2. Проблемний виклад навчального матеріалу з економічної і соціальної географії світу.

Проблемне навчання спрямоване на розвиток творчого мислення учнів. а процес творчості – це перш за все відкриття нового. Проблемне навчання спрямоване на розв’язання нестандартних навчальних задач нестандартними методами. В процесі проблемного навчання учні засвоюють нові ЗУН. Головне, навіть, не отримання нових знань, а - пошук нового, оптимального способу вирішення проблемного завдання. Учні отримують певний життєвий досвід.

Завдання вчитель в процесі проблемного навчання – орієнтувати процес пошуку способу вирішення проблемного завдання, спрмування учнів на вибір оптимального шляху вирішення проблемного завдання і отримання нових знань.

Застосування проблемного підходу до навчання (принцип проблемності навчання) передбачає:

• формування уміння бачити проблему;

• висувати гіпотези і пропонувати способи її перевірки;

• збирати і опрацьовувати дані;

• формувати вичновки.

Порівняння традиційного і проблемного навчання:

Традиційне навчання

Проблемне навчання

Навчальний матеріал подається у готовому вигляді. Під час навчання виникають певні прогалини, перешкоди і труднощі, викликані тимчасовим вилученням учня з процесу навчання Темп навчання залежить від навчальної програми і методів навчання, які застосовуються Низький рівень вмотивованості навчання. Відсутність можливості досягнення учнями стовідсоткових позитивних результатів; найбільшу трудність викликає використання знань на практиці

Новий матеріал учні отримують під час вирішення теоретичних і практичних проблем. Під час вирішення проблеми учні долають усі труднощі, їхня активність і самостійність досягають високого рівня. Темп навчання залежить від індивідуальних особливостей учнів. Підвищена активність учнів сприяє розвитку позитивних мотивів навчальної діяльності. Мотивом є вирішення проблеми. Результати навчання є достатньо високими та стійкими. Учні легше використовують отримані знання на практиці та розвивають вміння і творчі здібності

Проблемне навчання оперує певними загальними поняттями, які складають його поняттєво-категоріальний апарат. До таких понять належать:

• Проблемне навчання – дидактичний підхід, який враховує психологічні закономірності розумової діяльності сіб’єкта навчання. це така організація навчання, в основі якої лежить організація вчителем самостійної пошукової діяльності школярів із розв’язання навчальних проблем, в ході якої формуються нові знання, уміння та розвиваються розумові здібності, активність, зацікавленість, ерудиція, творче мислення та інші особисто значущі якості.

↓

• Проблемна ситуація – це ситуація, яка виникає внаслідок організації вчителем такої взаємодії учнів з об’єктом пізнання, яка допомагає виявити пізнавальне протиріччя. Проблемна ситуація характеризується інтелектуальним утрудненням і потребою його розв’язати. Сутність цього протиріччя у тому, що учень не може їх вирішити на основі наявних у нього знань і знайомих способів діяльності. Т.т проблемна ситуація – це ситуація утруднення, яке усвідомлює учень і для подолання якого необхідний пошук нових знань і способів дій.

↓

• Проблема – це елемент проблемної ситуації, що викликає утруднення. Т.т. це різновид питання, відповідь на яке не міститься в накопичених учнем знаннях і способах діяльності.

• Форми вираження проблеми:

  • Проблемне запитання

  • Проблемне завдання

  • Проблемна задача

Способи створення проблемної ситуації:

• зіткненя школяра з явищами, фактами, які вимагають теоретичного пояснення;

• спонукання учнів до аналізу зовнішніх суперечливих фактів, явищ, висловлювань;

• спонукання до вибору із суперечливих фактів, висловлювань тих, які вони вважають вірними, і обгрунтування вибору;

• спонукання до самостійного порівняння, зіставлення фактів, явищ, дій;

• спонукання до висування гіпотез, формулювання висновків та їх перевірки.

Проблемна ситуація має такі компоненти:

1. невідомі знання, які треба засвоїти;

2. дії, які є необхідною умовою пошуку нових знань чи способів розв’язання проблемної ситуації;

3. можливості учня аналізувати умови завдання, формулювати гіпотези, перевірти їх і формувати висновки, що призведе до засвоєння нових знань і умінь

Вимоги до проблем:

• повинна містити в собі утруднення;

• бути пов’язаною з емоціями учня;

• передбачати можливчсть висування гіпотез;

• відбивати специфіку науки навчальної дисципліни.

Проблемне навчання користується наступними методами:

• Метод проблемного викладу знань;

• Частково-пошуковий (евристичний);

• Пошуковий

• Дослідницький (науков-дослідницький, навчально-дослідницький)

Метод проблемного викладання передбачає використання знань та умінь учнів в процесі наукового міркування.

Способи діяльності вчителя в процесі проблемного викладання матеріалу.

За допомогою підручника, різних наочних посібників та інших засобів навчання учитель надає учням інформаційний матеріал з проблеми, групуючи його таким чином, що проблема послідовно з ним розвивається за допомогою спеціальних засобів, системи доказів та логічних міркувань (дедуктивного чи індуктивного). Таким чином, учні доходять до кінцевого висновку тим самим шляхом, що і кожен дослідник. Вчитель контролює діяльність учнів від початку й до кінця.

Способи діяльності учнів

Завдання учнів в тому, щоб навчитися стежити за розповіддю вчителя, робити висновки,т.т. розв’язувати навчальні завдання. Наприклад, при вивченні теми „Електроенергетика світу” необхідно підвести учнів до активного сприймання фактичного матеріалу шляхом складання схеми її галузевої структури, розкриття значення галузі в господарстві та її сучасної географії. Аналізуються статистичні дані про зростання видобутку вугілля, газу і нафти. Поступово учнів підводять до запитання „Чи потрібно економити електроенергію?”. Далі учням ставиться проблемне завдання: „На основі навчального матеріалу з підручника, економічних карт (паливні ресурси, електроенергетика) з’ясувати рівень та перспективи розвитку електроенергетики світу, а також дати оцінку факторам і причинам, що зумовлюють її розвиток?”.

Сутність частково-пошукового методу навчання полягає в поступовому залученні школярів до творчої діяльності. Досягається це за допомогою проблемних і творчих завдань, спосіб розв’язання яких учням невідомий. При цьому вчитель конструює завдання та формулює кілька завдань або запитань, які будуть етапними на шляху до досягнення головної мети. Найбільш виразною формою цього методу є евристична бесіда, при якій вчитель вміло поставленими питаннями скеровує учнів на вирішення проблеми.

Способи діяльності вчителя: формулює проблему, підводить учнів до аналізу фактів та їх зв’язків, спрямовує мислення учнів на розв’язання проблемних завдань, підводить до самостійних висновків.

Способи діяльності учнів: ознайомлюються з фактичним матеріалом, аналізують, роблять висновки, застосовують творчий підхід до вирішення проблеми.

Дослідницький метод вирішення проблемного завдання – це пробудження у школярів потягу до творчої діяльност і здобуття нових знань та вмінь у процесі самостійного пошуку. Учитель підбирає і систематизує завдання, для виконання яких у учнів не вистачає знань. Таким чином, створюється ситуація пошуку. Учні шукають шляхи вирішення даної проблеми самостійно.

Методичні прийоми, які застосовуються у проблемному навчанні:

• аналіз і оцінка конкретних ситуацій;

• виявлення причинно-наслідкових зв’язків;

• висловлювання точки зору і її обгрунтування;

• пошук інформації в додаткових джерелах знань;

• аналіз теоретичних і практичних питань з метою самостійного висунення проблем;

• вирішення завдань, які мають декілька варіантів вирішення;

• систематизація фактів тощо.

Етапи розв’язання проблеми:

Етапи	Дії вчителя	Дії учня
І.Створення проблемної ситуації ІІ.Обмірковування проблеми та її формулювання ІІІ. Пошук гіпотез ІV. Перевірка (обгрунтування) гіпотези V. Формулювання висновків	Створення проблемної ситуації Організація обмірковування проблеми та її формулювання Організація пошуку гіпотези Організація перевірки гіпотези Організація узагальнення результатів і використання здобутих знань на практиці.	Усвідомлення суперечностей у навчальному матеріалі Формулювання навчальної проблеми Висування гіпотези, яка пояснює проблему Перевірка гіпотези шляхом збору емпіричного матеріалу і його опрацювання, вирішення завдання Аналіз отриманих результатів пошуку, формування висновків, використання їх в практичній діяльності

Рівні проблемного навчання:

• постановка проблеми і її розв’язання вчителем;

• створення проблеми вчителем та її розв’язання спільно з учнями;

• розв’язання учнями проблемних завдань, які виникають в процесі учіння;

• учні разом з вчителем визначають проблему і самостійно її розв’язують;

• учні самостійно визначають і розв’язують проблему.

Функції проблемного навчання:

• формування інтересу до вивчення конкретного матеріалу на етапі постановки мети, мотивації навчально-пізнавальної діяльності;

• спонукання до самостійності в процесі оволодіння змістом навчання, на етапі осмислення та засвоєння;

• спонукання до використання знань на практиці, до оволодіння способами діяльності, використання їх в незнайомих ситуаціях;

• виявлення рівнів засоєння змісту освіти, самостійності, активності учнів на етапі контролю ЗУН.

Під час підготовки до проблемного уроку вчитель має продумати такі моменти:

• що вже знають і вміють учні;

• що нового вони повинні довідатися і чого навчитися;

• що з нових знань і способів діяльності учні можуть засвоїти шляхом самостійного пошуку.

Проблемний урок орієнтовно може мати таку структуру:

Етап уроку	Дії вчителя і учнів	Методи і прийоми
Організаційний момент	перевірка підготовки учнів до заняття, організація уваги учнів	бесіда
Актуалізація опорних знань	відтворення ЗУ, життєвого досвіду перевірка готовності до сприйняття нового матеріалу	опитування географічний диктант самостійна роблота фронтальна бесіда тощо.
Зіткнення учнів з проблемою й висловлення первинних гіпотез (відповідає етапу мотивації)	вчитель пропонує проблемну ситуацію, суперечливі факти чи точки зору; учні – усвідомлюють проблему і шукають способи її розв’язання шляхом здогадок і гіпотез	бесіда пошук фактів асоціативний ряд тощо
Визначення теми й мети уроку	учні за допомогою вчителя формулюють навчальну проблему та через неї – тему і мету уроку	фронтальна бесіда
Робота над гіпотезами, висловлюваннями учнів	учні збирають і аналізують дані, необхідні для розв’язання проблеми; вчитель сприається на життєвий досвід учнів; вчительспонукає до висунення гіпотез	робота з джерелами знань; проведення досліджень; фронатльна бесіда тощо
Обговорення гіпотез.	учні визначають причинно-наслідкові зв’язки, формулюють гіпотезу;	„мозковий штурм”
Формулювання висновків	учні самостійно або за допомогою вчителя формулюють висновки	побудово структурно-логічної схеми; бесіда тощо
Закріплення ЗУН	закріплення знань; використання їх на практиці	фронтальна бесіда; виконаннь вправ чи практичних робіт тощо.
Підсумок уроку	вчитель проводить бесіду, підбиває підсумок, коментує відповіді та роботу учнів на уроці	бесіда
Повідомлення домашнього завдання	вчитель повідомляє домашнє завдання, пояснює способи його виконання	інтструктаж

*Етапи 5,6,7 відповідають етапу вивчення нового матеріалу.

Приклади проблемних питань з курсу ЕіСГС:

1. Які країни менше залежать від коливань цін на світовому ринку: ті, що постачають 1-2 види продукції, або ті, що постачають більше видів продукції? Відповідь обгрунтуйте.

2. З яким із наведених тверджень ви згодні: „Хімічна промисловість - головний забруднювач НС” або „Хімічна промисловість - провідна галузь, яка створює технології комплексної переробки сировини?”. Вибір обгрунтуйте.

3. Японія, маючи невелику державну територію, несприятливі тектонічні та геоморфологічні умови, не маючи ресурсів, досягла небувалого розвитку. Чим можна пояснити даний факт?