Тема 2. Типологія держав.

На етапі актуалізації знань можна використати такі форми контролю:

• індивідуальна робота учнів з картками;

• робота біля карти (показ історико-географічних регіонів світу тощо);

• фронтальне усне опттування

На етапі мотивації можна підвести учнів до неохідності групування країн за певними ознаками на основі виділення спільних ознак між країнами. Це значно спрощує вивчення країн та дозволяє краще орієнтуватися у великій різноманітності країн світу.

На початку вивчення теми необхідно сформувати в учнів поняття „типологія”. Для цього варто запитати учнів, як вони розуміють дане поняття, а потім звернути увагу до тексту підручника, в яком вони повинні знайти і виписати в зошити визначення даного поняття. Такий шлях формування понять передбачає застосування індукції.

Слід зазначити, що типологія може здійснюватися за різними ознаками, які називають критеріями, навести приклади критеріїв. А потім подати учням визначення поняття „тип країни”, оскільки воно відсутнє в підручнику.

(Тип країни – це відносно сталий комплекс притаманних їй умов та особливостей розвитку, що об’єктивно склалися й характеризують роль країни та місце у світовому співтоваристві на певному етапі всесвітньої історії.)

Дане поняття формується дедуктивним шляхом. Спочатку подається визначення, потім виділяються суттєві ознаки поняття шляхом бесіди. Це дозволить учням краще зрозуміти поняття.

Спочатку розглядаються класифікації країн за формою устрою та правління.

При розгляді класифікації країн за формою адміністративного устрою слід встановити міжпредметні зв’язки з історією та првознавством. Учням можна також запропонувати скласти схему класифікації країн за адміністративним устроєм та навести декілька прикладів унітарних держав, федерацій, конфедерацій (в минулому), уній (в минулому).

Класифікацію країн за формою правління можна вивчати, застосовуючи групову форму організації навчально-пізнавальної діяльності учнів. Так як в підручнику відсутня характеристика кожної з форм правління, вчителю можна підготувати роздатковий матеріал з необхідною інформацією. Так можна клас поділити на 6 груп:

1 –ша група розглядає характерні риси президентської республіки і наводить приклади таких держав

2-га – група – президентсько-парламентську республіку

3- тя група – парламентську республіку

4 – абсолютну монархію

5 – теократичну

6- конституційну

Якщо є можливість бажано виділити і групу експертів, яка підведе підсумок, тотбо виділить відмінності між зазначеними формами правління.

Але цетральним питанням даної теми є типологія країн за певними соціально-економічними показниками:

• за галузевою структурою зайнятості;

• за рівнем економічного розвитку.

При розгляді типології країн за галузевою структурою зайнятості населння можна використати роботу учнів з текстом підручника за рядами чи варіантами.

Виділяється три варіанти (аграрні, індустріальні та постіндустріальні країни). Обов’язковою умовою є наведення прикладів до кожного типу країн.

Перед розглядом типології країн за рівнем економічного розвитку, слід звернути увагу учнів на те, що рівень економічного розвитку – поняття надзвичайно складне і багатокомпонентне. Якщо враховувати всі показники економічного розвитку, то типологію здійснити надзвичайно важко і майже неможливо. Тому найчастіше орієнтуються на ВНП або ВВП. З даними поняттями учні знайомі з 9 класу, тому варто разом їх пригадати. В разі, якщо учні не згадають, можна звернутися до тексту підручника.

Для того, щоб встигнути рорзглянути типологію країн за рівнем економічного розвитку на уроці доцільно організувати групову роботу учнів. формується 5 груп. Кожна з груп розглядає окремий тип країн за планом:

• тип

• підтип

• країни

• ознаки

В ході обговорення всі учні заносять харакетристику кожного типу в зошити у вигляді таблиці, кількість колонок у якій відповідає пунктам плану характеристики типу країн. Обов’язковою умовою при обговоренні результатів роботи в групі є показ країн, які називають на карті. Таким чином, один учень з групи доповідає, а інший показує країни на карті.

Можна також звернути увагу на класифікації країн за кількістю населення, географічним положенням (континентальні та примирські) та запропонувати навести приклади.

На етапі закріплення можна використати дидактичну гру „Вірю – не вірю”. Вчитель пропонує учням твердження, а вни повинні відповісти „вірю чи не вірю”. При цьому відповіді не обов’язково повинні бути вербальними, можна використати і сигнальні картки і хлопки в долоні тощо. Твердження можуть бути такими:

• Всі держави світу є суверенними

• Країна завжди є державою

• Україна є унітарною державою

• Росія входить до країн „великої сімки тощо.

На цьому уроці доцільна роздати учням випереджаючі завдання – повідомлення про найбільш відомі міжнародні організації, рекомендувати літературу учням.