36. Поняття інтерфейсу

Для того, щоб з’єднати між собою різні пристрої комп’ютера, вони повинні мати однаковий інтерфейс - засіб спряження двох пристроїв, в якомі всі фізичні і логічні параметри согласуються між собою.

Якщо інтерфейс є загальноприйнятим, то він називається стандартним.

Для узгодження інтерфейсів периферійні пристрої підключаються до шини не напряму, а через свої контролери (адаптери) і порти.

Контролери і адаптери являють собою набори електронних ланцюгів, якими укомплектовуються пристрої комп’ютера з метою сумісності їх інтерфейсів. Контролери, крім того, здійснюють безпосереднє управління периферійними пристроями по запитам мікропроцесора.

36. (52) Порти пристроїв являють собою певні електронні схеми, що містять один або декілька регістрів введення/виведення і дозволяють підключати периферійні пристрої комп’ютера до зовнішніх шин мікропроцесора.

Портами також називають пристрої стандартного інтерфейса: послідовний,

паралельний і ігровий порти (чи інтерфейси).

Послідовний порт обмінюється даними з процесором побайтно, а з зовнішніми пристроями - побітно.

Паралельний порт отримує і пересилає дані побайтно.

До послідовного порту зазвичай під’єднують повільно працюючі чи достатньо віддалені пристрої, такі як миша і модем.

До паралельного порту під’єднують більш “швидкі” пристрої - принтер і сканер.

Через ігровий порт під’єднується джойстік.

Клавіатура і монітор під’єднуються до своїх спеціалізованих портів, які являють собою просто роз’єми.

Головні електронні компоненти, що визначають архітектуру процесора, розташовуються на основній платі комп’ютера, яка називається системною чи материнською (МоїНегВоагсІ). А контролери і адаптери додаткових пристроїв, чи самі ці пристрої, виконуються у вигляді плат розширення (Оаи^ЬіегВоапЗ) і підключаються до шини за допомогою роз ’ємів розширення, що також називаються слотами розширення.

50. Основні блоки та характеристики комп'ютера.

Сучасний персональний комп’ютер складається з декількох головних конструктивних компонент:

монітора;

клавіатури;

маніпуляторів.

В системному блоці розташовуються:

блок живлення - перетворює змінну напругу електромережі в постійну напругу різної полярності і величини, необхідну для живлення системної плати і внутрішніх пристроїв; містить вентилятор, що створює циркулюючі потоки повітря для охолодження системного блоку;

накопичувані на жорстких та гнучких магнітних дисках; системна плата;

• плати розширення;

накопичувачі на оптичних і лазерних дисках;

• тощо.

Корпус системного блоку може мати горизонтальне чи вертикальне компонування.

50. Основними характеристиками пк є:

• тип, модель процесора і його харктеристики; обсяг оперативної пам’яті;

наявність і обсяг КЕШ-пам’яті; тип системної шини і її пропускна здатність; тип і ємність вінчестера; тип відеоконтролера й обсяг відеопам’яті; тип монітора і його характеристики; наявність мультимедіа-компонентів; потужність енергоспоживання; габаритні розміри.

53.Системна плата

Системна плата є головною в системному блоці. Вона містить компоненти, які

визначають архітектуру комп’ютера: центральний процесор; постійну, оперативну, кеш-пам’ять; інтерфейсні схеми шин; гнізда розширення;

обов’язкові системні засоби введення-виведення.

Системні плати виконуються на основі наборів мікросхем, що називаються чіпсетами. Часто на системних платах встановлюють контролери дискових накопичувачів, відео адаптер, контролери портів тощо. В гнізда розширення системної плати встановлюються плати таких периферійних пристроїв як модем, мережна карта, відео плата тощо.