66. Принцип децентралізації державного управління і деконцентрації публічної влади в україні

Децентралізація — система управління, за якої частина функцій центральної влади переходить до місцевих органів самоуправління; Найбільш вдалою концепцією для України з-поміж тих, що було розглянуто вище, на думку автора творчої роботи, є концепція децентралізації влади та деконцентрації відповідних державно-владних повноважень.В Україні на рівні регіонів і окремих територій владні органи мають різновиди, що відповідають двом видам децентралізації: демократичній та адміністративній. Адміністративна децентралізація влади (деконцентрація) проявляється в тому, що за державою зберігається право охорони та забезпечення загальнодержавних інтересів, які здійснюються через через утворення централізованої системи відповідних органів державного управління та місцевих (місцевих державних адміністрацій, територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади). Демократична децентралізація передбачає утворення органів місцевого самоврядування – рад відповідного рівня, що представляють інтереси мешканців певної території, причому між радами різних рівнів відносини субординації відсутні. Хоча місцеве самоврядування згідно з Конституцією України не входить до механізму державного управління, але в структурі повноважень цих органів є як самоврядні, так і делеговані повноваження органів виконавчої влади, надані їм законом. Деконцентрація – це передача прав на прийняття рішень органам, які не перебувають в ієрархічному підпорядкуванні центральним органам влади і котрі, як правило, обираються зацікавленими громадянами. "Деконцентрація – це спосіб організації владарювання всередині держави, а децентралізація – це відчуження повноважень однієї юридичної особи (держава) на користь іншої (місцевий управлінський колектив)"

67. Принцип республіканської форми правління в україні. Проблема парламетсько-президентської і президентсько-парламентської республіки.

. Україна є республікою.Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.

Проблема парл-през і през-парл республік.З одного боку, парламент змішаної республіки має право винести вотум недовіри уряду, сформованому президентом. З іншого боку, президент має право розпустити парламент і призначити позачергові вибори (у деяких країнах парламент не може бути розпущений протягом конституційно визначеного терміну). Якщо в новому складі парламенту партія президента отримає більшість, то збережеться "біцефальная" виконавча влада, коли політику уряду визначає президент, при відносно слабкою фігурі прем'єр-міністра. Якщо ж переможуть противники президента, то як правило, останній буде змушений прийняти відставку уряду і фактично передати повноваження з формування нового уряду лідеру партії, що набрала більшість голосів на виборах. В останньому випадку президент не може істотно впливати на політику уряду, і головною політичною фігурою стає прем'єр-міністр. Якщо згодом буде обраний президент, опозиційний парламентській більшості, він сформує новий уряд, і якщо воно не отримає схвалення в парламенті, то останній може бути розпущений. Таким чином, як і в парламентарних країнах, в змішаній республіці уряд може працювати, тільки коли воно спирається на підтримку парламентської більшості. Але якщо в парламентарних країнах президент чи монарх (номінальний глава держави) лише формально призначає уряд, реально сформований парламентською правлячою партією або коаліцією, то у змішаній республіці обраний народом президент має право фактично формувати свій уряд, незважаючи на існуюче парламентська більшість, вступати в конфлікт з парламентом і домагатися його розпуску. Такий стан неможливо ні в парламентарних країнах, ні в президентській республіці. Тому змішану республіку вважають самостійною формою правління, поряд з парламентською і президентською. Президентсько—парламентська республіка — форма правління, вид змішаної республіки, за якої глава держави (президент) особисто пропонує склад уряду (насамперед кандидатуру прем'єр-міністра), який підлягає обов'язковому затвердженню всім парламентом