5. Англія – економічний лідер епохи промислового капіталізму.

Завдяки створенню першої в історії людства фабрично-заводської промисловості, Англія в останній чверті ХVІІІ в. зайняла виняткове місце у світовім господарстві й міжнародній політиці. Хоча темпи її економічного росту були невеликі й становили близько, цей показник вище, ніж в інших європейських країн. В 1820-1870 г. темпи росту англійської промисловості досяглися вже 1,5 % у рік. Англія добувала 2/3 усього вугілля, робила більш половини металу й полотна. ДО 1870 г. вона розташовувала 31,9 % світового промислового потенціалу. Англія виступає не тільки як виробник, але й великий споживач сировини й харчових продуктів. Це стимулює розвиток торгівлі й торговельного флоту. Англія виступає й світовим кредитором, відіграючи роль диригента міжнародного оркестру золотого стандарту.

Промислово-торговельної гегемонії сприяла економічна політика держави. До 40- х рр. ХIХ в. вона протікає в рамках протекціонізму, супроводжуваного високими митами на іноземні товари. ЗІ зміцненням пануючого положення, бідуючи в ринках збуту своєї продукції, Англія переходить до політики фритредерства, що виявився в тому числі в скасуванні "Хлібних законів" (1846 г.) і Навігаційного акту (1860). Яскравим проявом нових пріоритетів зовнішньоекономічної діяльності підприємств став розвиток відносин із Францією. Так, за договором 1860 м. Англія скасувала мита на французькі шовки й продовольство, а Франція - на англійські машини, металовироби, вугілля, вовну. Подібні договори не були рівноправними, тому що дешевина англійських товарів приводила до витиснення національних французьких товарів із внутрішнього ринку.

До середини 60- х г. ХIХ в. Англія має активний торговельний баланс, потім торговельний баланс стає пасивним, але загальний розрахунковий баланс залишається активним (пасивне сальдо компенсувалося "невидимим експортом": транспортними послугами й рухом капіталу). Однак відсутність конкуренції на внутрішньому й колоніальних ринках, а також стереотипи поведінки країни-лідера спричинили до стагнації в розвитку й, в остаточному підсумку, втраті Англією свого положення на світовому ринку.

6. Перетворення сша на лідера світової економіки на початку хх сторіччя.

• ХІХ-ХХ ст. – підйом у економічному розвитку

• Щорічний приріст сукупного суспільного продукту

• Виробництво збільшено у 9разів

• 1882 перша комерційна електростанція

• 90ті роки – Форд створив перший автомобільний завод

• Масове виробництво одягу, напівфабрикатів.

• Ріст внутрішнього ринку

• Безкоштовна роздача земель

• Товарний характер виробництва

3. Мануфактурний період світової економіки і перехід до індустріального суспільства.

Мануфактура(розсіяна, централізована, змішана) – перший тип капіталістичного підприємства. (XVI - XIX ст.)

Заснована на:

• Розділенні праці

• Наймааній ручній праці

• Примітивній техніці

США, Німеччина, Росія – молодий капіталізм

Голандія, Франція, Англія – старий капіталізм

Параметри індустріального суспільства:

• Перевага промислової продукції в національному доході держави

• 45-75% зайнятість населення у промисловості

• Перевага міського населення над сільським

• Випуск однорідної продукції

• Головна роль належить: видобувній, ткацькій, машинобудівній, металургійній промисловості

• Брак ресурсів та палива

• Енергетичну базу треба поновлювати