План лекції

1. Мета, навчально-виховні завдання та світоглядне значення курсу. Формування у школярів сучасної соціально-географічної та економіко-географічної картини світу.

2. Структура і зміст курсу.

3. Система знань про політичну карту світу, світові природні ресурси, населення, сучасне світове господарство та його галузеву структуру, міжнародний поділ праці, географію галузей світового господарства, глобальні проблеми людства в програмі і підручниках.

4. Методика формування загальних та одиничних понять курсу. Перевага дедуктивного шляху формування загальних понять.

1. Мета, навчально-виховні завдання та світоглядне значення курсу.

Основною метою курсу економічної і соціальної географії світу є продовження і завершення формування знань про географічну картину світу, які спираються на розуміння теорії взаємодії суспільства і природи, відтворення і розміщення населення, світового господарства та географічного поділу праці, на розкриття глобальних та регіональних явищ і процесів.

Для досягнення цієї мети перед курсом стоять наступні завдання:

• сформувати в учнів уявлення про навколишній світ;

• показати глибокий взаємозв’язок природи, населення, господарства земної кулі;

• розвивати просторове мислення учнів;

• виховання поваги й любові до історії та культури інших країн і народів.

Значення курсу – завершує базову географічну освіту школярів. Це єдиний курс в сучасній школі, який дає комплексні знання про сучасну політичну карту світу, країни, історико-географічні й політико-економічні райони планети. Курс має величезне значення для сучасної людини, оскільки спрямований на формування умінь орієнтування в швидкоплинних подіях в сучасному світі, давати їм оцінку. Це особливо важливо, тому що сучасний громадянин держави одержує величезну кількість інформації про міжнародне життя із ЗМІ і без відповідної бази знань важко зрозуміти про що йде мова. Це призводить до втрати змістової і просторової орієнтації. Крім того, курс має значний виховний потенціал.

Для реалізації цих завадань програмою курсу передбачено формування великої кількості загальних та одничних понять, а також оволодіння учнями практичним уміннями. Крім того, важливою рисою у побудові курсу є спрямованість на встановлення внутрішньопредметних та міжпредметних зв’язків.

Основу курсу складає система загальних понять, які можна об’єднати в декілька тематичних груп:

1. поняття про політичну карту світу;

2. екологічні поняття;

3. поняття про населення;

4. поняття про географію світового господарства;

5. поняття про особливості населення і гомподарства країн та регіонів.

Зміст курсу пов’язаний зі змістом економічної і соціальної географії України. В процесі вивчення курсу широко застосовуються загальні поняття з суспільної географії: ЕГП, ЕГХ, природні та трудові ресурси, господарство, галузева структура, територіальна структура, спеціалізація тощо. Найчастіше вони стають основою формування нових понять. Наприклад, поняття „народне господасртво” стає основою для формування поняття про світове господарство тощо.

З метою розвитку розумових здібностей дитини та їх здатності до самооосвіти програмою передбачено формування та закріплення великої кількості умінь. Так, в процесі вивчення курсу розвиваються уміння складатит характеристику ЕГП, галузей господарства, населення світу (окремих регіонів та країн), встановлення причинно-наслідкових зв’язків, роботи з картою, підручником тощо. Оволодіння даними уміннями сприяє формуванню нових умінь, необхідних при вивченні економічної і соціальної географії світу: порівнювати країни; групувати їх за рівнем соціально-економічного розвитку, за адміністративним устроєм та формою державного устрою; визначати загальні риси населення та господарства окремих регіонів та груп країн за рівнем економічного розвитку тощо.

Зміст курсу відображає міжпредметні зв’язки з всесвітньою історією. Тому однією з головних опор для вивчення курсу є курс нової та новітньої всесвітньої історії, що вимагає від вчителя оволодіння змістом даного курсу. Це особливо необхідно при вивченні питань, пов’язаних з історією формування політичної карти світу, типології країн за формою державного устрою тощо.