
- •90. Програма текстовий редактор ms Word.
- •91. Програма електронні таблиці ms Excel.
- •92. Запуск редактора vba, вікно проекту, вікно модуля.
- •93. Структура програми на vba
- •94. Vba. Типи змінних
- •95. Vba. Синтаксис опису функцій.
- •96. Vba. Добавление процедуры или функции в проект. Общие процедуры
- •97. Миф. Запуск процедуры пользователя или формы. Запуск процедуры vba из командной строки
- •Запуск процедур и функций vba из существующего документа ms Office
- •Динамическое создание и запуск процедур и функций vba
- •99. Vba. Логічні операції. Логические операции
- •Ефективність операцій
- •Збереження в пам'яті
- •Індекси в масивах
- •Зберігання багатовимірних масивів
- •106. Vba. Створення форм.
- •107. Vba. Розміщення елементів управління в формі.
- •108. Vba. Використання надписів, перемикачів, полів, кнопок
- •112. Vba. Об’єкт Worksheets та його властивості
- •113. Vba. Об’єкт Range та його властивості (а це взагалі прикол, тому що насправді це ніякий не об’єкт... - прим. Ред)
- •114. Безпека документів від шкідливих макросів в Excel
- •115. Програма підготовки презентації ms Power Point.
- •116. Програма субд ms Access.
- •117. Програмування на vba. Vba для Excel.
- •118. Глобальна мережа Інтернет.
- •119. Адресация в Интернете: доменная система имен и ip-адреса.
- •120.Способи підключення до Інтернету.
- •121. Сервисы и протоколы в Интернете.
- •122. Служба веб
- •123. Електронна пошта
- •124. Пошукові системи в Інтернеті. Системы информационного поиска сети Интернет.
- •Системы, основанные на предметных каталогах.
- •Автоматические индексы.
- •125. Програми-браузери. Браузер
- •Протоколы передачи электронной почты
- •Популярные программы для работы с e-mail
- •127. Етикет в Інтернеті.
- •128. Безпека роботи в Інтернеті. Политика безопасности при работе с электронной почтой
- •132. Концепція комутації пакетів як технологій оброблення і зберігання даних.
- •133. Технологія «клієнт-сервер».
- •134. Сутність розподілених технологій оброблення і зберігання даних.
- •135. Електронна пошта як інформаційна технологія.
- •136. Создание Web-страницы
- •139. Можливість та форми електронного бізнесу.
- •140. Електронний уряд України.
- •141. Електронне місцеве самоврядування в Україні.
- •142. Громадські електронні фонди в Україні.
- •Проблема підготовки бібліотечних працівників
- •Навчання користувачів бібліотек
- •143. Електронні місцеві ограни влади в Україні.
- •Запрацювали електронні громадські приймальні | 01 травня 2006 10:33
- •144. Безпека і захист інформації в Інтернеті.
- •145. Застосування комп’ютерних криптографічних технологій в економіці. Функції «електронного конверта» та «цифрового електронного підпису».
- •146. Технологія «цифрового електронного підпису». Властивості електронного підпису. Хеш-функції.
- •147. Технологія «цифрового електронного підпису». Відправлення підписаних документів.
- •148. Технологія «цифрового електронного підпису». Отримання підписаних документів.
- •149. Технологія «цифрового електронного підпису». Цифровий електронний сертифікат.
- •150. Технологія «цифрового електронного підпису». Функції сертифікації центру. Посилений сертифікат відкритого ключа.
- •151. Технологія «цифрового електронного підпису». Функція зв’язку для методу Діффі-Хелмана застосування для симметричного застосування.
Проблема підготовки бібліотечних працівників
Яким би досконалим не було ресурсне і технічне оснащення бібліотек, воно не має користі без спеціально підготовлених фахівців, що обслуговують користувачів.
Це питання вирішується в кожній окремій бібліотеці зі своїми особливостями, але питання збереження електронних ресурсів потребує постійного удосконалення кваліфікації як бібліотечних працівників, так і спеціалістів з інформаційних технологій, при тому що для бібліотекарів це не просто підвищення кваліфікації, а отримання нових знань, додаткових навичок, по суті, нової професії.
В нашій бібліотеці більша частина бібліотечних працівників, починаючи з 1995 року, декілька раз пройшли спеціальне навчання з отриманням сертифікатів у Харківській державній академії культури. Але для того, щоб йти в ногу з часом, потрібне постійне каскадування знань. Сьогодні спеціалісти бібліотеки розуміють, що лише нова методологія і нові організаційні основи сучасної безперервної освіти з використанням досягнень віртуальних лабораторій спроможні підтримувати їх нові знання на належному рівні. Бажання бачити свою бібліотеку серед передових бібліотек є стимулом для взаємного навчання, самоорганізації, критичного аналізу, використання нових знань і спільне виробництво нової інформації, власної інформації бібліотеки: баз даних, аналітичних і повнотекстових матеріалів. Більшість матеріалів розміщуються на вебсайті бібліотеки, який ми вважаємо одним з результатів оволодіння новими знаннями. Сьогодні на нашому сайті розміщено майже 4 МБ, або 171 файл електронної інформації, яка створена бібліотечними спеціалістами з різних відділів. Захист власних електронних ресурсів сайту на даному етапі здійснюється за допомогою резервного копіювання на CD. Тобто бібліотекар – професіонал, що володіє сучасними знаннями, здатен сьогодні співпрацювати у справі створення і збереження електронних ресурсів із спеціалістами з інформаційних технологій.
Навчання користувачів бібліотек
Для збереження електронних ресурсів бібліотекам вкрай необхідно мати справи з читачами, підготовленими для активної і безпечної роботи з електронними документами.
В нашій бібліотеці читачі працюють з електронними документами як на фізичних носіях (СD), так і з інтерактивними файлами. Для їх підготовки діє “Бібліотечна школа Інтернет”, метою якої є навчання читачів різним навикам роботи з документами в мережі Інтернет. За 18 місяців ми навчили 265 читачів бібліотеки, проведено 303 години занять. Головною метою цієї роботи ми вбачаємо розвиток у наших читачів потреб активно використовувати альтернативні механізми передачі знань і оновлювати свої знання протягом усього життя, тому відносини з читачами сьогодні будуються на принципах довіри, що, звичайно, не гарантує захисту електронних документів від пошкоджень.
У бібліотеках України поки що нема спеціальних електронних безклавіатурних пристроїв (рідерів), призначених для завантаження, збереження і читання цифрових документів, що розповсюджуються через Інтернет, але, з часом, і перед нами може повстати проблема видачі читачам і збереження нових видів електронних книг, як проміжну стадію в новому технологічному ланцюжку.
Эббі Сміт із Ради по бібліотеках та інформаційних ресурсах США висловився так:
“Якщо доступ до інформації в цифровому середовищі можна порівняти зі сном, що збувся, то її збереження – з нічним кошмаром, який повторюється знову і знову, що приводить до того, що ви починаєте боятися спати вночі. Тут ми не можемо зберігати інформацію, просто зберігаючи фізичний носій. Часто взагалі не існує ніякого фізичного об’єкту. Там, де він є, – це скоріше всього магнітний носій, який надзвичайно піддається пошкодженням, і кислотний папір у порівнянні з ним є стійким і довговічним.”
Зрозуміло, що це дещо перебільшене сприйняття проблеми, але воно підкреслює її складність.
Завдання як національних так і регіональних бібліотек – зберігати не тільки традиційні документи, а й бути електронними архівами. Важко передбачити, які саме форми представлення інформації виникнуть у майбутньому, які колекції і сервіси з’являться через деякий час. Багато стін, створених фізичними відстанями, часовими поясами і необхідністю працювати безпосередньо з фізичними об’єктами, вже рухнуло і багато ще рухне по мірі виникнення нових технологій, розвитку програмного забезпечення і засобів зв’язку.
Але дуже важливо, щоб бібліотеки розвивали співробітництво з розробниками інформації і технологій, знаходилися у постійному пошуку, розподіляючи завдання і зберігаючи інформацію.