Г

О

С

П

О

Д

А

Р

С

Ь

К

І

З

А

С

О

Б

И

Засоби сфери виробництва

Засоби праці

Земельні ділянки, будівлі і споруди, машини і обладнання, інструменти, транспортні засоби, обчислювальна техніка та інші.

Предмети праці

Сировина, основні і допоміжні матеріали, паливо, запасні частини, напівфабрикати, тара і тарні матеріали, незавершене виробництво та інші.

Засоби сфери обігу

Предмети обігу

Готова продукція, товари.

Грошові кошти

Гроші у касі, на поточному і валютному рахунках, інші кошти.

Кошти в розрахунках

Заборгованість покупців, підзвітних осіб, дебіторів, розрахунки за претензіями, векселі отримані, аванси видані.

Засоби, які обслуговують сферу обігу

Торгово-складські будівлі, обладнання та інвентар

Засоби невиробничої сфери

Будівлі та обладнання закладів освіти, охорони здоров'я, культури, житлово-комунального господарства; матеріали, продукти, паливо, медикаменти.

Нематеріальні засоби

Патенти, ноу-хау, авторські права, торгівельні марки, ліцензії, місце на товарній або фондовій біржі

Рис. 1.1. Класифікація господарських засобів за їх видами і розміщенням

Окрему увагу треба приділити незавершеному виробництву, яке входить до складу предметів праці. Незавершене виробництво являє собою певну суму витрат на виробництво продукції, зокрема засобів праці (амортизація), предметів праці (сировини і т.п.), праці (заробітної плати), виготовлення якої на кінець звітного періоду є ще не завершене.

Наявність і обсяги незавершеного виробництва залежать від тривалості виробничого циклу та організації виробництва. Треба відмітити, що на підприємствах видобувної промисловості незавершене виробництво взагалі відсутнє, а на підприємствах з безперервним циклом виробництва (машинобудівні, деревообробні, сільськогосподарські) питома вага незавершеного виробництва в загальній сумі витрат по підприємству є досить значною.

Засоби сфери обігу залежно від їх функціональної ролі в процесі відтворення поділяються на: предмети обігу, грошові засоби, засоби в розрахунках, засоби, які обслуговують сферу обігу.

Предмети обігу — це готова продукція або товари на складі, які призначені для реалізації.

Грошові засоби виступають як еквівалент при купівлі у постачальників виробничих запасів і т.п., так і при реалізації готової продукції покупцям. Вони представлені грошима, які знаходяться в касі підприємства, на розрахунковому рахунку, а також інших рахунках у банку.

Засоби в розрахунках — це заборгованість як юридичних, так і фізичних осіб перед суб’єктом господарювання (наприклад, заборгованість покупців за відвантажені їм товари або продукцію підприємства, заборгованість постачальників за фактом здійсненої на їх адресу передоплату, заборгованість підзвітних осіб тощо). Юридичні і фізичні особи, які заборгували конкретному підприємству, називаються його дебіторами, а саму заборгованість — дебіторською.

До засобів, які обслуговують сферу обігу, належать будівлі, обладнання та інвентар фірмових магазинів, торгово-складських приміщень, кіосків та ін., які знаходяться на балансі суб’єкта господарювання.

Засоби невиробничої сфери — це господарські засоби, які не беруть участь у виробництві продукції, а використовуються з метою забезпечення соціально-культурних потреб як працівників підприємства, так і населення, яке проживає в даній місцевості. До засобів невиробничої сфери відносяться: будівлі, обладнання та інвентар закладів освіти (училища, технікуми при заводах і фабриках і т.ін.), охорони здоров’я (поліклініки, медичні частини, санаторії і т. ін.), культури (будинки культури, спортивні комплекси, бібліотеки і т. ін.), житлово-комунального господарства (житлові будинки, гуртожитки тощо), які знаходяться на балансі суб'єкта господарювання.

Нематеріальні засоби — це господарські засоби, які нале­жать підприємству, але мають нематеріальну форму. До них відносяться: патенти, ноу-хау (нові технології виробництва продукції і т. ін.), авторські права, торгівельні марки, ліцензії, місце на товарній або фондовій біржі, програмне забезпечення для обчислювальної техніки та ін.

До другої групи об’єктів бухгалтерського обліку відносяться джерела утворення господарських засобів.

Виходячи з того, що всі господарські засоби мають відповідні джерела формування (утворення), джерела утворення господарських засобів поділяються на: