МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ

До друку і в світ дозволяю.

Перший проректор

__________ В.В. Семенець

«___» __________ 2010 р.

Конспект лекцій

з дисципліни «МЕТОДИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ»

для студентів спеціальності 8.092701 – "Технології

друкованих видань" та 8.092704 – "Комп’ютеризовані

технології і системи видавничо–поліграфічних виробництв"

усіх форм навчання

Всі цитати, цифровий, фактичний ЗАТВЕРДЖЕНО

матеріал та бібліографічні відомості кафедрою ІКГ

перевірені, написання одиниць Протокол № 10

відповідає стандартам. від 31 серпня 2010 р.

Упорядник: В.П. Авраменко

Відповідальний випусковий: В.П. Ткаченко

Начальник методичного відділу І.О. Мілютченко

Начальник КВВ УВВПЦ Б.П. Косіковська

Поз. 38

Харків 2010

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ

Конспект лекцій

з дисципліни «МЕТОДИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ»

для студентів спеціальності 8.092701 – "Технології

друкованих видань" та 8.092704 – "Комп’ютеризовані

технології і системи видавничо–поліграфічних виробництв"

усіх форм навчання

ЗАТВЕРДЖЕНО

кафедрою ІКГ

Протокол № 10

від 31 серпня 2010 р.

Харків 2010

Конспект лекцій з дисципліни «МЕТОДИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ» напряму підготовки 0927 – "Видавничо-поліграфічна справа" для магістрантів спеціальності 8.092701 – "Технології друкованих видань" та 8.092704 – "Ком-п’ютеризовані технології і системи видавничо-поліграфічних виробництв" / Упоряд.: В.П. Авраменко, В.П. Ткаченко.  Харків: ХНУРЕ, 2010.  120 с.

Упорядники: В.П. Авраменко, В.П. Ткаченко

ЗМІСТ

Вступ до навчальної дисципліни . . . . . . . . . . . . . . 6

Модуль 1. Шляхи наукового пізнання складних систем . . . . . 7

1. Виникнення, визначення і класифікація наук . . . . . . . . . . 7

1.1. Етапи виникнення науки . . . . . . . . . . . . . . . .7

1.2. Визначення поняття науки . . . . . . . . . . . . . . . 8

1.3. Класифікація типів науки . . . . . . . . . . . . . . . 10

1.4. Фінансування типів науки . . . . . . . . . . . . . . 13

Контрольні питання й завдання . . . . . . . . . . . . . . 15

Самостійна робота . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15

2. Етапи розвитку науки і наукової творчості . . . . . . . . . . . 16

2.1. Основні етапи розвитку науки . . . . . . . . . . . . . 16

2.2. Наука як соціальна інституція . . . . . . . . . . . . . 19

3.3. Наука і науковознавство . . . . . . . . . . . . . . . 23

Контрольні питання й завдання . . . . . . . . . . . . . . 26

Самостійна робота . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 26

3. Виникнення осередків науки в Україні . . . . . . . . . . . . . 27

3.1. Осередки освіти, знань і науки в Україні . . . . . . . . . 27

3.2. Виникнення університетів на теренах України . . . . . . 31

3.3. Виникнення і розвиток друкарства в Україні . . . . . . . 35

Контрольні питання й завдання . . . . . . . . . . . . . . 36

Самостійна робота . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 36

4. Системний підхід у науковому пізнанні . . . . . . . . . . . . 37

4.1. Визначення та класифікація систем . . . . . . . . . . . 37

4.2. Методологія системного підходу . . . . . . . . . . . . 42

Контрольні питання й завдання . . . . . . . . . . . . . . 43

Самостійна робота . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 43

5. Задачі і методи наукових досліджень . . . . . . . . . . . . . .44

5.1. Задачі і методи теоретичних досліджень . . . . . . . . . 44

5.2. Задачі і методи експериментальних досліджень . . . . . . 46

5.3. Методики проведення наукових досліджень. . . . . . . . 49

Контрольні питання й завдання . . . . . . . . . . . . . . 51

Самостійна робота . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 51

6. Інформаційний підхід у науковому пізнанні . . . . . . . . . 52

6.1. Інформація як наука для досліджень . . . . . . . . . . 52

6.2. Наукові документи і наукові видання . . . . . . . . .. . 56

6.3. Державна система науково-технічної інформації . . . . . . 59

Контрольні питання й завдання . . . . . . . . . . . . . . 60

Самостійна робота . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 60

Модуль 2. Методології наукового пізнання складних систем . . . 61

7. Методологія наукових досліджень . . . . . . . . . . . . . 61

7.1. Тема і задачі наукових досліджень . . . . . . . . . . 61

7.2. Методологія теоретичних досліджень . . . . . . . . . 63

7.3. Методологія гіпотетичних досліджень . . . . . . . . . 66

Контрольні питання й завдання . . . . . . . . . . . . . . 68

Самостійна робота . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 68

8. Оформлення результатів наукових досліджень . . . . . . . . . . . 69

8.1. Правила оформлення науково-дослідних робіт . . . . . 69

8.2. Рецензування науково-дослідних робіт . . . . . . . . 76

8.3. Методологія складення наукової експертизи . . . . . . . 79

Контрольні питання й завдання . . . . . . . . . . . . . . 80

Самостійна робота . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 80

9. Суб’єкти наукової діяльності . . . . . . . . . . . . . . . . 81

9.1. Фізичні особи як суб’єкти наукової діяльності . . . . . 81

9.2. Юридичні особи як суб’єкти наукової діяльності . . . . 84

Контрольні питання й завдання . . . . . . . . . . . . . . 91

Самостійна робота . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 91

10. Керівництво науковими дослідженнями . . . . . . . . . . . 92

10.1. Статус керівника наукового дослідження . . . . . . . . 92

10.2. Аспірант як суб'єкт наукової діяльності . . . . . . . . 96

10.3. Здобувач як суб'єкт наукової діяльності . . . . . . . . 99

Контрольні питання й завдання . . . . . . . . . . . . . 101

Самостійна робота . . . . . . . . . . . . . . . . . . 101

11. Реформування організації вищої освіти в Україні . . . . . . . 102

11.1. Система вчених ступенів і наукових звань в Україні . . . .102

11.2. Визначення вчених ступенів та наукових звань в Україні . 105

Контрольні питання й завдання . . . . . . . . . . . . . 107

Самостійна робота . . . . . . . . . . . . . . . . . . 107

12. Основні вимоги до дисертацій і авторефератів . . . . . . . . . . 108

12.1. Структура та вимоги до кандидатської дисертації . . . 108

12.2. Структура та вимоги до автореферату дисертації . . . 112

Контрольні питання й завдання . . . . . . . . . . . . . 115

Самостійна робота . . . . . . . . . . . . . . . . . . 115

Рекомендована література . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 116

Вступ до навчальної дисципліни

Матеріал пропонованого конспекту лекцій з дисципліни «Методи наукових досліджень» містить систематизовані зведення методологічного, науково-теоретичного і методичного характеру, які зорієнтовані на магістрантів напряму підготовки «Видавничо-поліграфічна справа». Приведені розділи дисципліни «Методи наукових досліджень» можуть бути використані в більш доступному вигляді бакалаврами та спеціалістами відповідного напряму.

Вивчення цієї дисципліни збігається з початком роботи студентів над виконанням курсових, дипломних та магістерських наукових робіт за обраним ними фахом і періодом активної участі молодих спеціалістів у науково-дослідній роботі. Глибоке вивчення цієї дисципліни допоможе всебічно підготовитися до вступних іспитів в аспірантуру, проведення наукових досліджень і здачі кандидатських екзаменів.

Об’єктом навчальної дисципліни є процеси пізнання навколишньої дійсності, творчі процеси вироблення теоретичних і методичних знань, що створюють проблему в наукових дослідженнях, удосконаленні й створенні нових наукових об’єктів і технічних систем.

Предметом навчальної дисципліни є проблемно-орієнтований інструментарій у вигляді різного типу інформаційних технологій, методологій наукових досліджень процесів і явищ, конструктивних моделей, обчислювальних процедур і алгоритмів розв’язування досліджуваних завдань.

Методами навчальної дисципліни є методи інформаційного забезпе-чення наукових досліджень; методи наукового пізнання навколишнього середовища; методи теоретичних, емпіричних (експериментальних) і евристичних досліджень; методи підтримки прийняття рішень, а саме методи оперативного аналізу, методи інтелектуального аналізу, методи візуального аналізу і метод аналізу текстової інформації; експертні методи пошуку нових ідей і прийняття творчих рішень.

Зазначений конспект можна розглядати як допоміжний довідник бакалаврам, спеціалістам, магістрантам і аспірантам, тобто тим, кому при виконанні наукової праці важливо чітко знати, з чого починається і чим закінчується наукове дослідження, а також знати, з як захистити виконані автором дослідження.

МОДУЛЬ 1. ШЛЯХИ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ СКЛАДНИХ СИСТЕМ

1. ВИНИКНЕННЯ, ВИЗНАЧЕННЯ І КЛАСИФІКАЦІЯ НАУК

1.1. Етапи виникнення науки

Виникнення науки в Європі сягає 6-5 століття до різдва Христового. Одним із головних місць її виникнення була Давня Греція. Соціальні, економічні, культурні і духовні умови, що склалися у містах-державах, сприяли зруйнуванню міфологічних систем, а рівень розвитку виробництва і соціально-економічних відносин сприяв розділенню розумової та фізичної праці. Справа у тому, що окремі елементи наукових знань існували й у більш давньому суспільстві, але вони мали розрізнений характер.

Ще Платон, Сократ і Аристотель висунули на перший план діалектичну природу мислення. Так, Аристотель вивчав принципи побудови суджень, питання термінології, правила умовисновків та ін. А. Ф. Бекон та Г. Галілей у ХVІ-ХVII столітті обґрунтували, що наукове пізнання базується лише на планомірному експерименті.

Рене Декарт розробив правила раціоналістичного методу, відповідно до якого достовірними слід вважати тільки ті положення, які чітко і виразно усвідомлюються. Гегель затве рдив діалектику, як загальний метод пізнання й духовної діяльності, а також зробив спробу розкрити протиріччя розвитку буття і мислення.

Відомо, що кожна конкретна наука використовує свою методологію і свої (спеціальні) методи. Методологія – це система принципів і засобів організації та побудови теоретичної і практичної діяльності. У XX столітті відбулося зростання методологічних досліджень, і методологія перетвори-лася у спеціальну сферу філософського знання. Метод – це сукупність прийомів та порядок організації практичного і теоретичного засвоєння дійсності.

Соціальні функції науки змінювалися й розвивалися протягом історії людства, як і сама людина. Прийнято виділити такі три групи соціальних функцій науки: світоглядну функцію, функцію науки як безпосередньої виробничої сили; функцію науки як соціальної сили. У різні часи ці функції були представлені по-різному, наприклад, у середньовіччі світоглядні проблеми в суспільстві обговорювалися у теології, а для сучасного виробництва широко застосовуються наукові знання.

Сьогодні дослідження і методи науки широко використовуються у розробці програм соціального та економічного розвитку. Наукове пізнання істотно відрізняється від звичайного пізнання. Науковий та життєвий досвід відрізняються своєю глибиною, спрямованістю і мовою (справа у тому, що звичайна мова не є достатньою для адекватного, чіткого і багатозначного відбиття оточуючої дійсності). Потому, щоб описати феномени, наука виробляє свою, спеціальну мову, яка здатна описати явища, що вивчаються.

Вироблення чіткої термінології – неодмінна вимога наукової термінології. Наукове знання передбачає більшу глибину обґрунтування і системності, а наукове дослідження відрізняється від звичайного методами пізнання.

Сучасна наука має свої етичні норми, на основі яких здійснюється взаємодія свободи і відповідальності. Існуючий досвід доводить, що наука має величезну потенційну силу як прогресивного, так і руйнівного характеру. Наслідки наукового пошуку завжди повинні осмислюватися у моральному плані. Дії вчених підкоряються певній системі етичних норм. Питання співвідношення істини і добра обговорювалися як на Сході, так і на Заході.

Вже у першому тисячолітті до різдва Христова Сократ вважав, що людина за своєю природою прагне до кращого, а зло чинить внаслідок незнання. Пророки і мислителі Старого і Нового Заповіту у релігійному плані вирішують ту ж саму дилему. Любов до Бога і ближнього проголошується вищою цінністю релігії, науки і мистецтва. Актуальними вважаються моральні й духовні питання в сучасній науці. Так, у генній інженерії та біотехнології вони визначають навіть межі досліджень. Будь-яка наука базується на безкорисливому відстоюванні та пошуку істини, прагне до універсалізму знань.