142. Громадські електронні фонди в Україні.

Бібліотеки були створені для того, щоб забезпечити довгостроковий доступ до інформації і знань. Це те, чим вони займалися завжди, займаються сьогодні, і чим будуть займатися у майбутньому. Вони придбають, обробляють та зберігають інформацію у будь – якому вигляді.

Ми живемо у чудовий час побудови нового типу бібліотек – електронних бібліотек, які мають змогу надавати широкомасштабний сервіс на основі документів, що зберігаються у цифровій формі і доступ до яких надається через мережу великій кількості користувачів.

В електронних документах можна виділити дві категорії: електронні матеріали, що зберігаються на фізичних носіях (СД, дискети) і інтерактивні матеріали (комп’ютерні файли), серед яких для бібліотек найбільш важливими є електронні журнали. Саме ці види документів розглядаються першими з точки зору їх комплектування, обліку і доступу.

Сьогодні 90% обласних універсальних наукових бібліотек України активно формують власні фонди електронних видань на оптичних дисках шляхом купівлі, передплати, копіювання, обміну, благодійної допомоги; генерують власні бази даних, поповнюють електронні фонди за допомогою сканування бібліотечних документів, що мають підвищений попит користувачів, і незначну кількість примірників; цілеспрямовано комплектують свої фонди профільними мережевими документами, переважно статтями з іноземних електронних журналів, безплатно копіюючи їх з сайтів Інтернет. Крім того, сьогодні ОУНБ є також депозитаріями краєзнавчих електронних документів і видань місцевого друку.

Питання збереження електронних ресурсів бібліотек – це найактуальніша проблема, що обговорювалася на конференціях ІФЛА 2001 р. в Бостоні і 2003 року в Берліні. Серед пріоритетних завдань визначено прискорення процесу прийняття рішень в області довгострокового збереження електронних бібліотечних документів.

Віртуальна бібліотека має як переваги, так і недоліки і невирішені по цей час проблеми. Найбільш проблемним є питання організації безпеки при користуванні і довгострокове збереження електронних ресурсів.

З чого починається збереження електронних ресурсів бібліотек? З того моменту, коли ми замислили придбати, або записати на диск, дискету ту чи іншу інформацію, або створити електронну базу даних чи версію книг, газет або інших документів і матеріалів.

Я хочу представити бачення проблеми як з точки зору дослідників в області ЕР і електронних бібліотек так і з позиції власного досвіду.

Як вважають дослідники цієї проблеми все залежить від співробітництва двох професійних співтовариств: професіоналів інформаційного обслуговування, серед яких видавці, провайдери і бібліотекарі, і “комп’ютерщиків” та їх сучасних нащадків –розробників Інтернету. Співробітництво і взаєморозуміння між цими співтовариствами в останні роки зросли завдяки великому авторитету електронних бібліотек і тісному залученню до цього процесу користувачів.

Завдання довгострокового збереження ЕР самим тісним образом пов’язано з дотриманням вимог великої кількості правових норм, таких як авторське право, наявність ліцензій на ресурси, обладнання і технології, складання контрактів на доступ до ЕР. Це важливо для бібліотек тому, що лише якісна продукція має більш високий ступінь захисту і безпеки для довгострокового збереження і надання доступу до ЕР. Крім того, довгострокове збереження пов’язане зі значними фінансовими видатками на постійне оновлення обладнання і придбання дисків, чи інших носіїв інформації. Але ці питання ми сьогодні залишимо поза увагою, тому що вони можуть бути окремими темами для вивчення і висвітлення на наших конференціях.

Розглянемо проблему збереження електронних ресурсів бібліотек як комплексну проблему, що складається з:

• технологічної проблеми

• проблеми навчання бібліотечних працівників новим інформаційним технологіям і технологіям Інтернет

• проблеми навчання користувачів бібліотек

Технологічна проблема - зберігання електронних документів – це серйозна технологічна проблема, в якій також можна виділити три основні проблеми:

• руйнування медіа -простору, в якому вони зберігаються

• старіння програмного забезпечення, що приводить до неможливості зчитування електронних файлів

• введення нових комп’ютерних систем і ПЗ, які не можуть підтримувати старі матеріали

Ризик втрати інформації – це дуже серйозна проблема. Вебсайти постійно змінюються, життя сторінки в Інтернет від 40 днів до 2 років, якщо матеріал не користується попитом, він вилучається. Бази даних часто змінюють адресу. Ніхто не може гарантувати їх доступність через 25-50 років. Більшість електронних матеріалів не можуть існувати поза електронного середовища. Тільки до обмеженого кола інформації можна застосувати друкування і зберігання інформації у паперовому вигляді.

Формати і програми постійно змінюються, тому завданням є не тільки збереження самих файлів, а й доступ до них. Це спричиняє необхідність у конвертуванні матеріалів для того, щоб їх змогли прочитати нові програми, що установлюються на нових комп’ютерах.

Поки що для вирішення цієї проблеми були запропоновані тільки два технічних рішення – міграція і емуляція, але обидва вони, на жаль, неадекватні поставленому завданню.

Міграція підчас просто означає копіювання даних на нові носії, але вона також може означати переведення документів з однієї системи кодування на іншу. Всі електронні документи, записи і дані знаходяться в залежності від програмного забезпечення, що забезпечує їх доступність і розуміння користувачами. Без такого програмного забезпечення біти, з яких складається електронний документ, залишаються незрозумілими.

Головними завданнями майбутнього розвитку систем і технологій повинні бути доступ і оптимальна функціональність, тому, що майбутні користувачі мають побачити матеріал у тому ж вигляді, яким бачать наші сучасники.

З проблемою збереження електронних документів тісно пов’язана проблема забезпечення безпеки комп’ютерних систем, об’єднаних у мережі. Сучасна електронна бібліотека – це складний інженерний організм, який потребує не тільки фінансових затрат, а й ума, і уваги для безпеки і збереження електронних ресурсів.

Безпека починається з системних адміністраторів, людей, які установлюють і підтримують комп’ютерні системи і мережі, що їх об’єднують. Грамотний адміністратор буде організовувати мережі і файлові системи таким чином, щоб користувачі мали доступ лише до конкретної інформації.

Саме так забезпечується адміністрування мережі Інтернет-Центру нашої бібліотеки. Оскільки Інтернет небезпечний, то основними завданнями адміністрування є забезпечення підтримки правових і етичних норм, стеження за безпекою системи, безперервний моніторинг системи, своєчасне резервне копіювання.

Засобами брандмауера наш адміністратор ізолює окремі сегменти мереж, захищає як ресурси серверу, так і користувачів від небажаного впливу зовнішнього світу. Він постійно використовує діагностичні програми для виявлення пошкоджень, забезпечує резервне копіювання, раз на добу зберігає всі конфігураційні файли, раз на тиждень – повний образ системи. Образи системи, що записані на компакт-дисках, зберігаються в окремому приміщенні.