13. Основні джерела та структура фінансування тнк

Категорії джерел фінансування ТНК:1)власні джерела: - прибуток, - амортизація, - кошти від продажу власного майна та на оренду 2)Equity: - продаж акцій компанії, - фін інструменти, які прив’язані до акцій (гаранти на купівлю акцій і ін), - інтелектуальна власність, як частина к-лу компанії. 3) борги (delf): - відстрочка платежу із постачальниками, - облігації, - векселя, - loans, 4) Інші:- ліцензії, - субсидії (для інвестиційного проекту), - лізінг устаткування (або чого-небудь іншого).Можуть бути в різних валютах.В орг-ній стр-рі більшості ТНК виділяють 3 осн блоки: фінансово-ек-й, індустріально-промисловий, торгово-комерційний. Особливість фінансово-ек-го блоку- його функт-ня забезпечує нормальну д-сть усіх стр-рних підрозділів компанії. Фінансово-ек-й блок - це мережа кредитно-фін-х установ: комерційні банки, страхові, інвестиційні, лізингові, фінансові, пайові, трастові, пенсійні фонди і компанії. Гол завдання - залучення й акумулювання фін-х коштів, а також уп-ня фінансами на основі підтримки стійкого балансу між ресурсами і заявками на ці ресурси з боку ін учасників ТНК, вироблення інвестиційної політики і здійснення капіталовкладень, забезпечення ек-ї безпеки, упр-ня ризиками, правильна й ефективна побудова внутрішньої ек-ки всієї групи. Залежно від способу орг-ної побудови і підтримки д-сті ТНК головна орг-ція може набувати вигляду материнської компанії (холдингова стр-ра), наради президентів головних фірм, що водночас є й нарадою керуючих чи акціонерів, виступати трастовим відділенням комерційного банку. Холдинговий механізм групової орг-ції є домінуючим в утворенні та функт-ні багатьох закордонних ТНК на нац і транснаціональному рівнях. Холдингові компанії можуть виконувати різноманітні функції. Найчастіше це інвестиційна д-сть (холдингова компанія як власник контрольних пакетів акцій п-ств) або інвестиційна д-сть у поєднанні з вир-чою, комерційною та ін ф-ціями. Оперативний контроль охоплює, як правило, такі компоненти: угоду з фінансових питань, що регулює порядок викор-ня річного прибутку, ін вест-ї та дивідендної політики; договір про єдине упр-ня, що визначає ф-ції керівництва ТНК.Фінансовий контроль, здійснюваний трастовими підрозділами, - осн форма контролю за великими нефінансовими корпораціями.

14. Міжнародне залучення кредитів та фінансові інструменти міжнародного ринку капіталу.

Financing:-debt: фін-ння шляхом залучення боргу;-equity: шляхом залуч.акц.к-лу;-re-financing: реф-ння приб-ку\боргу\equity. К-л компанії поділ-ся: -long-term: залуч. На поповнення ОК-лу, тому що в-ть ОК переноситься на продукцію на протязі часу.; м.б.> ніж в-ть ЩЛ, бо є додатк.кошти для поповнення обіг.коштів; -short-term debt: залуч.кошти для поповнення пот.к-лу. Чому виникає потреба в МК? 1.обмеженість кредитів по обсягам та термінам на нац.р-ку, 2.Відносно висока ціна залучень на нац.р-ку, 3.обмеженість використання інструментів боргу на нац.р-ку, 4.потреба в фін-нні імп-ту, 5.потреба в фін-нні експ-орієнтованих в-в, 6.потреба в фін.міжн.інвест.проектів. Пропозиція кред.рес-сів визнач.: 1.обсягом між.кредит.ліквідності,я.складають Г активи б-ків, строк.депозити в б-ках, 2.обсяг між.фін.ліквідності у вигляді інструментів боргу. Інструменти залучення: -компанії, банки: залуч.рес-си на умовах наявності фінансово прийнятих цілей\забезпечення; -муніципалітети, держави: позич.Г на фін.публічного сектору ек-ки ? під.заст.держ.власності\заг.держ. або муніцип.інтереси привелюють над критеріями фінанс.вигоди. Потреби в МК: 1.визначення потреб в міжнар.залученнях (ск.необх.Г і для чого), 2.визнач.терміну залучення, 3.виз.опт.ціни залуч., 4.необх.виз.ціну залучення (чи це буде кредит\акц-ний к-л), 5.визнач.форми забезпечення..цього залучення, 6.виз.валюти залучення, 7.виз.м-дів хеджування вал.і %-го ризику в процесі повернення рес-сів. Форми МК: 1.МК фінанс, комерц. І товарний; р-к МК-тів, 2.2. Між.інструменти боргу: р-к між.інструм.боргу, обліг, інстр-ти типу обліг. ( Euro-commercial paper), похідні інстр-ти від облігац. Міжнар кредит - екон. відносини між резидентами різних країн з приводу надання та викор-ня залучених ресурсів або еквівалент.фін.активів на умовах строковості, повернення, плати за викор-ня екон. відповідальності. Суб’єктами МК виступають банки, кред. установи різних країн, міжнар.інституції та інші юрид.і фіз.особи. залежно від суб’єктів розрізняють такі види МК: МК між фірмами різних країн як різновид комерц.кредиту, банк.кредит у міжнар. торгівлі, міждержав. кредити, кредити міжнар. кред.орг-цій. Головна мета кредиторів полягає в отриманні максим.процента чи підприємниц.прибутку. При цьому джерелом процента є додана вар-ть, що створ-ся в країні боржника. МК викорис-ся для: 1)Забезп-ня перерозподілу фін.і матер. ресурсів між країнами та їх ефективнішого викор-ня. 2)Посилення процесу нагромадж-ня в межах усього світ.гос-ва, коли тимчасово вільні кошти одних країн спрямов-ся на фінанс-ня капіталовкладень в інших. 3)Прискорення розвитку продукт.сил тощо. Основ.ознакою МК є те, що він являє собою форму руху позич.капіталу у сфері міжнар.екон.відносин. рух цієї форми капіталу пов’язаний з наданням суб’єктам світ.ринку валют. та кред.ресурсів на умовах повернення, визначення строків, на які кредити надані, та виплати відповідної нагороди за позичку у формі відсотка.