3. Предмет муніципального права.

Ми можемо спостерігати в структурі національного права зарубіжних країн існування окремої галузі права, предметом якої виступають відносини, що виникають у процесі здійснення управління на місцевих рівнях суб'єктами місцевого самоврядування, хоча офіцій­на назва цієї галузі може бути різною в різних країнах. Так, у Німеччині її традиційно іменують «комунальне право», а, наприклад, у Великій Британії, Іспанії, Росії, Швеції -«муніципальне право».    В Україні відповідна галузь права перебуває лише на етапі становлення. слід підкреслити, що предмет  муніципального права охоплює лише суспільні відносини, що складаються у зв’язку з організацією і здійсненням місцевого самоврядування(відносини місцевого самоврядування), що дозволяє  характеризувати муніципальне право як право місцевого самоврядування.      Предмет муніципального права є досить специфічним - його становлять суспільні відносини, що виника­ють не в окремій сфері суспільних відносин, а в різних сферах життєдіяльності суспільства - політичній, еконо­мічній, соціальній, духовній, тобто там, де реалізують свої повноваження територіальні громади та інші суб'єк­ти місцевого самоврядування. Об'єднує ці відносини те, що всі вони пов'язані з організацією та здійсненням особ­ливої форми публічної влади - місцевого самоврядуван­ня, тобто муніципальне право - це за своїм предметом право безумовно публічне, хоча це не виключає і наявно­сті в його структурі і приватноправових норм та інсти­тутів (вони регулюють відносини в тій сфері, де суб'єкти муніципального права виступають як приватноправові утворення, наприклад, діяльність комунальних підпри­ємств, оренда нерухомості, що перебуває у комунальній власності, тощо).

4. Методи правового регулювання муніципального права, їх особливості.

МЕТОД МУНІЦИПАЛЬНОГО ПРАВА  -  як галузі  національного права є способом її впливу на суспільні відносини, що виникають у процесі визнання, становлення, організації та здійснення муніципальної влади, а також реалізації та захисту муніципальних прав особистості. Розрізняють такі провідні методи муніципального права: імперативний і диспозитивний. Імперативний (публічно-правовий) методпередба­чає владний вплив на учасників суспільних відносин, вре­гульованих муніципально-правовими нормами, і він має пріоритетне значення, що обумовлене публічним характе­ром галузі муніципального права. Імперативні методи за­сновані на переважному застосуванні припису і включа­ють такі способи регулювання суспільних відносин:1) дозволяння -  надання учасникові права на здійс­нення певних дій; 2) заборона –  покладання на учасника обов'язку утриматися від здійснення певних дій; 3) зобов'язання - покладання на учасника обов'язку здійснити певні дії. Диспозитивний (приватноправовий метод) - це спосіб регулювання відносин між такими учасниками му­ніципально-правових відносин, які є рівноправними сто­ронами, і він може бути застосований, наприклад, при ре­гулюванні діяльності органів місцевого самоврядування, пов'язаної з реалізацією ними самоврядних повноважень. Диспозитивні методи пов'язані з дозволянням і включа­ють такі способи регулювання суспільних відносин:1) надання дозволу здійснити певні дії,  що мають правовий характер; 2) надання учасникам певних прав; 3)  надання учасникам можливості вільного обрання варіанта поведінки.      З урахуванням викладеного можна сформулювати таке визначення муніципального права: Муніципальне право України - це комплексна га­лузь національного права України, яку становлять правові норми, що регулюють суспільні відносини, пов'язані з організацією та здійсненням місцевого са­моврядування, закріплюючи при цьому основи місцево­го самоврядування, організацію та форми його здійс­нення, компетенцію та гарантії місцевого самовряду­вання, відповідальність органів і посадових осіб місцевого самоврядування.