлять органи прокуратури. Згідно зі ст. 121 Конституції України Прокуратура України становить єдину систему, на яку покладаються:

1) підтримання державного обвинувачення в суді;

2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом;

3) нагляд за додержанням законів органами, які проводять опе-ративно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

4) нагляд за додержанням законів під час виконання судових рішень у кримінальних справах, а також під час застосування ін­ших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Прокуратуру України очолює Генеральний прокурор України, який призначається на посаду строком на п'ять років за згодою Верховної Ради України та звільняється з посади Президентом України (ст. 122 Конституції України). При цьому Верховна Рада України може висловити недовіру Генеральному прокуророві Ук­раїни, яка має наслідком його відставку з посади.

Та обставина, що органи прокуратури не віднесені безпосе­редньо до однієї з трьох гілок влади, дає підстави трактувати їх як державні органи, що не належать до органів державної влади . Такий підхід, на нашу думку, є недоцільним з огляду як на досить проблематичну відмінність понять «орган державної вла­ди» і «державний орган», так і з урахуванням того факту, що орга­ни прокуратури наділені державно-владними повноваженнями та беруть певну участь у функціонуванні судової гілки влади.

+ табличка