2. Методика формування загальних та одиничних понять курсу. Перевага дедуктивного шляху формування загальних понять.

Курс містить досить велику кількість загальних та одиничних понять.

Пригадаємо, що загальні поняття охоплюють цілий клас однорідних предметів, явищ, процесів. Вони бувають загальнонауові (населення, господарство тощо) та загальногеографічні (територіальна тсруктура господарства тощо).

Засвоєння понять – це знання змісту поняття, засвоєння прийомів навчальної діяльності його застосування для вирішення навчальних завдань.

Учням стиарших класів властивий великий інтерс до проникнення в сутність явищ, до вирішення проблем, до широких узагальнень та світоглядних висновків. Їхні запити може задовільнити тільки серйозне, доказове викладення вчителем матеріалу, яке грунтується на принципах наукового роздуму. Цьому сприяє проблемний виклад матеріалу та дедуктивний шлях формування понять, в ході якого поняття наповнюється певним змістом.

Дедуктивний шлях формування загальних понять (від загального до конкретного) передбачає вивчення понять за схемою:

визначення поняття → сприйняття суттєвих ознак →конкретизація і збагачення поняття →закріплення ознак поняття і зв’язків → встановлення зв’язків з новими поняттями.

Початок формування понять дедуктивним шляхом потребує опори на знання, які отримані раніше.

Дедуктивний шлях формування понять використовується переважно в старших класах. Він висуває більш високі вимоги до абстрагуючої діяльності учнів і дозволяє скоротити час на засвоєння поняття (у порівнянні з індуктивним). Дедуктивнимй шлях зближає шкільну географію з методами наукового пізнання, привчає школярів до теоретичного аналізу учбового матеріалу.

Поняття вважається засвоєним, якщо учень:

1. знає його визначення і зміст, т.т. суттєві ознаки, зв’язки і відношення між ознаками;

2. має образне уявлення про географічний об’єкт або явище, що вивчається;

3. вміє самостійно застосовувати поняття при вирішенні навчальних завдань.

Тому, з метою забезпечення засвоєння поняття слід спрямувати діяльність школярів на виокремлення, аналіз його ознак. Це означає виділення суттєвих та несуттєвих ознак, порівняння та групування їх.

У засвоєнні загальних понять велика роль відіграють визначення. Вони розкривають найзагальніші ознаки предметів і явищ, відношення між ними. Визначення краще сприймаються, якщо зробити їх об’єктом спеціального аналізу або пов’язати з наочною основою. Для формування уміння застосовувати вивчені поняття використовуються певні завдання.

Одиничні поняття стосують конкретного географічного об’єкта і відображають його своєрідність. Вивчення одиничних понять передбачає локалізацію, певну прив’язку до земної поверхні або до карти. Тому одна з суттєвих ознак одиничних об’єктів – їх географічне положення. Особливістю одиничних понять є те, що вони не осмислюються без загальних понять. І в той же час вони конкретизують загальні поняття.

Засвоєння змісту одиничних понять – це одночасно і засвоєння номенклатури, і формування картографічних уявлень про взаємне розташування об’єктів, регіонів, країні тощо.

Прийоми формування одиничних понять:

• робота з типовими планами характеристики об’єктів;

• робота з картою і комплексом засобів навчання;

• виконання практичних вправ і практичних робіт тощо.

В курсі ЕіСГС більшість загальних понять формуються при вивченні розділу І, а одиничних – при вивченні регіональної географії.

У навчальній програмі та підручнику для 10 класу основним поняттям виступає поняття про наукову картину світу, що розкривається через економіко-соціально-географічне вивчення світ. Старшокласників знайомлять з основами методології географічної науки. Вони мають зрозуміти, що географія відноситься до просторових наук, де географічний простір і час становлять базові поняття науки, розвиваються і віддзеркалюються всі сфери географічної оболонки Землі: атмосфера, літосфера, гідросфера, біосфера і соціосфера (ноосфера) і є не тільки формою, а й умовою їхнього буття. Тому й доцільно ознайомити старшокласників з предметом та об’єктом дослідження географії та з методами географічних досліджень. Поряд з традиційними методами (спостереження, експедиції, польові дослідження, статистичний, історичний, картографічний тощо) існують сучасні методи географічних досліджень: космічний, геоінформаційний, геофізичний, геохімічний, моделювання, комп’ютерних технологій тощо. В географії, як і в кожній науці, існує чітка і послідовна ієрархія наукових знань, без якої правильне і повне сприйняття географічної картини світу неможливе.

Згідно програми в підручнику підібрано навчальний матеріал про ієрархію наукових знань курсу. Вчителю географії необхідну особливу увагу приділити на усвідомлення учнями запропонованої ієрархії знань: науковий закон, закономірність; наукова теорія; наукова парадигма; наукова концепція; наукова гіпотеза; загальні наукові поняття; конкретні наукові поняття; наукові терміни; науковий факт і уява. Після ознайомлення учнів з ієрархією знань необхідно привести самостійну роботу старшокласників для підбору прикладів на кожну наукову ступінь. Починаючи від уяви картини світу, політичної та фізичної карти, до конкретного питання життя людей у регіонах світу, десятикласники наводять приклади дії географічних законів, які разом з економічними, екологічними, соціальними, культурними, політичними впливають на розвиток конкретних географічних регіонів та країн. Знання про людей та населення проходить майже через всі навчальні теми цього курсу. Соціальний аспект (знання про населення) є не лише у відповідній темі, а й у темах: «Політична карта світу», «Людство – творець ноосфери», «Географія населення і культури», «НТР – крок у майбутнє», «Сучасне світове господарство», «Регіони світу».

У попередніх курсах шкільної географії учні вже ознайомлені з науковою термінологією, поняттями, термінами, законами тощо. Саме в 10 класі вони зможуть їх систематизувати, інтегрувати та узагальнити. Серед законів та закономірностей десятикласники зможуть назвати закономірність розміщення корисних копалин, розміщення портів, сільськогосподарських (аграрних) районів тощо. Старшокласники називають основні географічні теорії: взаємодія суспільства і природи, відновлення та розміщення населення, географічний поділ праці, економічного районування тощо. На сьогодні актуальними є географічні парадигми: геоінформаційна, регіональна, територіальна тощо та наукові концепції: територіального поєднання природних ресурсів, геоурбаністика, територіально-виробничі комплекси тощо.

Формують ядро наукових географічних знань такі загальні наукові поняття як географічне середовище, ресурсозабезпеченість, урбанізація, НТР, світове господарство, «зелена революція», демографічна політика, агробізнес, монокультура тощо. Одиничні наукові поняття представлені поняттями: демографічна політика в Китаї; міжнародна економічна інтеграція в Європі; агробізнес в США; монокультура в Тропічній Африці тощо. Вони посилюють навчальний матеріал відповідних тем і збагачують географічний запас десятикласників, поповнюють словник спілкування, урізноманітнюють їх мову. Географічна навчальна інформація допомагає учням створити цілісне уявлення про географічні об’єкти та явища, ознайомлює з особливостями природи Землі, з населенням та господарством, їхньою територіальною організацією, традиціями, звичаями, віруванням.

Більшу частину навчального часу вивчення географії в 10 класі приділено загальній економіко-соціально-географічній характеристиці світу. Зміст навчального матеріалу цього розділу складено відповідно до вимог державної програми, але тут зосереджено і поглиблено інформацію про основні економіко-соціально-географічні поняття, явища і процеси. Навчальні теми «Політична карта світу», «Природно-ресурсний потенціал планети – джерело життя людства», «Людство – творець ноосфери», «Географія населення і культури», «НТР – крок у майбутнє», «Сучасне світове господарство» несуть найновішу географічну інформацію та статистичні дані розвитку цих складових змісту.

Окремий розділ присвячено регіонам світу: Євразії, Північній Америці, Латинській Америці, Австралії, Африці. Ці історико-географічні регіони вибрані традиційно, проте навчальний матеріал «осучаснено» і «олюднено». Життя і життєдіяльність населення регіонів висвітлено з позиції історичного розвитку на своїй території.

Навчальний зміст курсу несе значну частку екологічної освіти і виховання школярів. Опорними (базовими) є багато тем курсу. Систему ресурсно-екологічних знань курсу можні представити таким чином (таблиця 1):

Таблиця 1

Система ресурсно-екологічних знань

№ теми	Назва теми	Зміст екологічних знань
2	Природно-ресурсний потенціал планети – джерело життя людства	Світові природні ресурси (мінеральні, вода, грунти, земельні ресурси, повітря, ліси, біологічні, кліматичні та рекреаційні ресурси). Природокористування. Забруднення навколишнього середовища. Взаємодія суспільства і природи. Забруднення вод суходолу, океану, атмосфери, їх охорона. Збереження та відновлення природних ресурсів.
3	Людство – творець ноосфери	Освоєння Землі людиною. Особливості впливу людини на географічну оболонку. Посилення впливу людини на природу у добу НТР. Техногенні аварії та їх наслідки.
4	Географія населення і культури	Розміщення населення. Демографічний вибух та демографічна криза. Соціально-екологічне життя людей. Урбанізація і природа. Екологічні біженці.
5	НТР- крок у майбутнє	Функції техніки і технологій1 (ресурсозберігаюча, природоохоронна). Екологічні проблеми розвитку сучасних виробництв.
6	Сучасне світове господарство	Міжнародні екополітичні відносини
7	Глобалізація світового господарства	Проблема використання природних ресурсів
8	Галузевий склад світового господарства	Рівень забезпеченості ресурсами. Використання нетрадиційних джерел енергії. Міграція «брудних» хімічних виробництв у країни, що розвиваються. Вплив хімічної промисловості на довкілля.
9	Регіони світу. Географічне обличчя Євразії, Північної Америки, Південної Америки, Австралії, Африки	Ресурсозабезпеченість країн та регіонів. Розміщення «брудних» виробництв у країнах Азії, Африки, Південної Америки.

Під час вивчення навчального матеріалу є великі можливості для здійснення економічної освіти і виховання старшокласників. Це можна показати в таблиці 2:

Таблиця 2

Система економічних знань

№ теми	Назва теми	Зміст економічних знань
2	Природно-ресурсний потенціал планети – джерело життя людства	Ресурсозабезпеченість. Природокористування: раціональне і нераціональне. Земельні ресурси. Водозабезпеченість регіонів і країн. Гідроенергетичний потенціал річок. Економічне значення лісів. Біологічні ресурси. Кліматичні ресурси. Рекреаційні ресурси.
4	Географія населення і культури	Демографічні процеси. Соціально-економічні чинники географії населення. Демографічна політика країн. «Сім’я» і «домогосподарство». Економічно активне населення. Трудові ресурси. Зайнятість. Ринок праці. Безробіття. Урбанізація.
5	НТР- крок у майбутнє	Управління як складова частина НТР. Міжнародний менеджмент. Маркетинг як приклад управління. Вплив НТР на галузі економіки.
6	Сучасне світове господарство	Національна економіка. Міжнародний географічний поділ праці. Сучасна просторова структура економіки. Галузева структура господарства. Тенденції розвитку світового господарства: постіндустріалізація, інтернаціоналізація, глобалізація. Міжнародна економічна інтеграція господарства. Перебудова економічних відносин – створення вільних економічних зон, офшорних зон, розвиток Інтернету. Нові форми міжнародних економічних взаємовідносин: інвестиції, торгівля ліцензіями, науково-технічні послуги, збільшення інформації, міжнародний туризм. Пріоритети міжнародної торгівлі: нафта, зерно, промисловців товари. Роль морського й авіаційного транспорту в поглибленні міжнародних зв’язків. Роль інформації в розвитку економіки країн.
7	Глобалізація світового господарства: передумови, причини, інструменти, наслідки	Економічні передумови глобалізації: інтернаціоналізація джерел сировини, велика пропозиція праці, НТП, скорочення витрат на транспорт і зв’язок. Створення інформаційної економіки. Головні інструменти глобалізації: лібералізація, приватизація. Тиск розвинених країн на країни з перехідною економікою і країни, що розвиваються. Головні зміни у світовій економіці. Створення нового МГПП. Зміни в системі управління. Зміна критеріїв розміщення капіталів. Проблеми, народжені глобалізацією.
8	Галузевий склад світового господарства	Диверсифікація. Зміна галузевої структури господарств. Споживання комерційних первинних джерел енергії в країнах світу. Країни – виробники і споживачі. Фактори розміщення галузей промисловості. Країни-експортери та імпортери. Країни-лідери. Значення сільського господарства в економіці країн. Спеціалізація, рівень товарності, рівень інтенсивності. Міжнародний агробізнес. Сільське господарство в різних країнах. Структура ринку послуг. Транспортна інфраструктура. Міжнародний туризм. Міжнародні торгово-економічні організації. Світовий фінансовий розвиток і світові фінансові центри. Географія світового руху капіталів.
9-13	Регіони світу. Географічне обличчя Євразії, Північної Америки, Південної Америки, Австралії, Африки	Європейська уніфікація, інтенсифікація просторових зв’язків, політична й економічна інтеграція. ЄС – уроки інтеграції, успіхи і проблеми. Господарство країн регіонів. Економічне відродження Японії. Нові індустріальні країни. Моделі розвитку. Головні компоненти просторової економіки в країнах. Північноамериканська угода про вільну торгівлю. Нові проекти освоєння Амазонії. Особливості офшорної зони Карибського басейну. Особливості розвитку африканського господарства. Розміщення «брудних» виробництв. Проблеми депресивних районів.

Як бачимо з таблиці 2, географічний навчальний матеріал курсу спрямований на його економізацію. Основні теми курсу: «Світове господарство», «Галузевий склад світового господарства», «Регіони світу», «Глобалізація світового господарства», «НТР – крок у майбутнє» та інші несуть великий багаж економічних знань, створюючи систему змісту економічних знань та базу для спецкурсу «Геоекономіка» під час вивчення курсу «Основи економічних знань».

Економічна освіта випускників старшої профільної школи поглиблюється через вивчення глобальних територіально-диференційованих господарських проблем, розкривається роль окремих держав і народів у світовій економіці, пояснюються процеси економічної інтеграції між державами. У старшокласників складається уява про територіальну організацію господарства, розвивається економічне мислення, вони можуть пояснити процеси, що відбуваються в сучасному світі, змінюється їх економічна культура.

Географічні знання старшокласників сприяють їх соціалізації, тобто формуванню компетентностей у різних сферах діяльності: пізнавальній, суспільно-громадській, трудовій, побутовій, культурній та інформаційній (див таблицю). Таблиця3

Сфера діяльності	Важливі аспекти реалізації компетенції	Роль географії у формуванні важливих компетенцій
Сфера пізнавальної діяльності	Самостійне отримання знань. Використання різних джерел інформації.	Формування системи знань про територіальні організації сучасного географічного простору.
Сфера суспільної діяльності	Участь у суспільному житті, громадянська позиція.	Виховання патріота, громадянина, толерантності та доброзичливості у полікультурному середовищі .
Сфера трудової діяльності	Уміння працювати, обирати професію,оцінювати результати своєї діяльності.	Оволодівати географічними знаннями, вміннями та навичками. Знання про ефективне використання природних ресурсів. Ознайомлення з професіями, які потребують географічних знань.
Побутова сфера	Формування навичок безпечної поведінки в природному та антропогенному середовищі. Здійснювати вибір шляхів і способів використання вільного часу, культурного і духовного збагачення.	Формування навичок орієнтування на місцевості, соціально-відповідальної поведінки в природі, адаптація до умов проживання на певній території, знання про небезпечні природні і техногенні явища та основні правила поведінки у разі їх виконання.
Сфера культурної діяльності	Знання культурних, побутових, етнографічних особливостей населення. Формування екологічної культури.	Ознайомлення з етнокультурними та соціокультурними особливостями різних регіонів світу.
Інформаційна сфера	Уміння за допомогою інформаційних технологій шукати, аналізувати, відбирати, змінювати, зберігати і передавати інформацію.	Робота з підручником, науково-популярною літературою, картами, картосхемами,статистичними матеріалами, з ресурсами ГІС та Інтернет.

Лекція №. 3. Методи і методичні прийоми роботи учнів з джерелами географічних знань в процесі вивчення курсу.

1. Основні прийоми роботи з картами.

2. Особливості методики використання підручника на уроках економічної і соціальної географії світу.

3. Робота зі статистичними матеріалами.

0. Таблиці. Значення таблиць при вивченні суспільно-географічного матеріалу. Вимоги до складання таблиць. Види таблиць. Прийоми роботи з таблицями при вивченні економічної і соціальної географії світу.

1. Схеми, їх переваги та негативні риси. Прийоми роботи зі схемами на уроках географії в старших класах. Вимоги до схематичної наочності.

2. Графічні ілюстрації цифрового матеріалу, їх дидактичні функції. Графіки та діаграми, їх види. Прийоми роботи з графіками та діаграмами в процесі вивчення курсу.