
- •Поняття муніципального права як галузі права.
- •Історія становлення муніципального права.
- •Предмет муніципального права.
- •Методи правового регулювання муніципального права, їх особливості.
- •Муніципально-правові інститути.
- •Муніципально-правові норми, їх особливості та класифікація.
- •Характеристика і структура муніципально-правових відносин, їх види.
- •Суб’єкти, об’єкти і зміст відносин.
- •Джерела муніципального права України, їх взаємозв’язок, ієрархічність та юридичні властивості.
- •Система муніципального права України.
- •Проблеми та перспективи розвитку галузі муніципального права України.
- •Поняття муніципального права України як науки про місцеве самоврядування.
- •Джерела науки муніципального права України.
- •Муніципальна реформа на сучасному етапі.
- •Муніципальне право як навчальна дисципліна.
- •Місце муніципального права серед дисциплін юридичного профілю.
- •Зародження наукових знать про місцеве самоврядування.
- •Громадівська теорія місцевого самоврядування.
- •Державницький підхід до місцевого самоврядування.
- •Комбінована теорія місцевого самоврядування.
- •41. Повноваження територіальних громад. Територіальні громади здійснюють такі повноваження:
- •66. Особливості повноважень районних у містах рад та їх виконавчих органів
- •103. Акти голів районної, обласної, районної в місті ради.
- •112.Організація роботи виконавчого комітету місцевих рад.
- •109. Поняття і система виконавчих органів місцевих рад.
- •113. Акти виконавчих комітетів місцевих рад.
- •115. Виконавчий апарат районної і обласної ради.
- •119.Принципи організації та діяльності органу самоорганізації населення
- •126.Забезпечення реалізації повноважень орг.-в сам-ї насел-ня.
- •129. Поняття та види муніципальних асоціацій в Україні.
- •130. Повноваження мун-х асоціацій. Акти муніципальних асоціацій в Україні.
Зародження наукових знать про місцеве самоврядування.
Теорії місцевого самоврядування можна визначити як сукупність заснованих на історичному досвіді наукових поглядів і уявлень, спрямованих на пояснення суті, організації муніципального (місцевого) управління та співвідношення його з управлінням публічним.
Основи правових систем місцевого самоврядування більшості європейських держав, а також Японії, США та інших країн були закладені під час муніципальних реформ XIX століття, однак традиції общинного самоврядування беруть свій початок в організації полісної демократії античного світу. Муніципалітетом називалося міське управління, що бере на себе обов'язок рішення загальноміських завдань, а також розпорядження господарськими засобами. З'являється цей термін в період республіки у Стародавньому Римі. Цим терміном називалися міста, які користувалися правами самоврядування. Варто відзначити, що під муніципалітетом в даний час розуміється обирається міське і сільське самоврядування. Однак у деяких країнах муніципальним є лише міське самоврядування. Принцип самоврядування був загальним принципом місцевого управління Італії періоду республіки, коли Рим з маленької латинської громади перетворюється на величезну державу з великою територією. Законом 45 р. до н.е. Юлій Цезар встановив деякі загальні правила щодо місцевого міського устрою, а саме: основою муніципального управління був встановлений принцип широкої автономії у місцевих справах, хоч і під контролем Риму. За своєю суттю організація муніципального пристрою була копією державного устрою Риму. Народні збори всіх громадян громади, організоване за місцевим куріям, було вищим органом місцевого самоврядування. В умовах демократичної, правової держави взаємовідносини держави і особистості, центральних органів влади та місцевих громад принципово інші, ніж у абсолютистском державі, яке І. Кант називав державою сваволі. Таким чином, цілком природно те, що місцеве самоврядування, яка передбачає відому незалежність і відособленість в системі органів державної влади, стало гаслом політичних рухів і правових реформ XIX ст. На теорію і практику конституційного розвитку європейських держав великий вплив зробили французькі конституції XVIII ст., А також Конституція Бельгії 1831 р., яка зіграла значну роль у поширенні ідей місцевого самоврядування в Європі. У цій конституції містилася стаття, присвячена общинному управління. Так само варто відзначити, що поряд із законодавчою, виконавчою і судовою владою Конституція Бельгії визнавала і четверту владу - муніципальну. Француз Ж.-Г. Туре, ідеї організації общинного управління якого знайшли відображення в Конституції Бельгії, сформулював дві основні проблеми вчення про місцеве самоврядування:
поняття про власні общинних справах, притаманних природним чином муніципальному управлінню;
поняття про державні справи, які держава передає до місцевого самоврядування.
Ці два поняття одержали згодом свій розвиток у різних теоріях місцевого самоврядування.
У першій половині XIX століття розробляються теоретичні основи про місцеве самоврядування. Одним з перших звернувся до цих проблем французький державний діяч А. Токвіль. Він писав: «Громадські інститути грають для встановлення незалежності ту ж роль, що і початкові школи для науки; вони відкривають народу шлях до свободи і вчать його користуватися цією свободою, насолоджуватися її мирним характером. Без общинних інститутів нація може сформувати вільний уряд, однак справжнього духу свобод вона так і не набуде. Скороминущі пристрасті, хвилинні інтереси, випадкові обставини можуть створити лише видимість незалежності, однак деспотизм, загнаний усередину суспільного організму, рано чи пізно знову з'явиться на поверхні ». Таким чином, в XIX столітті сформувався цілий ряд теорій місцевого самоврядування, в яких по-різному розглядається його сутність.
Фадєєв В.І. називає п'ять теорій самоврядування: теорію вільної громади, громадську теорію самоврядування, державну теорію самоврядування, теорію дуалізму муніципального управління та теорію соціального обслуговування. Найбільш вірним є думка Л. Веліхова, який виділяє наступні теорії місцевого самоврядування: вільної громади, суспільну (господарську) і державну.