
- •1. Історія розвитку шкільних курсів економічної та соціальної географії та методики викладання географії в старшій школі.
- •Внесок м.М. Баранського в розвиток методики викладання економічної і соціальної географії.
- •2. Загальні особливості методики викладання географії в старшій школі.
- •Переважання активних методів навчання
- •Використання нетрадиційних форм організації навчання (конференій, семінарів, дискусій, рольових ігор тощо)
- •Зростання практичної спрямованості навчання географії
- •Урізноманітнення форм контролю
- •3. Основні принципи, методи, методичні прийоми, засоби та форми організації навчання географії в старшій школі.
- •Методи навчання
- •4. Сучасні технології навчання в процесі викладання географії в старших класах.
- •План лекції
- •1. Мета, навчально-виховні завдання та світоглядне значення курсу.
- •Структура і зміст курсу.
- •Методика формування загальних та одиничних понять курсу. Перевага дедуктивного шляху формування загальних понять.
- •Рекомендована література:
- •Кобернік с. Г. Та ін. Методика викладання географії в школі: Навчально-методичний посібник. – к.: Стафед-2,2000. – с. 21-27.
- •Даринський а.В. Методика преподавания географии.– м.: Просвещение,1975.–с. 208-241
- •Баранский н.Н. Методика преподавания экономической географии.- м.: Просвещение,1989.
- •Основні прийоми роботи з картами.
- •Особливості методики використання підручника на уроках економічної і соціальної географії світу. Методичні особливості підручників рівня стандарту
- •Прийоми роботи з підручником в старших класах:
- •3. Робота зі статистичними матеріалами.
- •3.2. Схеми, їх переваги та негативні риси. Прийоми роботи зі схемами на уроках географії в старших класах. Вимоги до схематичної наочності.
- •Графіки (лінійні діаграми)
- •Діаграми
- •Лекційно-семінарська система навчання.
- •Методика використання нетрадиційних форм організації навчання (конференцій, семінарів, дискусій, рольових ігор тощо) в старших класах.
- •1. Лекційно-семінарська система навчання
- •Приклад організації ефективної лекції
- •2. Методика використання нетрадиційних форм організації навчання (конференцій, семінарів, дискусій, рольових ігор тощо) в старших класах.
- •Лекція № 5. Методичний аналіз окремих тем План
- •Методичний аналіз загальної економіко-географічної характеристики світу
- •Методичний аналіз теми „Політична карта світу”
- •Тема 2. Типологія держав.
- •Тема 3. Міжнародні організації, їх функціональний і просторовий розподіл.
- •Методичний аналіз теми „Населення світу”
- •Методичний аналіз теми „Географія світового господарства”.
- •Методика вивчення регіонів світу та окремих країн,. Методика економіко-географічного вичення країни (регіону). Типовий план економіко-географічної характеристики країни (регіону).
- •План лекції:
- •Методика організації самостійної навчально-пізнавальної діяльності учнів.
- •Проблемний виклад навчального матеріалу з економічної і соціальної географії світу.
- •Тематичний контроль знань та умінь учнів, його форми. Вимоги до знань та вмінь учнів. Критерії оцінювання.
- •Кобернік с. Самостійна робота учнів з географії та проблеми її вдосконалення // Географія та основи економіки в школі.- 2007.- № 7. – с.2-6.
- •Понурова г.А. Проблемный подход в обучении географии.–м.:Просвещение,1991.С.41-77.
- •Методика організації самостійної навчально-пізнавальної діяльності учнів.
- •Проблемний виклад навчального матеріалу з економічної і соціальної географії світу.
- •Лекція № 7. Організація профільного навчання географії в старшій школі. Форми і методи організації профільного навчання. Особливості вивчення географії в старшій школі у 2010-1011 навчальному році
- •Вивчення географії на рівні стандарту
- •Організація профільного навчання з географії
Структура і зміст курсу.
Курс вивчається в 10 класі протягом 34 год. (за програмою 2001 р.) та 52 год. (за новою програмою) в загальноосвітніх навчальних закладах. В деяких навчальних закладах – 64 год, 1 год – за рахунок варіативної складової типового плану. За новою програмою у класах суспільного профілю передбачено 70 год на вивчення даного курсу.
Структура і зміст курсу за старою програмою |
Структура і зміст курсу за новою програмою |
Вступ (1 год) |
2 год |
Розділ І. Загальна ЕГХ світу (12 год) |
20 год |
Т.1. Політична карта світу (3 год.) |
4 год |
Т.2. Населення світу (2 год.) |
4 год |
Т.3. Взаємодія суспільства і природи. Світові природні ресурси (2 год) |
4 год |
Т.4. Світове господарство (3 год.) |
6 год |
Т. 5. Глобальні проблеми людства (2 год) |
2 год |
Розділ ІІ. Регіональна географія |
Регіони та країни світу (27 год) |
Т.1. Країни Європи (9 год.) |
11 год |
Т. 2. Країни Азії (4 год) |
6 год |
Т.3. Країни Америки (4 год) |
Країни Північної Америки (4 год). Країни Латинської Америки (2 год) |
Т. 5. Країни Африки, Австралії та Океанії ( 3 год.) |
4 год |
Узагальнення. Всесвітні економічні відносини (1 год). |
1 год |
|
Резерв часу – 2 год. |
Практичні роботи – 4 № 1 і № 2. однакові № 3. Характеристика господарства країн нової індустріалізації Південно-Східної Азії та аналіз причин їх швидкого економічного зростання. (→після країн Азії) № 4. Складання порівняльної ЕГХ двох країн будь-якого з регіонів світу (за вибором) (→ перед узагальненням) |
Практичні роботи - 4 № 1 і № 2. однакові № 3. Порівняльна характеристика промисловості ФРН і Фанції, Великобританії та Італії (за вибором) (→ після країн Європи) № 4. Порівняльна характеристика господарства головних економічних районів США: Півночі, Півдня та Заходу. |
3. Система знань про політичну карту світу, світові природні ресурси, населення, сучасне світове господарство та його галузеву структуру, міжнародний поділ праці, географію галузей світового господарства, глобальні проблеми людства в програмі і підручниках.
Розділ І. „Загальна ЕГХ світу” містить 5 тем.
Перша тема присвячена розгляду політичної карти світу. Це політичне введення до курсу. Учні одержують загальні відомості про території, країни, держави, типи країн світу, суверенні держави та міжнародні організації. В цій же темі розглядаються історико-географічні регіони світу.
Значення цієї теми надзвичайно важливе, оскільки всі наступні теми вивчатимуться на у прив’яз3ці до політичної карти світу і грунтуватимуться на основних поняттях, сформованих під час її вивчення.
Після вивчення теми учні повинні усвідомлювати різницю між поняттями „територія”, „країна”, „ суверенна держава”, „залежна країна і територія”, „колонія”, протекторат”, „підопічна територія” тощо.
Важливими є також знання основних характеристик держав за адміністративним устроєм учні повинні чітко відрізняти унітарні країни та складні (федеративні, конфедерації, унії).
При виченні теми формуються також знання про основні риси різних державних форм правління, формуючи поняття „республіка” (президентська, президентсьтко-парламентська, парламентсько-президентська, парламентська) та „монархія” (абсолютна, конституційна, теократична”. Конкретизувати дані загальні поняття слід через приклади окремих держав.
Однією з найважливіших тем безперечно є тема „Типологія країн світу”, в якій формуються такі поняття: ВВП, ВНП, типи кераїн за галузевою структурою зайнятості (аграрні, індустріальні та постіндустріальні країни). Більш детально розглядається типологія країн за рівнем економічного розвитку. В підручнику виділяються 5 типів країн:
Економічно розвинуті (головні країни (або країни „великої сімки”/ вісімки??), малі промислово розвинуті країни Європи, промислово розвинуті країни південної півкулі);
Середньорозвинуті країни перехідної економіки (країни, що з запаізненням стали на щлях капіталістичного розвитку; країни нової індустріалізації);
Постсоціалістичні країни перехідної економіки (постсоц. кр. Євразії, молоді незалежні держави (пострадянські));
Країни, що розвиваються (з порівняно зрілою структурою господарства; нафтовидобувні; найменш розвинуті);
Країни централізованокерованої економіки
Після формування основних понять учні знайомляться з міжнародними організаціями та історико-географічними регіонами світу.
Тема „Населення світу” передбачає повторення загальних понять („кількість населення”, „чисельність населення”, „густота населення”, „відтворення населення”, „природний приріст”, „міграції”, „урбанізація”, „міські поселення”, „сільські поселення”, „агломерації”, „статево-вікова тсруктура населення”, „етнічний та релігійний склад населення”, „трудові ресурси”, „зайнятість населення”), які учні вивчали в 9 класі. В той же час відбувається поглиблення і розширення знань учнів про населення. Відносно новими для учнів є поняття „демографічний вибух” та „демографічна криза”, „мегалополіси”, „етнос”, „мовна сім’я” тощо. Вивчаючи процес урбанізації варто зверрнути увагу на істотні риси цього процесу та ознайомити з поняттями „псевдоурбанізація”, „субурбанізація”, які відсутні в тексті підручника.
Тема „Взаємодія суспільства і природи. Світові природні ресурси” має на меті формування загальних основ екологічних знань учнів – про географічне середовище та його ролі в житті суспільства, про соціально-політичні аспекти взаємодії природи та суспільства. Тема спрямована на ознайомлення учнів з класифікацією природних ресурсів і з основними видами природниз ресурсів світу. Поняття „природні ресурси” не є новим для учнів, як і види природних ресурсів (мінеральні, водні, земельні, рекреаційні, кліматичні, біотичні та ресурси Світового океану). Відносно новими є поняття „вичерпні і невичерпні ресурси”, „відновлювані” та „невідновлювані”.
В темі „Світове господарство” розглядається сучасне світове господарство як єдина система, йогго структура, МПП і міжнародні економічні зв’язки.
При формуванні увлень про світове господарство як єдиної системи формується розуміння учнями поняття „система”, як сукупність складових компонентів, що знаходяться у відносинах і зв’язках один з одним, утворюючи певну цілісність, єдність. З даної позиції світове господарство розглядається як система національних господарств, що пов’язані і взаємодіють за законами МПП. Продовжується (з 9 класу) формування поняття „МПП”, який розглядається як одна з форм суспільного поділу праці, поряд з географічним (територіальним) поділом праці. Слід звернути увагу на той факт, що МПП підкоряється „закону порівняльних переваг”. Тут же учні знайомляться з поняттями „менеджмент” (управління), „маркетинг” (ринкознавство), що дозволяє реалізувати на уроці профорієнтаційні завдання курсу.
При розгляді структури світового господарситва учні пригадують поняття „структура”, „галузева” та „територіальна” структура господарства. Новими для учнів є поняття соціально-економічної структури господарства” – співвідношення укладів і систем власності, характер взаємодії державного і приватного капіталу, розстановка політичних та економічних сил у державі чи світі в цілому. Тут учні знайомляться з поняттями „дофеодальний уклад”, „феодальний”, „поміщицьке господарство” („господарство латифундій”), „централізованокерована економіка”, „перехідна економіка”, „ринкова економіка”. Новим поняттям є і поняття „транснаціональна корпорація”.
Після цього відбувається знайомство з поняттями НТП і НТР, з основними рисами НТР.
Всі ці загальні поняття є підгрунтям для вивчення географії галузей світового господарства. Вивченню кожної галузі передує повторення її галузевої структури та принципів розміщення підприємств галузі, що вивчалося в 9 класі.
Відносно новими для учнів є знання про форми міжнародних економічних зв’язків. При вивченні даного питання учні знайомляться з поняттями „зовнішня торгівля”, „ринок послуг”, „ринок капіталу”, „інвестиції”, „валютний ринок”, „ринок праці” тощо.
Вивчення глобальних проблем людства грунтується на попередніх знаннях учнів та їх чуттєвому досвіді. Вводиться поняття „глобальні проблеми людства”, розглядаються окремі проблеми, зокрема проблема війни і миру, екологічна, сировинна, енергетична, проблема голоду, боротьби зі злочинністю, тероризмом, епідеміями), їх сутність, причини, особливості, наслідки та можливі шляхи вирішення.