9. Джерела муніципального права України, їх взаємозв’язок, ієрархічність та юридичні властивості.

Норми муніципального права знаходять відображен­ня в різних зовнішніх формах, які іменуються джерела­ми муніципального права.

      Основним джерелом муніципального права України є нормативні акти, ієрархію яких за юридичною силою становлять:

Конституція України,

Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»,

інші закони, предме­том яких є питання організації та здійснення місцевого самоврядування,

підзаконні акти з питань місцевого са­моврядування:

1.     нормативні укази Президента України,

2.     постанови Кабінету Міністрів України,

3.     нормативні акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Ради міністрів Автономної Республіки Крим,

4.     нормативні акти місцевого самоврядування - акти локальної нормотворчості.

Серед нормативно-правових актів місцевого само­врядування особливе місце займають статути тери­торіальних громад сіл, селищ, міст, які приймаються з метою врахування історичних, національно-культурних, соціально-економічних та інших особливостей здійснен­ня місцевого самоврядування.

  Особливе місце в системі спеціальних джерел муні­ципального права займають міжнародні договори - за умови їх ратифікації Верховною Радою України вони стають частиною національного законодавства України.

    Нормативні акти СРСР та УРСР виступають дже­релами муніципального права України лише за умови, що вони не суперечать законам України, ухваленим піс­ля проголошення незалежності України.

     Що стосується рішень Конституційного Суду Ук­раїни, то вони не містять нових норм права (в тому числі муніципально-правових норм), проте їх значення як джерел муніципального права пов'язане з тим, що в цих  актах встановлюється конституційність законів та інших правових актів.

10. Система муніципального права України.

Систему муніципального права складають інститути та норми муніципального права.Основними складовими системи муніципального права є його інститути. Вони являють собою групи правових норм, що регулюють найбільш споріднені муніципальні відносини, тобто системи відносин у сфері місцевого самоврядування.

Наявність інститутів муніципального права об'єктивно зумовлюється насамперед наявністю відносно самостійних, внутрішньо споріднених за змістом і формою груп муніципальних відносин, наприклад місцеві вибори, референдуми та інші форми безпосереднього волевиявлення територіальних громад, організація і діяльність представницьких органів місцевого самоврядування, організація і діяльність виконавчих органів місцевого самоврядування, статус сільських, селищних, міських голів тощо.

Відповідно до чинної Конституції України, цього Закону та інших законодавчих актів, прийнятих на їх основі і згідно з ними, основними інститутами муніципального права України визнані:

- інститут загальних засад місцевого самоврядування;

- інститут територіальних громад;

- інститут форм безпосереднього волевиявлення територіальних громад: місцевих виборів, місцевих референдумів та інших форм безпосередньої демократії;

- інститут представницьких органів місцевого самоврядування (рад);

- інститут виконавчих органів місцевого самоврядування;

- інститут сільських, селищних, міських голів;

- інститут органів самоорганізації населення;

- інститут територіальних основ місцевого самоврядування;

- інститут комунальної власності;

- інститут фінансових основ місцевого самоврядування;

- інститут об'єднань органів місцевого самоврядування;

- інститут гарантій місцевого самоврядування;

- інститут юридичної відповідальності органів і посадових осіб системи місцевого самоврядування.

Муніципально-правові норми, як і норми інших галузей права, поділяються на кілька видів, зокрема, за їх суттю, змістом, формами, джерелами, місцем і часом дії, об'єктами і суб'єктами муніципальних правовідносин тощо.