
- •Зародження готельної справи в Україні
- •Міжнародний молодіжний обмін «Кордони перед нами – кордони всередині нас»
- •46. Екскурсійна діяльність в Україні
- •47, 50. Виникнення, функціонування та значення краєзнавчо-туристичного товариства‘Плай’
- •48, 55. Туристично- екскурсійна справа і краєзнавчий рух у Радянській Україні за період 1920-1933
- •49. Масовий туристичний рух в Укр. У 2 пол. Хх ст
- •51. Готельна справа у 2 пол. 19 – поч.. 20ст
- •52. Розвиток санаторно-курортних закладів в Україні
- •53. Українська республіканська рада по туризму та екскурсіях.
- •54. Виникнення в Україні перших історико архітектурних заповідників.Їх значення.
53. Українська республіканська рада по туризму та екскурсіях.
Організацією внутрішнього туризму та екскурсій в Україні в 70-80ті займалася Українська республіканська рада по туризму та екскурсіях (УРРТЕ). У 1985 р. система Центральної ради по туризму та екскурсіях мала в своєму підпорядкуванні 965 туристських об'єктів, здатних прийняти одночасно майже 400 тис. відпочиваючих. Питання туристсько-екскурсійної діяльності населення країни стали складовим елементом Комплексної програми розвитку виробництва товарів народного споживання і сфери послуг на 1986 - 2000 pp. Стосовно туризму вимоги Комплексної програми знайшли відображення в спільній постанові ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР, ВЦРПС і ЦК ВЛКСМ від 18 липня 1985 р. "Про заходи щодо розвитку туризму й удосконалення туристсько-екскурсійного обслуговування населення в країні в 1986 - 1990 роках і на період до 2000 року»,якою Центральній раді по туризму та екскурсіях, Бюро міжнародного молодіжного туризму "Супутник" і Державному комітету СРСР з іноземного туризму за участю зацікавлених міністерств і відомств було доручено забезпечити в 1986 - 2000 pp. подальший розвиток і удосконалення туристсько-екскурсійного обслуговування за рахунок реконструкції та розширення власної матеріальної бази, здійснити величезний комплекс найважливіших заходів. Виконання цих планів, безумовно, сприяло подальшому розвитку туризму в СРСР. Головним змістом постанови 1985 р. була її соціальна спрямованість. У документі підкреслювалося, що "туризм і екскурсії стали невід'ємною частиною життя народу, важливим засобом зміцнення здоров'я людей і раціонального використання вільного часу". Було намічено широкий комплекс заходів для зміцнення матеріально-технічної бази туризму, в тому числі і в Україні. Так, по лінії Центральної ради по туризму та екскурсіях ВЦРПС передбачалося будівництво туристських комплексів, готелів, баз і кемпінгів.
Особливу увагу було приділено залученню до туристсько-екскурсійної діяльності працюючої та учнівської молоді. Розширенню масовості й доступності туристсько-екскурсійної діяльності учнівської молоді, як і всіх трудящих, сприяла і створена в країні структура управління туризмом та екскурсіями, що зазнала подальшого вдосконалення. Співпраця Української республіканської ради по туризму та екскурсіях з різними зацікавленими міністерствами й відомствами сприяла зростанню доступності засобів туризму широким масам населення республіки.
54. Виникнення в Україні перших історико архітектурних заповідників.Їх значення.
Перші історико-культурні заповідники в Україні було створено ще у 20-х рр. ХХ ст. Проте масове зростання чисельності цих культурно-просвітницьких закладів у нашій країні припадає на 70-80-ті рр. ХХ ст.У цей час відбувається переоцінка деяких поглядів на минуле в радянській ідеології, у тому числі, на значення історико-культурної спадщини дорадянського періоду.
Особливо важливу роль у збереженні надбань минулого, в духовному розвитку нації, у розбудові її державності відіграють історико-культурні заповідники України. Вони є осередками активної науково-дослідницької і просвітницької діяльності; виховують високі почуття патріотизму, відповідальності за долю країни. На просвітницько-науковому рівні мовою експонатів та пам'яток історико-культурні заповідники розповідають про історію минулого та сучасні досягнення. Нині в Україні функціонує більше 60 історико-культурних заповідників державної та комунальної власності. Національний заповідник "Софія Київська" та Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, - включено до Списку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО.