73. Види політичних партій у зарубіжних державах

Консервативні партії (лат. concervatio — зберігання) є прибічниками зберігання соціальних, економічних, політич­них, моральних устоїв, традицій і принципів, притаманних класичному ринковому капіталізму. Вони, як правило, кри­тично ставляться до різних перетворень, реформ і схва­люють лише ті новації, які, на їхню думку, здатні зберегти існуючий устрій чи є гарантією його стабільності.

Партії ліберально-демократичного напряму стоять на по­зиціях збереження механізмів ринкового господарства і віль­ної конкуренції з мінімально необхідною регулюючою функ­цією держави. Вони обстоюють помірний соціальний рефор­мізм, охорону міжнародної безпеки, розвиток інтеграційних процесів.

Соціал-демократичні партії, створені як партії робітничо­го класу, сьогодні змінили свій соціальний склад і характер. У наш час ці партії підтримують не тільки тру­дящі, а й власники, чиновники держапарату, представники творчої інтелігенції, пенсіонери, молодь. За сучасних умов вони стали головними контрагентами консервативних пар­тій, усунувши з цієї позиції лібералів.

Конфесіональні (лат. confessionaiis — віросповідний). Вони об'єднують членів партії на основі спільності віри.

Партії "зелених" (екологічні партії) утворилися в резуль­таті злиття громадських організацій, що виступають на за­хист навколишнього середовища.

Серйозною загрозою демократичним інститутам і джере­лом політичної напруженості є діяльність неофашистських партій (італ. fascismo, від лат. fascis — зв'язка, об'єднання).

74.Поняття та зміст виборчого права у зарубіжних державах

В об'єктивному розумінні'термін "виборче право" — це сукупність правових норм, якими регулюються вибори у конкретній країні.

У суб'єктивному сенсі виборче право складається з ак­тивного і пасивного. Активне виборче право (право голосу) — це право громадянина (підданого) стати активним учасником державно-правових відносин, які виникають при проведенні виборів, референдумів, при реалізації права відкликання де­путатів у тих країнах, де відкликання передбачено. Пасивне виборче право, право бути обраним, обиратися до виборних органів держави і самоврядування або на виборні посади передбачає можливість висувати свою кандидатуру чи давати згоду на висунення. Сюди ж належить право бути зареєстрованим як кандидат, проводити передвиборну пропаганду, агітацію, працювати у виборчих округах.

Традиційно у вітчизняному законодавстві та практиці йо­го застосування, а також у більшості зарубіжних країн як вихідні принципи виборчого права проголошуються загаль­ність виборів, рівність, пряма чи непряма участь виборців у формуванні представницьких органів і в обранні посадових осіб, таємне голосування.

75. Види виборів у зарубіжних країнах

Вибори є способом формування вищих органів держави.

Прямі вибори відбуваються за умов, коли виборці безпосередньо виявляють своє ставлення до кандидатів шляхом голосування. Прямими, є парламентські вибори і вибори до інших представницьких органів, вибори глави держави у переважній більшості президентських республік і республік з так званою змішаною формою правління. На непрямих виборах волевиявлення виборців опосередковується спеціальною колегією вибірників або самим парламентом чи створеним на його основі зібранням.

Ключовою стадією виборчого процесу є висунення кандидатів у депутати. У деяких країнах відповідна діяльність законом віднесена виключно до політичних партій. В Італії, ФРН та в цілому ряді інших країн висунення кандидатів здійснюється не тільки партіями, а й самими виборцями. При цьому для реєстрації кандидатів потрібно, щоб відповідні документи були підписані певною кількістю виборців по кожному округу.

Виборче право знає і порядок самовисунення кандидатів. У Франції кожний громадянин, який кваліфікований законом як можливий кандидат у депутати, може самовисунутись на виборах у нижню палату парламенту, якщо його реєстрація відбудеться не пізніше, ніж за три тижні до дня голосування.

Види виборів:

I. За територією:

1. Національні (вибори Парламенту, вищих органів).

2. Регіональні (стосуються суб'єктів федерації).

3. Місцеві (місцеве самоврядування).

III. За макс. Можливими кіл. Турів:

1. Однотурні (10 % 1 голос)

2. Двохтурові (спочатку більшість, потім відносна більшість).

3. Багатотурові.

IV. За кількістю мандатів:

1. Унімандатні (один).

2. Поліномінальні (декілька).