4. Форми бухгалтерського обліку

Технічний бік облікового процесу полягає у виборі форми ведення бухгалтерського обліку. Форма бухгалтерського обліку – це сукупність облікових регістрів певної форми і змісту, призначених для відображення наявності й руху засобів підприємства, джерел їх утворення та процесів господарської діяльності, які використовуються в певній послідовності та взаємодії для ведення обліку із застосуванням принципу подвійного запису.

Облікові регістри – носії даних певної форми, побудовані відповідно до економічного групування інформації про активи, капітал та зобов’язання підприємства.

Форми ведення бухгалтерського обліку розрізняються за такими ознаками:

0. кількістю облікових регістрів, які застосовуються, їх призначенням, формою та зовнішнім виглядом;

1. послідовністю та способами записів в облікових регістрах;

2. зв’язком регістрів хронологічного та систематичного, синтетичного та аналітичного обліку.

Перераховані ознаки відрізняють одну форму обліку від іншої в умовах ведення бухгалтерського обліку.

Підприємство самостійно обирає форму ведення бухгалтерського обліку, тобто склад, структуру і порядок формування облікових регістрів, що визначаються характером і масштабом діяльності, потребами управління, обсягом інформації, наявними коштами, за допомогою яких можна було автоматизувати облік. Можна не тільки використовувати рекомендовані форми, але й розробляти власні, оригінальні, включаючи форми облікових регістрів, програми реєстрації та обробки інформації. Але при цьому необхідно дотримуватись загальних методологічних принципів і технології обробки облікових даних.

Обираючи певну форму бухгалтерського обліку підприємство повинно дотримуватися її протягом певного часу, але не менше року. Про зміну форми бухгалтерського обліку в наступному обліковому періоді вказується в наказі про облікову політику чи в примітках до фінансової звітності.

Сьогодні на підприємствах України найбільш поширеною є журнальна форма обліку, основними принципами якої є:

- побудова журналів за кредитною ознакою;

- широке застосування накопичувальних журналів і допоміжних відомостей;

- скорочена кількість облікових регістрів і усунення зайвих облікових записів;

- поєднання в одному регістрі хронологічного і систематичного запису;

- зазначення в журналах кореспонденції рахунків;

- поєднання в одному журналі декількох економічно взаємопов’язаних синтетичних рахунків;

- забезпечення завдяки будові окремих журналів по ряду рахунків поєднання синтетичного й аналітичного обліку.

Схему відображення операцій за журнальною формою обліку наведено на рис.1.6.

		Первинні документи
Відомості накопичувальні й групувальні		Журнали		Регістри аналітичного обліку
		Головна книга		Оборотні відомості за аналітичними рахункам
		Баланс

– показують послідовність здійснення облікових записів;

– позначають перевірку підсумків.

Рис. 1.6. Загальна схема журнальної форми обліку