8. Регулювання діяльності тнк.

1.Міжнародне:кодекс прямих іноз інвестицій - регулює захист права інвестора;кодекс корпоративного упр-ня - заг принципи і правила здійснення корпоративного упр-ня: відкриття влісності корпорації, відкриття фін інформації про д-сть корп, конвергенція нац. та міжн. стандартів, права працівників, аудит, соц.політика.2.Двостороннє:Угода про уникнення подвійного оподаткування та попередження проти уникнення від оподаткування;Угода про взаємний допуск та захист прав власності інвестора

В Євросоюзі:- антимонопольне законодавство;- відкритий пільговий режим;- передбачено можливість єдиних стандартів зайнятості;- можливість створення профспілок. 3. Національне регулювання:- визначення частки власності іноз інвестиційних компаній на територіїкраїни

- обмеження щодо менеджменту в деяких країнах;- нац.законодавство передбачає недоторканість та гарантію власності іноз.інвесторів, але в деяких випадках передбачає право держави на користування цінною власністю;

- проведення політики партнерства з місцевими компаніями.

Принципи регулювання ТНК: дотримання міжнар-го права; підпорядкованість праву країни перебування; урахування політики цієї країни в галузі розвитку та права; співробітництво з країною перебування з виключенням практики підкупу та субсидій, а також обов'язкове невтручання у внутрішні справи. регулювання д-сті ТНК на регіональному рівні відіграє певну роль, але воно ще не спроможне захистити країни, особливо ті, які стали на шлях самост-го розвитку. Тому саме ці

країни і висунули вимоги про встановлення нового міжнар-го ек-го порядку, в межах якого здійснювалося б правове регулювання д-сті ТНК.

9. Зміст глобальної стратегії тнк. Конкурентні переваги тнк

3 осн варіанти стратегій ТНК – по ЮНКТАД:Resourse-seeking – ресурсо-орієнтовані;Market-seeking – ринково-орієнтовані;Efficiency-seeking – ефективно-орієнтовані.Можуть також бути:Стратегія імпортозаміщення;С. експортного плацдарму;С. освоєння стратегічних ресурсів;С. розвитку глобального нетворку (лідерства).Стратегія імпорту:Потенційний імпорт повинен враховувати аспекти двох видів:процедурні – митні правила і нормативи у відношенні до імпорту;стратегічні, які проявляються в більш тривалій перспективі. Найважливішою стратегічною проблемою є імпорт товарів, вироблених іноз-ми п-твами, які є зв'язаними з головною фірмою.Експортна д-сть:збільшує обсяг продаж;сприяє реалізації ефекту масштабу вир-ва ;є менш ризикованої ніж прямі інвестиції в інших країнах;дозволяє компанії диверсифікувати розміщення виробничих потужностей.

Прямий продаж:Варіант прямого продажу (dіrect sellіng) вибирається експортером заради встановлення більш твердого контролю над функцією маркетингу й отримання більш високого прибутку. Непрямий продаж (іndіrect sellіng) означає, що виробник діє через іншу фірму в країні базування, направляючи свою продукцію на міжнародний ринок.

Торгово-експортні компаніїТЄК (компанії, що займаються непрямими продажами в інтересах виробників) можуть бути створені:конкурентами і не підпадати під дію антитрестовського законодавства;урядами країн і місцевою владою;провідними світовими банками;великими ТНК.

Стратегія ТНК формується також з урахуванням очікуваної динаміки відсоткових ставок на різних національних ринках, курсів валют, умов кредитування та фінансування експортних операцій у кожній країні, де розміщені підрозділи ТНК.

Виходячи з умов здійснення діяльності на міжнародному ринку, ТНК може отримувати й використовувати такі конкурентні переваги:1)В межах ТНК існує можливість консолідації фінансових та інших ресурсів для здійснення дій, спрямованих на розширення або консолідацію своєї частки ринку в певній країні, що надає їй надзвичайні можливості, особливо у конкуренції з національними компаніями. 2)ТНК використовує певну збутову мережу (оптову та роздрібну) в усіх країнах світу. Окрім можливостей стабільного збуту продукції, це дає ТНК змогу з меншими витратами диверсифікувати свою діяльність, а також отримати економію на масштабах операцій (за рахунок зниження витрат на збут). 3)Диверсифікована ТНК може використати свою торговельну марку (brand-name) з тим, щоб здійснювати нові види діяльності, спираючись на маркетингові переваги, адже витрати на рекламу та просування товару на ринок будуть набагато менші, 4)Централізоване координування досліджень і розробок (R&D) результати якого в майбутньому можуть використовуватися як філіями в різних країнах, так і в різних видах бізнесу, який здійснюють підрозділи ТНК.