1.2. Визначення поняття науки

Складність науки обумовила різноманітність визначення її предмету. Вихідною основою розуміння науки є сама наукова діяльність, наукова творчість, а також вивчення загальних та специфічних законів природи і суспільства. Поняття наука формується на основі єдиного гносеологічного і соціологічного підходу до розкриття її природи. З огляду на принципове значення цього поняття розглянемо деякі типові визначення науки.

Наука за І.І. Лемманом – це цілісна самостійна соціальна система, особлива форма діяльності людей, що об'єднує вчених, техніку, установи. Наука служить для пізнання об'єктивних законів природи, суспільства і людської свідомості з метою передбачення подій та практично революційного перетворення дійсності.

Наука за І.С. Алексєєвим являє собою сферу людської діяльності, функцією якої є утворення і теоретична систематизація об'єктивних знань про дійсність, що оточує людину. Наука – це одна із форм суспільної свідомості людини. У перебігу історичних подій наука перетворюється у продуктивну силу суспільства та найважливіший соціальний інститут.

Наука містить у собі не лише власну діяльність людини, спрямовану на одержання знань, але й результат цієї діяльності – суму отриманих на даний момент наукових знань, які в сукупності утворюють наукову картину світу.

Термін «наука» вживається для позначення окремих галузей наукового знання. Безпосередня мета науки – описання, пояснення, передбачення процесів і явищ дійсності, які складають предмет її вивчення на основі законів, що нею вивчаються. Таким чином, мета науки у широкому розумінні являє собою теоретичне віддзеркалення дійсності.

Наука – це сфера дослідницької діяльності, спрямована на виробництво нових знань про природу, суспільство і процеси мислення. Вона містить в собі усі умови і моменти цієї діяльності, а саме: вчених з їх знаннями і здібностями, кваліфікацією і досвідом, наукові установи, експериментальне і лабораторне устаткування, методи науково-дослідної роботи, поняття і категоріальний апарат, систему наукової інформації, а також усю суму знань, що виступають як засоби наукового пізнання.

Мета науки полягає в з'ясуванні природи, описуванні, поясненні та прогнозуванні процесів та явищ дійсності, що с предметом її вивчення на підставі відкритих закономірностей об'єктивного світу, для забезпечення здоров'я та життя людини, охорони довкілля, появи нових товарів та технологій їх виробництва. Пізнавальний бік наукової діяльності тісно пов'язаний із прагматизмом – встановленням напрямків та способів використання отриманих наукових знань.

Поняття наука невід'ємне від поняття наукова діяльність, під якою відповідно до статті 1 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» розуміється інтелектуальна творча діяльність, спрямована на одержання і використання нових знань. Основними її формами є фундаментальні та прикладні наукові дослідження. Таким чином, наука – це сфера людської діяльності, зорієнтована на розробку і теоретичну систематизацію об'єктивних знань про дійсність (навколишній матеріальний та нематеріальній світ); форма суспільної свідомості, що включає у себе діяльність з отримання нових знань та її результат – систему знань про навколишній світ.