- •Механізм функціонування інвестиційного ринку.
- •Напрямки створення сприятливих умов інвестування та шляхи активізації інвестування.
- •Інвестиційна діяльність підприємства: мета, завдання та функції.
- •Суб’єкти інвестиційної діяльності: основні та функціональні.
- •Держава як суб’єкт інвестування.
- •Індивідуальні та інституціональні інвестори.
- •Об’єкти інвестиційної діяльності.
- •Участь фінансових посередників в інвестуванні.
- •Вітчизняний досвід функціонування інститутів спільного інвестування.
- •Характеристика фінансових інвестицій за чинним законодавством України, їх облік та розкриття інформації у фінансовій звітності.
- •Характеристика цінних паперів як об’єктів фінансового інвестування.
- •Ринок цінних паперів, учасники ринку цінних паперів та їх функції.
- •4. Учасники ринку цінних паперів та їх функції
- •Похідні цінні папери, їх відмінність від основних цінних паперів.
- •Фондова біржа, її роль і функції
- •Методи оцінки інвестиційних якостей цінних паперів.
- •Формування портфеля цінних паперів та методи управління ним. Теорія інвестиційного портфеля.
- •Особливості депозитарної діяльності . Учасники національної депозитарної системи.
- •Сутність та структура реальних інвестицій.
- •Капітальні інвестиції як форма реальних інвестицій: суть, види та структура.
- •Особливості реалізації реального інвестування.
- •Інвестиції в оборотні активи.
- •Оцінка об’єктів реальних інвестицій.
- •Особливості оцінки об’єктів нерухомості.
- •Поняття інновацій та їх види.
- •Інноваційний процес. Поняття венчурного капіталу та венчурного підприємництва.
- •Державне регулювання інноваційної діяльності в Україні. Державна підтримка інновацій.
- •Види інтелектуальної власності. Інтелектуальні інвестиції.
- •Характеристика іноземних інвестицій.
- •Напрямки міжнародної інвестиційної діяльності та її інститути.
- •Інвестиції іноземних фірм і спільних підприємств.
- •Державна політика щодо залучення іноземних інвестицій та державні гарантії захисту.
- •Сучасний стан іноземного інвестування в Україні. Інвестиційна безпека.
- •Механізми фінансової допомоги мвф.
- •Спеціальні економічні зони, їх класифікація та мета створення. Нормативна база створення та діяльності вез в Україні.
- •Система показників ефективності інвестиційних проектів, переваги та недоліки показників ефективності інвестиційних проектів.
- •Прогнозування грошових потоків, часова теорія грошей.
- •Метод розрахунку чистого приведеного ефекту, метод розрахунку індексу прибутковості, метод розрахунку строку окупності інвестицій
- •Метод розрахунку норми рентабельності інвестицій, внутрішньої ставки рентабельності.
- •Інвестиційний проект, його зміст та форми. Класифікація інвестиційних проектів
- •Життєвий цикл інвестиційного проекту.
- •Техніко-економічне обґрунтування інвестиційних програм
- •Бізнес-планування інвестиційного проекту.
- •Зміст розділів бізнес-плану інвестиційного проекту
- •Джерела формування фінансових ресурсів для процеса інвестування.
- •Інвестиційні ресурси
- •Джерела фінансових ресурсів та їх цільове (переважне) використання:
- •Фінансові інструменти та фінансовий інжиніринг.
- •Способи залучення капіталу.
- •3. Фінансування на консорційних засадах:
- •5. Пільгове фінансування
- •6. Субсидіювання (неповернене фінансування)
- •Лізинг як спосіб інвестування, його види та форми.
- •Види та форми лізингу
- •Зміст управління інвестиційним процесом.
- •Система управління інвестиційною діяльністю підприємства.
- •Планування інвестиційної діяльності підприємств.
- •Основні підходи до розробки інвестиційної стратегії підприємства. Формування стратегічних цілей інвестиційної діяльності підприємства
- •Способи реалізації інвестиційних проектів.
- •Договори (контракти), що регулюють інвестиційний процес.
- •Поняття про тендери. Тендерна документація, принципи її опрацювання. Регулювання офертно-тендерних відносин.
- •Організація управління реалізацією інвестиційного проекту. Обґрунтування необхідності закриття проекту.
- •Матеріально-технічне забезпечення інвестиційного проекту.
- •Моніторинг реалізації інвестиційного проекту.
- •Прийняття інвестором виконаних робіт і готових об’єктів.
Спеціальні економічні зони, їх класифікація та мета створення. Нормативна база створення та діяльності вез в Україні.
Діючим напрямом розвитку економіки окремих територій і регіонів, орієнтованим на рішення конкретних пріоритетних економічних завдань, реалізацію стратегічних програм та проектів є створення спеціальних (вільних) економічних зон (СЕЗ). Відповідно до документів Міжнародної конвенції зі спрощення та гармонізації митних процедур (Кіото, 18 травня 1973 року), Вільна економічна зона (ВЕЗ) - це частина території країни, на якій товари розглядаються як об'єкти, що знаходяться за межами митної території, і не підлягають звичайному митному контролю та оподаткуванню [12]. Основне завдання ВЕЗ полягає у залученні інвестицій і нових технологій, створенні нових робочих місць, збільшенні валютних надходжень до країни, розвитку інфраструктури тощо. За допомогою таких зон вирішуються стратегічні завдання економічного зростання окремих регіонів і, нарешті, народного господарства всієї країни.
Експортно-виробничі зони. Ці зони призначені для виробництва товарів для експорту. Вони мають право на безмитну торгівлю у митному та торговельному режимі країни та надають іноземним інвесторам податкові та фінансові пільги. Мета створення цих зон полягає у насиченні країни сучасними товарами та технологіями, об'єднання підприємств для виробництва експортно-привабливої продукції. Експортно-виробничі зони створюються, насамперед, для залучення іноземного капіталу до національної економіки, створення експортних підприємств і нових робочих місць, збільшення надходження іноземної валюти, впровадження до господарської практики останніх досягнень НТП.
Самостійну групу мають науково-технологічні зони. Відмінною рисою цих зон є те, що на їх території об'єднується наукова та виробничо-технологічна діяльність у формі сучасних наукомістких фірм, зосереджених навколо значного науково-дослідного центру або університету. Мета створення таких зон - мобілізувати всі доступні матеріальні і трудові ресурси для прискорення передавання нових високих технологій у промисловість, забезпечити нові робочі місця та інше. Науково-технологічні зони можуть існувати у вигляді: · інноваційних центрів - це економічна структура, розміщена в межах невеличкої ділянки і призначена для невеликої тільки-но створеної компанії; · науковий парк - це досить велика територія, на якій розміщуються наукомісткі фірми різних розмірів і стадій розвитку, що дозволяє розгортати невеликі виробництва на основі науково-технічних розробок місцевого дослідницького центру; · дослідницький парк - це структура, в рамках якої науково-технічні нововведення розробляються тільки до стадії технічного прототипу. Особливою групою вільних економічних зон, є зони, які створюються з метою розвитку певної сфери діяльності (галузі). До них належать туристичні (рекреаційні) зони, вільні страхові зони, банківські вільні зони та інші. Туристичні (рекреаційні) зони надають широкі можливості для відпочинку та туризму, а розташовані у місцях рекреації.
Самостійну групу мають науково-технологічні зони. Відмінною рисою цих зон є те, що на їх території об'єднується наукова та виробничо-технологічна діяльність у формі сучасних наукомістких фірм, зосереджених навколо значного науково-дослідного центру або університету. Мета створення таких зон - мобілізувати всі доступні матеріальні і трудові ресурси для прискорення передавання нових високих технологій у промисловість, забезпечити нові робочі місця та інше.